Постанова Київський апеляційний суд № 761/33131/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 761/33131/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6364/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 9 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Київського міського центру зайнятості на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 9 грудня 2019 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: 20.08.2019 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої грошової допомоги по безробіттю, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю. Наказом Шевченківської РФ КМЦЗ від 30.01.2019 року за №НТ190130 відповідачу було надано статус безробітного з 29.01.2019 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення». Наказом Шевченківської РФ КМЦЗ від 05.02.2019 року за № НТ 190205 - призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 05.02.2019 року. Разом з тим, було виявлено, що під час перебування на обліку в Шевченківській РФ КМЦЗ, ОСОБА_1 перебував у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ», про що не повідомив центр зайнятості. Вказані обставини підтверджуються наданими ТОВ «Телеканал СТБ» договором №14771/19 від 02.01.2019 року, актом приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2019 року та листом № 00232/19 від 16.05.2019 року. Оскільки, відповідач умисно приховав відомості щодо надання послуг ТОВ «Телеканал СТБ», наказом Шевченківської РФ КМЦЗ від 29.05.2019 року №31 прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 20 673, 62 грн., яке складається з допомоги по безробіттю за період з 05.02.2019 року по 30.04.2019 року. Водночас, оскільки відповідач добровільно не повертає незаконно отримані кошти, просить позов задовольнити , стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20 673, 62 грн. та судові витрати по сплаті судового збору. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 9 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник Київського міського центру зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставин, які надають суду можливість стягнути з відповідача грошові кошти, оскільки звернення до відповідного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відбулось 29.01.2019 року, після надання одноразово послуг ТОВ «Телеканал СТБ» 24.01.2019 року. Судом першої інстанції встановлено, що 29 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, в якій вказав, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Відповідно до наказів Шевченківського РЦЗ від 29.01.2019 року за № НТ190130 та за №НТ 190205 від 05.02.2019 року відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 05.02.2019 року по 30.01.2020 року. Згідно довідки - розрахунку № 92 від 28.05.2019 року, виданої Київським міським центром зайнятості вбачається, що в період з 29.01.2019 року по 26.04.2019 року ОСОБА_1 було виплачено 20 673 грн. 62 коп. допомоги по безробіттю. При здійсненні обміну даними про особу з Пенсійним Фондом України, виявлено порушення умов перебування відповідачем на обліку як безробітного в період отримання допомоги по безробіттю, а саме надання послуг за договором цивільно-правового характеру ТОВ «Телеканал СТБ». Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1310 від 27.05.2019 року, складеного Київським міським центром зайнятості, вбачається, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, одночасно перебував у відносинах цивільно - правового характеру з ТОВ «Телеканал СТБ», чим порушив законодавство про зайнятість населення України. Судом встановлено, що 02.01.2019 р. між ТОВ «Телеканал СТБ» та ОСОБА_1 укладено договір №14771/19 за умовами якого, відповідач (виконавець) взяв на себе зобов`язання надати комплекс послуг (виконати роботи), прийняти участь у виробництві аудіовізуального твору - телевізійної передачі, шляхом графічного оформлення проекту, а замовник в свою чергу взяв на себе зобов`язання прийняти належним чином надані послуги та своєчасно сплатити виконавцю винагороду. Орієнтовний період надання послуг з 02.01.2019 року по 31.01.2019 року. З Акту приймання - передачі наданих послуг (виконання робіт) та виключення майнових прав від 31.01.2019 р. (до договору № 14771 від 02.01.2019р.) вбачається, що виконавець надав замовнику комплекс послуг передбачений п. 3 договору, виконавцем відпрацьовано одну зміну (24.01.2019 року) для подальшого художнього оформлення проекту (окремих сцен проекту). Також ТОВ «Телеканал СТБ» 16.05.2019 року повідомив Київський міський центр зайнятості проте, що за період дії договору ОСОБА_1 було надано послуги на загальну суму 1219,51 грн. Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застраховані особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Зазначене узгоджується з висновком Обєднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 545/163/17. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, відсутні правові підстави, передбачені частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статтею 1212 ЦК України, для стягнення з відповідача виплаченої йому допомоги по безробіттю. При цьому місцевим судом правильно зазначено про відсутність недобросовісності з боку відповідача, оскільки на момент набуття ОСОБА_1 статусу безробітного договір про надання послуг між ним та ТОВ «Телеканал СТБ» був виконаний 24.01.2019 року. Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що відповідачем при зверненні із заявою про надання статусу безробітного, умисно приховано факт перебування його у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Телекомпанія СТБ», оскільки, як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за зазначеною угодою відпрацював одну зміну 24.01.2019 року, тобто до того, як відповідач зареєструвався у центрі зайнятості 29.01.2019 року робота була одноразовою та тривала лише один день. Крім того, ця інформація не є конфіденційною і Київський міський центр зайнятості не був позбавлений права перевірити її під час прийняття рішення про надання статусу безробітного і призначення допомоги по безробіттю. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного правового висновку про відмову в задоволенні позову. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. Враховуючи наведе, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Київського міського центру зайнятості залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 9 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді