Постанова 4812 № 489/6160/19

09.06.20 22-ц/812/822/20 Справа №489/6160/19 Провадження № 22-ц/812/822/20 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 01 червня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Яворської Ж.М., суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М., при секретарі судового засідання - Лівшенку О.С., за участі позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Румянцевою Н.О., повний текст складено того ж дня, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Миколаївобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, про визнання дій відповідача такими, що порушують право споживача на користування електроенергією та відновлення цього права без додаткових виплат з боку споживача,- В С Т А Н О В И В У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держпродспоживслужби Миколаївській області, про визнання дій відповідача такими, що порушують право споживача на користування електроенергією та відновлення цього права без додаткових виплат з боку споживача. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 02 жовтня 2019 року його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відключено від електропостачання без належних на те підстав, за штучно сформовану заборгованість, яка фактично відсутня. 03 жовтня 2019 року інспектор відповідача склав Акт контрольного огляду вузлів обліку електроенергії за № 4/092363, в якому покази лічильника були зафіксовані зі слів позивача, так як лічильник не надає показів без живлення електроенергією. В «Особистому кабінеті споживача» на сайті АТ «Миколаївобленерго» ввечері, після запуску автономного генератора, він побачив, що всі покази змінено згідно даних його заяви і борг відсутній. Проте, наступного дня всі покази на вищевказаному сайті знову було змінено на старі. На сторінці «особистого кабінету» щезли відмітки, які визнають коли ним подавались показання лічильника. 16 жовтня 2019 року він отримав відповідь відповідача на свою заяву, з якої вбачається, що дані які були надані ним не беруться відповідачем до уваги, оскільки він як споживач повинен був надавати покази лічильника не постачальнику, як це він робив весь 2019 року, а саме АТ «Миколаївобленерго». 17 жовтня 2019 року він знову звернувся до відповідача зі скаргою, відповідь на яку на момент подання позовної заяви не отримав. Зазначає, що кількість спожитих ним кіловат станом на жовтень 2019 року, за його даними складає 5 381 кВ, і всі вони ним сплачені за діючими на той момент тарифами, що підтверджується відповіддю АТ «Ощадбанк», яке за його дорученням здійснювали платежі до постачальної компанії ТОВ «МЕК» з січня по жовтень 2019 року. Вважає дії відповідача по нарахуванню йому заборгованості та відключенню від електропостачання такими, що безпідставно порушили його право на користування електроенергією. Враховуючи вищенаведене, позивач просив встановити відсутність підстав відключення електропостачання споживача силами відповідача станом на жовтень 2019 року; визнати факт відключення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 від електричної мережі силами АТ «Миколаївобленерго» протиправним; зобов`язати АТ «Миколаївобленерго» відновити електропостачання його домоволодіння безоплатно. У відзиві на позовну заяву, АТ «Миколаївобленерго» позов не визнало та при цьому вказано, що 28 вересня 2017 року між ним та споживачем ( позивачем) було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про користування електричною енергією №0053072 від 28 вересня 2017 року. Після затвердження постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 Правил роздрібного ринку електричної енергії, укладання договорів між споживачем та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання користування електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованими тарифами, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною в цій постанові. Оскільки позивач продовжив споживати електричну енергію, оплачував її та не висловив своєї незгоди приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, то є таким, що фактично приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про користування електричною енергією №0053072 від 28 вересня 2017 року та йому присвоєно новий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до особового рахунку позивача покази приладу облік станом на 01 січня 2019 року становили 002342- день, 6316 - ніч. З лютого по жовтень 2019 року позивач не надавав оператору системи розподілу покази приладу обліку і лише 03 жовтня 2019 року у споживача контролерами АТ «Миколаївобленерго» було знято покази приладу обліку, як становлять 003311- день та 9396 - ніч. З врахуванням наведеного відповідач правомірно здійснив нарахування показів приладу обліку за вказаний період розрахунковим шляхом за значеннями середньодобового обсягів споживання після зняття контролером показів приладу обліку. Нарахування кількості спожитої електроенергії в розмірах, які не відповідають, за твердженням позивача, показам його приладу обліку, було здійснено внаслідок неналежного виконання позивачем його обов`язку щодо передачі Оператору системи розподілу показів його приладу обліку. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано безпідставними дії АТ «Миколаївобленерго» щодо відключення електропостачання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , 02 жовтня 2019 року. Зобов`язано АТ «Миколаївобленерго» безкоштовно відновити електропостачання до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з АТ «Миколаївобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу. Мотивуючи доводи апеляційної скарги вказували, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновок суду не відповідають дійсним обставинам справи, просив про його скасування та ухвалення нового судового рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Так, зокрема зазначав, що Товариство не здійснює постачання електричної енергії, в особовому рахунку № НОМЕР_1 . Оператором системи розподілу зазначаються лише покази приладу обліку та не зазначається інформація щодо нарахування та сплати за спожиту електричну енергію, оскільки ці дані є тільки у електропостачальника. Таким чином, оператор системи розподілу, не отримуючи покази приладу обліку, не мав змоги їх врахувати при визначені обсягу спожитої електричної енергії та був змушений діяти відповідно до п.п.3.3 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та п.6.7 глави 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Оскільки Позивач порушив умови договору щодо надання показів приладів обліку до АТ «Миколаївобленерго», то розрахунок було здійснено за значеннями середньодобового обсягу споживання після зняття контролером показів приладу обліку. Відключення позивача від електропостачання було здійснено на виконання вимог Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії. На електронну адресу оператора системи розподілу надійшло повідомлення про необхідність припинення електропостачання, у звязку з заборгованістю по оплаті за спожиту електричну енергію. Отже відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, суд не дослідив механізм, який регулює передачу показів приладу обліку побутовим споживачами, встановлений законодавством, що потягло винесення незаконного та необґрунтованого рішення. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просила про її задоволення. Позивач апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за їх відсутності. В силу ч.2 ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності представника третьої особи. Заслухавши доповідь судді, осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених ст. 367 ЦПК України межах, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Рішення суду вказаним положенням закону в повній мірі не відповідає. В силу вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відносини з приводу постачання електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VI11 Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 за № 312,а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання. За змістом ст. ст. 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику» він є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а друга сторона має право вимагати виконання цього зобов`язання, при цьому, як визначено ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору й вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 02 вересня 2005 року є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . 02 жовтня 2017 року між АТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією у житловому будинку, розташованому за вищевказаною адресою та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 (а.с.56). За умовами п. 1 цього договору електропостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати електричну енергію до вказаного об`єкту, а споживач зобов`язується оплачувати спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими НКРЕКП, у строки передбачені цим договором. Згідно п. 15 даного договору, оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показів засобів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати електричною енергією є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду ( календарного місяця) електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Споживач знімає покази засобу обліку не пізніше першого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (календарним місяцем). Пунктом 18 договору передбачено, що Електропостачальник не несе відповідальності за тимчасове припинення постачання електричної енергії, відпуск електричної енергії параметри якої не відповідають показникам, зазначеним у договорі, або за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що вони виникли не з його вини, а з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили. Згідно п.п.19 Договору споживач несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію. 11 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VI11, тим самим розпочався процес реформування електроенергетичної галузі в Україні. Одним з основних етапів реформи стало відокремлення (розділення) діяльності з розподілу електричної енергії від функцій виробництва, передачі та постачання, тобто створення відповідних окремих юридичних осіб. Діяльність з розподілу/передачі електричної енергії покладено на АТ «Миколаївобленерго», як оператора системи розподілу. Надання послуг з постачання (продажу) електроенергії для побутових споживачів (населення) з 01 січня 2019 року покладено на Постачальника універсальних послуг - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - ТОВ «МЕК»). 13 листопада 2018 року між АТ «Миколаївобленерго» (далі - Оператор системи) та ТОВ «МЕК» (далі - Постачальник) укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №45/1, за умовами якого Оператор системи, яким є АТ «Миколаївобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансову групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Оператор системи, крім іншого, п.4.1 зобов`язується здійснювати розподіл електричної енергії споживачу Постачальника із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державним стандартом; обмежувати розподіл за об`єктами споживачів Постачальника на час і дату, визначену у вимозі Постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача (додаток 2 до цього договору). Постачальник має право на отримання інформації щодо існуючої заборгованості на особовому рахунку споживача Постачальника( абз.5.2 п.5 Договору); надавати Постачальнику необхідну інформацію для виконання останнім обов`язків за договором постачання. А Постачальник, в свою чергу, відповідно до п.5.2 розділу 5 має право на отримання інформації щодо обсягу та якості електричної енергії, умов та фактичних режимів її розподілу, тарифів(цін), порядку оплати за переліком споживачів балансуючої групи постачальника, на отримання інформації щодо існуючої заборгованості на особовому рахунку споживача постачальника. За положеннями п.8 цього Договору, за вимогою Постачальника Оператор системи забезпечує обмеження та відновлення розподілу електричної енергії Споживачу на зазначену у вимозі дату( додаток 2 до цього Договору). Відповідно до Порядку надання послуг з виконання робіт з припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачам Постачальника (додаток 2 до Договору від 13 листопада 2018 року). Порядок надання послуг з виконання робіт з припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачам Постачальника, у яких є заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії споживача з Постачальником або які не допустили уповноважених Представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, згідно з п.11.5.12 КСР, викладено у Додатку №2 до договору №45/1 від 13 листопада 2018 року (а.с.62-64). Взаємовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, які є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Відповідно до п. 2, п. 4 та п. 2.1.4 ПРРЕЕ, споживачі, електроустановки яких були приєднані до електромереж АТ «Миколаївобленерго» станом на 01 січня 2019 року, приєдналися до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відповідних договорів про постачання електричної енергії на умовах договорів про користування електричною енергією, укладених з АТ «Миколаївобленерго» до 01 січня 2019 року. Позивач з 01 січня 2019 року, фактично приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки продовжував споживати електроенергію, оплачував її та не висловив своєї незгоди приєднуватися до умов договору. Йому присвоєно новий особовий рахунок № НОМЕР_1 . 02 жовтня 2019 року до домоволодіння позивача, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено постачання електричної енергії за відсутності Споживача, що підтверджується актом №4/092380 контрольного огляду вузла обліку електричної енергії засобів комерційного обліку в межах до 1000 В . Актом контрольного огляду вузлів обліку електричної енергії за № 4/092363 від 03 жовтня 2019 року зафіксовані покази приладу обліку станом на 01 жовтня 2019 року, вони становили: 002342 - день; 6316 - ніч. Огляд проводився за заявою позивача. Порядок здійснення зняття та передачі даних про фактичні покази засобу обліку електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії, здійснення нарахувань, терміни та способи оплати, зокрема для побутових споживачів встановлюються ПРРЕЕ. Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилався на неправомірність дій АТ «Миколаївобленерго» по нарахування неіснуючого боргу за спожиту електричну енергії, оскільки ним щомісячно з січня 2019 року на розрахунковий рахунок ТОВ «МЕК» через банківську установу сплачували кошти за спожиту електричну енергію. Більш того вважає, що відповідач АТ «Миколаївобленерго» подало недостовірні дані про отримані ним кіловати до ТОВ «МЕК», яке в свою чергу дійшло висновку про несплату ним в належному обсязі за отриману електроенергію по неіснуючим показникам лічильника, і подав заявку відповідачеві на відключення його домоволодіння від електропостачання. Отже, позивач не згоден з підставами виникнення заборгованості за надані йому послуги з електропостачання, і як наслідок протиправне відключення від електроживлення, яке є похідним від нарахування заборгованості. В той же час порядок відключення від електропостачання (направлення та отримання ним повідомлення про відключення) не оскаржується. Більш того, у суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що за місяць до відключення його домоволодіння від електропостачання від ТОВ «МЕК» він отримав повідомлення про відключення від електропостачання, у зв`язку з наявністю заборгованістю у розмірі 900 грн. Після чого він звернувся і ТОВ «МЕК», і до АТ «Миколаївобленерго». Розмір заборгованості було зменшено до 300 грн., а потім до 100 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо відсутності у відповідача підстав для відключення електропостачання споживача у жовтні 2019 року, виходячи з того, що відповідачем не доведено, що обсяги електричної енергії, спожитої позивачем у спірний обліковий період відповідають тим обсягам, які були взяті відповідачем при розрахунку плати за використану електроенергію, та стали підставою для відключення електропостачання. А також, з урахуванням того, що відповідачем не було надано обґрунтованого розрахунку правильності нарахування плати за спожиту електроенергію позивача в спірний період, невиконання позивачем договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, існування підстав для припинення електроживлення позивачу, а також того, що в справі наявні копії квитанцій про сплату спожитої позивачем електроенергії за спірний період, із зазначенням у них показань лічильника. Проте до такого висновку, суд першої інстанції дійшов передчасно виходячи з такого. Відповідно до 6 преамбули ПРРЕЕ, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР( п.11). Отже, на теперішній час АТ «Миколаївобленерго» є адміністратором комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії. За приписами п.4.3 розділу 4 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Згідно з п.4.12 розділу 4 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Тому, з урахуванням відокремлення діяльності з постачання та розподілу електричної енергії, яке відбулося на ринку: у разі виявлення в рахунку невідповідності показників засобу обліку та визначення обсягу електричної споживач повідомляє про це оператора системи розподілу ОСР, який у свою чергу здійснює коригування показів, або у разі потреби, протягом 20 днів перевіряє лічильник та повідомляє про результати споживачів і постачальників універсальних послуг(ПУП), а з метою здійснення звірки оплаченої та нарахованої електричної енергії побутовий споживач має звернутися до постачальника універсальних послуг ( ПУП). Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. ст. 4, 5 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає, права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Так, позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між сторонами. Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач - це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес, а відповідач - це особа, яка на заяву позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його прав й інтересів. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Звертаючись до суду із заявленими позовними вимогами, позивач вважав, що саме АТ «Миколаївобленерго» повинно бути відповідачем щодо даних позовних вимог, оскільки останнім надано недостовірні дані ТОВ «МЕК» про отримані ним (позивачем) обсяги електричної енергії. В той же час ці позовні вимоги безпосередньо впливають на права та інтереси ТОВ «МЕК», як постачальника електричних послуг та ініціатора відключення позивача від споживання електричної енергії за заборгованість, а відтак в даній справі, на думку колегії суддів, Товариство «МЕК» має бути співвідповідачем. За загальним правилом ч.1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Однак, протягом судового розгляду в суді першої інстанції, позивач не заявляв клопотання про залучення до участі в справі ТОВ «МЕК», як співвідповідача, а суд не вправі самостійно залучати до участі в справі іншу особу як співвідповідача. Разом з тим, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції не виконав свій обов`язок, передбачений ч.5 ст.12 ЦПК України, і не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, а саме: не роз`яснив позивачу його права щодо залучення до участі у справі вказаного співвідповідача, не попередив його про наслідки вчинення або не вчинення вказаної процесуальної дії і не сприяв позивачу здійсненню його процесуальних прав. Натомість, суд розглянув справу по суті у неналежному (неповному) суб`єктному складі осіб, які повинні брати участь у спірних правовідносинах. Отже, у порушення указаних норм процесуального права суд першої інстанції не вирішив питання про можливість залучення до участі у справі співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальність «Миколаївська електропостачальна компанія», без участі якої, висновок суду про підставність по суті позовних вимог не може вважатися обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції позбавлений права на стадії апеляційного розгляду ініціювати питання про притягнення до участі у справі інших співвідповідачів чи заміну первісних відповідачів належними. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За приписами п.1 ч.2 ст.376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Згідно з п. 4 ч.3 ст. 376 ЦПК України у редакції Закону№2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, в даній справі порушення судом норм процесуального права потягло неправильне вирішення спору, вирішення питання про права особи, що не брала участі у справі як відповідач, що в силу наведених норм процесуального права є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у позові з вищенаведених підстав. З огляду на пред`явлення позову до неналежного суб`єктного складу, висновок суду щодо безпідставного нарахування заборгованості, і як наслідок відключення від споживання електричною енергію, є передчасними і обґрунтованість позовних вимог по суті не перевіряється. Оскільки справу судом першої інстанції розглянуто у неналежному суб`єктному складу, в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідача в порядку ст.51 ЦПК України, то виходячи з повноважень апеляційного суду, рішення суду першої інстанції згідно п. 4 ч.3 ст.376 ЦПК України слід скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, що не перешкоджає позивачу звернутися з новим позовом, правильно визначивши суб`єктний склад сторін. У даній справі позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Отже, судові витрати у розмірі 3153 грн., понесені АТ "Миколаївобленерго» за звернення з апеляційною скаргою у даній справі підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Миколаївобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, про визнання дій відповідача такими, що порушують право споживача на користування електроенергією та відновлення цього права без додаткових виплат з боку споживача - відмовити. Сплачений акціонерним товариством «Миколаївобленерго» за подачу апеляційної скарги судовий збір компенсувати за рахунок держави. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Ж.М. Яворська Судді Т.М. Базовкіна Л.М. Царюк Повний текст складено 09 червня 2020 року.