Постанова Житомирський апеляційний суд № 282/1720/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №282/1720/19 Головуючий у 1-й інст. Гуцал П. І. Категорія ч.1ст.130 КУпАП Доповідач Шевченко В. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Шевченко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ткачука В.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 06 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Ткачука В.В., в с т а н о в и в : Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 06 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. Судом встановлено, що 08 грудня 2019року ОСОБА_1 по вул. Перемоги в с. Вигнанка, Любарського району Житомирської області керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у присутності двох свідків за допомогою приладу Драгер. Порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, встановлена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Ткачук В.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не з`ясував всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не надав належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, не врахував докази і обставини, які виключають вину особи, що призвело до винесення постанови, яка не базується на нормах чинного законодавства. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд не врахував, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня будь яка інформація про відсторонення водія від керування транспортним засобом та про тимчасове затримання транспортного засобу. Послався на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейського, як того вимагає Наказ МВС №1026. Також вказав, що в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проведено стосовно ОСОБА_1 , не вказано номер спеціального технічного засобу, що є грубим порушенням Наказу МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ставить під сумнів законність використання цього приладу. Зазначив, що працівниками поліції не було пред`явлено свідкам та водію герметично упакований мундштук та проведення контрольного забору повітря для підтвердження правильного та достовірного функціонування газоаналізатора, що ставить під сумнів законне використання мундштука та сам прилад. Вказав, що працівниками поліції не було надано примірника Акта огляду на стан сп`яніння водію ОСОБА_1 . Послався на те, що суд не врахував практику розгляду аналогічних справ, а саме, постанову Київського апеляційного суду від 07.02.2020року, якою визнано незаконним застосування на території України газоаналізатора «Drager А1соtest-6810», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 . Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ткачука В.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.245,278,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З урахуванням вимог ст.256 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх неспроможними. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах. Хоча ОСОБА_1 і заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду є необґрунтованою та його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, апеляційний суд визнає безпідставними. Обґрунтованість висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №123052 від 08.12.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 08.12.2019 року о 00 год. 20 хв. по вул. Перемоги в с. Вигнанка, Любарського району, Житомирської області, керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у присутності двох свідків за допомогою приладу Драгер. (а.с.2). Вказаний протокол складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452\735 ( далі Інструкція), посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол капітаном поліції Сікалюком О.В., а також підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якому роз`яснені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що він засвідчив своїм підписом. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» власноруч зазначив: « Пив слабоалкогольні напої керував автомобілем АМ 3325» (а.с.2). З матеріалів адміністративної справи вбачається, що дії працівників поліції при складанні протоколу не були визнані неправомірними. Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення є незаконним, так як у ньому відсутня інформація про відсторонення водія від керування транспортним засобом та про тимчасове затримання транспортного засобу, не є такими істотними порушеннями, які впливають на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 також підтверджується результатами проходження тестування на місці за допомогою приладу «Драгер 6810» від 08.12.2019 року, результат тесту 1,19 проміле, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.4); Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_1 з результатом огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» згоден, що засвідчив своїм підписом(а.с.3). Відповідно до письмових пояснень, які були складені безпосередньо під час складання протоколу, правильність яких засвідчено підписом ОСОБА_1 , останній зазначив, що після вживання спиртних напоїв зі своїми знайомими, попросив у товариша проїхатись на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT. Сівши за кермо, продовжив рух центральною вулицею села. Невдовзі, проїхавши близько 100 метрів, помітив автомобіль працівників поліції, які рухались в зустрічному напрямку. Злякавшись, різко розпочав рух, намагаючись втекти від них, оскільки зрозумів про відповідальність за те, що керував автомобілем у нетверезому стані. (а.с.7). Приймаючи рішення, суд 1-ї інстанції, дослідивши обставини справи, дійшов до обґрунтованого висновку, що дії працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, відповідають вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Є неспроможними й доводи апеляційної скарги стосовно того, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився із застосуванням газоаналізатора «Drager А1соtest-6810», використання якого є незаконним на території України. Виріб медичний Drager Аlcotest 6810 був зареєстрований в Україні згідно Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 р. № 1497 (далі - Постанова КМУ № 1497), що підтверджується наявністю даних щодо Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10.02.2010 р. (Наказ Державної служби України з лікарських засобів від 10.02.2010 р. №95). Термін дії до 10.02.2015 р. 01.07.2015р. введений в дію Технічний регламент щодо медичних виробів (далі - ТР), затверджений Постановою КМУ віл 02.10.2013 р. № 753, згідно якому введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється після підтвердження відповідності їх вимогам цього ТР, а Постанова КМУ № 1497 втратила чинність. Реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення згідно ТР не ведеться. Включення згідно Постанови КМУ № 1497 виробу у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення їх у експлуатацію (початок використання). Закінчення терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введення у експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію - використовувались у практиці. Загалом, процедура реєстрації (перереєстрації) стосувалась виробника та дистриб`ютора і не стосувалась користувача, який вже використовує виріб. Використання медичних виробів "Газоаналізатори Drager Аlcotest 6810" , які були завезені та реалізовані на території України і введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 р. по 10.02.2015 p. є можливим, за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Як вбачається з матеріалів справи, вимірювальний прилад Drager Alcotest 6810 пройшов державну реєстрацію в Україні, комплектується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (останнє періодично видається після процедури калібрування та повірки терміном дії 1 рік). Згідно даних чек-листу Drager Alcotest 6810, за допомогою якого пройшов огляд ОСОБА_1 , останнє калібрування цього приладу відбулося 18.06.2019 року (а.с.4). Окрім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/2711 - газоаналізатора Alcotest 6810, яке чинне до 18.06.2020 року (а.с.34). Посилання апелянта на те, що в Акті огляду на стан сп`яніння, проведеного стосовно ОСОБА_1 не зазначено номер спеціального технічного засобу, на висновки суду не впливають. Крім того, такий номер зазначено у чек-тесті з приладу Драгер, за допомогою якого було проведено освідчення цієї особи ( а.с.4). Як вбачається з матеріалів справи, на запит суду першої інстанції з Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області було надіслано свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Газоаналізатора Alcotest 6810», виданого Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» Міністерства економічного розвитку України. Посилання апелянта на те, що копія даного свідоцтва не була завірена, не є такими порушеннями, які б вказували на незаконність вказаного документу. Отже, газоаналізатор Alcotest 6810 відповідає вимогам методики повірки, яке було чинним на момент огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівники поліції не надали відеозапису фіксування події, висновків суду щодо наявності достатніх доказів для доведення вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, не спростовують. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 будь яких заперечень, пояснень щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення не зазначив, їх дії з даного приводу не визнані незаконними. Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він висловлював бажання пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також його посилання на те, що працівники поліції не змінювали мундштук, були предметом перевірки суду першої інстанції, який визнав їх такими, що надані з метою уникнути адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. У судовому засіданні за клопотанням адвоката Ткачука В.В. було допитано у якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що підтримує з ОСОБА_1 дружні відносини, знає його з дитинства. Він був свідком того, як ОСОБА_1 пройшов освідування на приладі Драгер, після чого ознайомився з його результатами, про що вони поставили свої підписи. Він не бачив, які документи вручали працівники поліції ОСОБА_1 . За яких причин освідування не було проведено у закладі охорони здоров`я, свідок пояснити не зміг. Як вбачається з матеріалів справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, надав належну правову оцінку кожному доказу з точки зору їх достатності та допустимості для прийняття відповідного процесуального рішення. В апеляційній скарзі не наведено інші, не дослідженні судом докази, якими б спростовувались висновки суду 1-ї інстанції та які не були предметом перевірки під час судового розгляду. Не надано таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника. Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Ткачука В.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від 06 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.Ю. Шевченко