Постанова 4813 № 509/5269/19

Номер провадження: 33/813/525/20 Номер справи місцевого суду: 509/5269/19 Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.06.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Ющак А.Ю., особи, що притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника Дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 напостанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час ДТП проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого зварювальником ПП «Котляров», на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до постанови суду водій ОСОБА_2 рухався на т\з «MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті с. Сухий Лиман по вул. Таїровська в напрямку автодороги Одеса-Чорноморськ по зустрічній смузі. Разом з тим, суд вказав, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 201400 від 23.09.2019 року вбачається, що 23.09.2019 року о 10 год. 20 хв. по вул. Таїровська, у с. Сухий Лиман, Овідіопольського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «MERCEDES», д.н.з. НОМЕР_2 під час початку руху, а також виконання маневру повороту ліворуч, не переконався у безпеці руху та здійснив зіткнення з автомобілем«MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який виконував маневр (обгін). В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При цьому суд в оскаржуваній постанові вказав, що згідно п. 1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. У зв`язку з цим водій ОСОБА_1 розраховував, що водій автомобіля «MITSUBISHI», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 їх виконував. З цих підстав, суд закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою, 24.03.2020 року другий учасник ДТП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.01.2020 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а справу закрити у зв`язку з закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 вказав, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що встановлено постановою Одеського апеляційного суду по справі № 509/5270/19. Вивчивши доводи апеляційної скарги, пояснення апелянта ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні за участю учасників справи відеозапис ДТП, який мається в матеріалах справи, та матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків. За змістом статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП встановлено що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з постанови Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 року по справі № 509/5270/19 постановою Овідіопольського районного суду Одеської області 09.12.2019 року справу щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області, яка була отримана судом першої інстанції 09 січня 2020 року. Апелянт ОСОБА_1 вказав, що постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 грудня 2019 року прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки судді, викладені в постанові, на думку апелянта, не відповідають обставинам справи. ОСОБА_1 зазначив, що у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 він є потерпілим. В апеляційній скарзі також вказано, що 23.09.2019 року о 10 год. 20 хв. по вул. Таїровській у с. Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes» (державний номерний знак НОМЕР_3 ), виїхав заднім ходом на проїжджу частину, упевнившись в тому, що до автомобіля «Mitsubishi» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_2 , відстань складала 120-130 м., ввімкнув сигнал лівого повороту для здійснення маневру, після чого в результаті протиправних дій ОСОБА_2 відбулось зіткнення автомобілів, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів. Апелянт також вказав, що з невідомих йому причин судом першої інстанції не було досліджено відеозапис події та, відповідно, додав компакт-диск із вказаним відеозаписом до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу, виходячи з того, що приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив із того, що обставини правопорушення й вина ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження зібраними в порядку ст. 251 КУпАП доказами та були спростовані наданими поясненнями. Інше мотивування прийнятого судом рішення відсутнє. Також суд апеляційної інстанції вказав, що в матеріалах провадження також наявна постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року по справі № 509/5269/19 (суддя Кириченко П.Л.), якою суд першої інстанції закрив справу щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, приймаючи дану постанову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також схемі ДТП щодо особи, яка притягується до відповідальності за ст. 124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження. Така ситуація стала наслідком того, що провадження щодо одного учасника ДТП не були розглянуті в межах одного провадження, або, принаймні, одним суддею. Дійсно, КУпАП фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою). Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, апеляційний суд виходячи з принципу процесуальної доцільності дійшов висновку, що в даному випадку правомірним і логічним було б застосування аналогії процесуального закону за правилами, закріпленими в КПК України. Тобто, суд вказав, що відповідно до ч.1 ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Таким чином, для з`ясування всіх обставин справи та виключення прийняття взаємовиключних рішень, було б доцільніше об`єднати матеріали проваджень щодо однієї ДТП. З огляду на надані докази в матеріалах справи, у тому числі, враховуючи наданий до суду відеозапис, апеляційний суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 маються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У зв`язку з викладеними обставинами, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, надаючи оцінку діям водія ОСОБА_2 , повинен був врахувати, що дії водія регламентувались підпунктом «б» пункту 2.3 ПДР України, згідно з яким водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Крім того, при вирішенні питання про наявність або відсутність у діях водія ОСОБА_2 вини та причинного зв`язку між його діями та наслідками у вигляді ДТП, суд надав оцінку діям іншого водія ОСОБА_1 , який в контексті пункту 10.1 ПДР України: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Також п. 10.4 ПДР України наголошує на тому, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам. При цьому суд зазначив, що дії якого з водіїв обумовили настання ДТП судом не було вирішено, так само як учасники проваджень не скористались правом на призначення експертизи. З цих підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неповноти судового розгляду знайшли своє часткове підтвердження, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. При цьому, при прийнятті нової постанови суд врахував, що відповідно до ч. 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може буди накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначенні у частині третій цієї статті. Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду справи відносно ОСОБА_2 закінчились строки притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження у справі було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказаною постановою суду, яка набрала законної сили, фактично визнав винним у скоєнні ДТП крім водія ОСОБА_2 також і водія ОСОБА_1 (а.с.71-73). У зв`язку з цим, апеляційний суд по даній справі, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року також вважає, що зазначена постанова суду першої інстанції має бути скасована як незаконна, оскільки вищевказаною постановою Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 року дії водія ОСОБА_1 у скоєнні ДТП України також визнані винними. Разом з тим, як було зазначено вище, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 також закрити,оскільки у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Керуючись ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року, якою адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, скасувати. Прийняти постанову, якоюпровадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда