Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/1248/19

Справа № 148/1248/19 Провадження № 22-ц/801/1055/2020 Категорія: 43 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 рокуСправа № 148/1248/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., за участю секретаря судового засідання Богацької О. М., учасники справи: позивач Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 148/1248/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року, ухвалене у складі судді Ковганича С. К. у залі суду, повне судове рішення складено 06 березня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2019 року Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої (перерахованої) субсидії. Позов обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2015 року вона звернулася до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно. У ході перевірки, Управлінням соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації було виявлено факт неповідомлення відповідачем інформації, що впливає на розмір призначення субсидії на житлово-комунальні послуги, а саме, 16 лютого 2016 року членом її сім`ї ОСОБА_2 був придбаний транспортний засіб Ford Focus вартістю 81 000 грн. Листами № 1421/01-07 від 18 червня 2018 року, № 2261/01-17 від 25 вересня 2018 року та № 349/01-07 від 31 січня 2019 року відповідачу було направлено повідомлення про перерахунок розміру субсидії та запропоновано повернути надмірно виплачені кошти, однак неправомірно виплачена субсидія відповідачем так і не повернута. На момент звернення до суду сума надмірно виплаченої субсидії відповідачу складає 27 704,59 грн. За таких обставин, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації просило стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену суму субсидії у розмірі 27 704,59 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації надміру виплачену суму субсидії в розмірі 27 704,59 грн. Вирішено питання про судовий збір. Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив із того, що сплата коштів, які були надміру виплачені у вигляді субсидії, відбулась з вини відповідача, оскільки ОСОБА_1 не повідомила про придбання членом її сім?ї товару вартістю понад 50 000 грн, а тому вказані кошти слід вважати такими, що набуті без достатньої правової підстави і підлягають поверненню позивачу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації залишити без розгляду. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Денишенко Т. О., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано іншим учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 року, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду в частині заміни судді Денишенко Т. О., яка входить до складу колегії суддів, у зв`язку з перебуванням її у відпустці, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що надміру перерахована субсидія є майном, збереженим без достатньої правової підстави, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що субсидія є шкодою, і це свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права. Крім цього, позивачем не надано жодних допустимих та достатніх доказів щодо перерахування відповідачу субсидії у розмірі 27 704,59 грн. Також указала, що позовна заява не відповідає вимогам, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, отже до позовної заяви позивача підлягають застосуванню наслідки, передбачені статтею 257 ЦПК України. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу 22 травня 2020 року від Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому указувало на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам, правильно визначив характер спірних правовідносин та правильно застосував норми матеріального права. Фактичні обставини справи, встановлені судом Як слідує із матеріалів справи, 29 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а. с. 4). У цій заяві ОСОБА_1 власноруч зазначила, що вона ознайомлена з порядком призначення соціальної допомоги та повідомлена про те, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 000 гривень), зобов`язується протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення. У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у розділі І, ОСОБА_1 зазначила, що володіє двоповерховим житловим приміщенням загальною площею 260,6 м2, опалювальна площа 220,1 м2, у якому зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У розділі ІІ щодо доходів осіб, які фактично проживають у житловому будинку, ОСОБА_1 вказала, що її дохід від пенсії за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року становить 153 773 грн, а дохід ОСОБА_2 за указаний період складає 147 556 грн. У розділі ІІІ щодо інформації про витрати на придбання майна, товарів або послуг на суму, що перевищує 50 000 грн, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, ОСОБА_1 зазначила, що такі витрати не здійснювалися (а. с. 5). На підставі цієї заяви та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, їй призначено субсидію. Останній було відомо про обов`язок повідомляти достовірні дані про зміну складу осіб, зареєстрованих за адресою, за якою надається субсидія, що підтверджується її підписом у заяві про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а. с. 4-5). Згідно з інформацією Територіального сервісного центру № 0544 регіонального сервісного центру МВС України у Вінницькій області від 16 травня 2018 року, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортний засіб Frod Focus вартістю 81 000 грн, придбаний за договором купівлі-продажу від 16 лютого 2016 року (а. с. 10-11). Відповідно до акта про проведення перевірки правильності та повноти інформації, наданої на призначення субсидії заявником ОСОБА_1 встановлено, що отримувач субсидії не повідомила про здійснення ОСОБА_2 16 лютого 2016 року купівлі транспортного засобу Ford Focus, вартістю 81 000 грн (а .с. 9). Згідно з актом перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидії і соціальної допомоги від 14 червня 2018 року начальником відділу житлової субсидії проведено перерахунок субсидії за період 2016 2017 рік та встановлено, що ОСОБА_1 перераховано надміру виплачені кошти у розмірі 27 704,59 грн (а. с. 12). Позиція суду апеляційної інстанції Справа розглядається у порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Правовідносини сторін регулюються приписами ЦК України, Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), Порядком повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5 (далі - Порядок). Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач, з посиланням на Положення, просив стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену суму субсидії у розмірі 27 704,59 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 5 Положення субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тисяч гривень. Відповідно до абзацу 12 пункту 14 Положення громадянин, якому призначено субсидію, зобов`язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні(будинку)осіб(орендарі-про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів. Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надмірно перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку (абзаци восьмий - дев`ятий пункту 20 Положення). Положеннями статей 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Відповідно до акта про проведення перевірки правильності та повноти інформації, наданої на призначення субсидії заявником ОСОБА_1 встановлено, що відповідачу було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно. 16 лютого 2016 року ОСОБА_2 , який зазначений у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії як особа, що зареєстрована і спільно проживає у житловому будинку з ОСОБА_1 , придбав транспортний засіб Ford Focus вартістю 81 000 грн. Таким чином ОСОБА_1 , у порушення абзацу 12 пункту 14 Положення, не повідомила структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про здійснення ОСОБА_2 купівлі товару на суму, що перевищує 50 000 гривень. З огляду на викладене, суд першої інстанції, встановивши факт неповідомлення відповідачем управління соціального захисту населення про набуття членом її сім`ї права власності на майно, вартість якого на дату купівлі (оплати) перевищує 50 000 грн, дійшов правильного висновку, що надмірно виплачена субсидія підлягає поверненню позивачеві. Разом з цим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що надмірно виплачена субсидія є майновою шкодою у розумінні статті 1166 ЦК України. Відповідно до пункту 19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 727/5743/15-ц (провадження № 14-78цс19) сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави, а тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Таким чином, надмірно перерахована (виплачена) субсидія є майном, а тому застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статті 1166 ЦК України, є помилковим. За таких обставин, колегія суддів вважає, що в цій частині судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає зміні з виключенням з його мотивувальної частини посилання на статтю 1166 ЦК України. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідності застосування до позовної заяви наслідків, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України, то вони не заслуговують на увагу та на правильність висновків суду не впливають. Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 727/5743/15-ц (провадження 14-78цс19), про те, що суд першої інстанції не залучив до справи належного відповідача ОСОБА_2 , оскільки указаний висновок зроблений у інших правовідносинах, тоді як у даній справі ОСОБА_2 виступає як особа, що зареєстрована та спільно проживає у житловому будинку разом із суб`єктом декларування ОСОБА_1 і обов`язок своєчасного та достовірного подання відомостей лежить саме на останній. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та власного тлумачення правовідносин і висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. На підставі викладеного, ураховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам у справі, проте допустив неправильне застосування норм матеріального права, яке не вплинуло на правильність вирішення справи по суті, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає зміні шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на положення ст. 1166 ЦК України. Щодо судових витрат Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки рішення суду першої інстанції по суті є правильним, а зміні рішення підлягає шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на положення статті 1166 ЦК України, тому судові витрати, понесені по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, слід віднести за рахунок ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду посилання на статтю 1166 ЦК України. У решті рішення суду залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України Головуючий С. К. Медвецький Судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук