Постанова 4824 № 753/1897/20

Справа № 753/1897/20 Головуючий в суді І інстанції - Просалова О.М. Провадження № 33/824/1573/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 17 січня 2020 року о 23 год. 08 хв. по вул. Здолбунівській, 7-А (магазин «Новус») в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, тремор рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, у протоколі він не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найблищому закладі охорони здоров`я. На відео з нагрудних камер поліцейських факт відмови теж відсутній. Навпаки, ОСОБА_1 сам пропонував поліцейським їхати до медичного закладу на огляд, але вони відмовились пославшись на те, що вже склали протокол. Окрім того, працівником поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається не дійсним, а протокол недопустимим доказом його вини. У протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Також в протоколі не зазначено, що він відмовився і від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Також у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Апелянт звертає увагу на те, що в протоколі «в графі свідки» взагалі відсутній підпис свідка ОСОБА_2 , що стосується підпису свідка ОСОБА_3 то він явно відрізняється від підписів проставлених ним на своїх письмових (які є в матеріалах справи), що свідчить про те, що підпис на протоколі було зроблено не ним. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що інспектором патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи вказаних вимог дотримано. Так, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 251551 від 17.01.2020 року, ОСОБА_1 17 січня 2020 року о 23 год. 08 хв. по вул. Здолбунівській, 7-А (магазин «Новус») в місті Києві керував транспортним засобом «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, тремор рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" визначено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише у визначених закладах МОЗ України. Із змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення також вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких застережень щодо бажання пройти огляд у закладах МОЗ України не зазначив. Будь-яких зауважень щодо дій працівників поліції, також в протоколі не вказав. У письмових поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили факт відмови проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Свідок ОСОБА_2 , будучи допитаний в суді першої інстанції, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Окрім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Наведені докази у своїй сукупності доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу правопорушення є необґрунтованими. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду, надано не було, також їх не було надано і суду апеляційної інстанції. Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. Вид та розмір стягнення накладено судом у відповідності з вимогами ст.ст.23,33 КУпАП. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко