Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 602/1121/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 602/1121/19 пров. № А/857/4876/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Ніколіна В.В., Старунський Д.М., за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т. розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2020 року (головуючий суддя: Радосюк А.В., місце ухвалення - м. Ланівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Тернопільської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - встановив: ОСОБА_1 , 04.11.2019 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лановецької міської ради № 31 у справі про адміністративне правопорушення від 24.10.2019, щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 1700 грн за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Обґрунтовує позов тим, що оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, а тому є неправомірною та підлягає скасуванню. При винесені оскаржуваної постанови, в порушення норм права, комісією не встановлено дату вчинення правопорушення, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що позивач є продавцем магазину « Євро » по вул. Грушевського м. Ланівці. Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2020 року в задоволені адміністративного позову відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підставі викладені у позовній заяві. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , інспектором ЮП Лановецького ВП Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області Ревизюком М.М. складено протокол серії АПР18 № 095519 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, за фактом продажу ОСОБА_1 06 вересня 2019 року близько 22 год. неповнолітньому ОСОБА_2 однієї пляшки слабоалкогольного напою «Рево», об`ємом 0,5 л. Відповідно до протоколу ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, тобто порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами. Згідно копії протоколу № 16 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лановецької міської ради від 24.10.2019, неповнолітній свідок ОСОБА_2 в присутності педагога надав пояснення, що 06.09.2019 він разом зі своїм другом ОСОБА_3 після вечора у школі пішов у магазин «Євро» та купив одну пляшку алкогольного напою «Рево». Після того як вони з другом розпили алкогольний напій, їх затримав працівник поліції. Працівнику поліції він розповів де купував алкогольний напій і описав зовнішні ознаки продавця, який продав цей алкогольний напій. Під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_2 вказав, що саме ОСОБА_1 здійснила продаж йому алкогольного напою «Рево». На підставі протоколу серії АПР18 № 095519, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області, винесено постанову № 31 у справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області від 24 жовтня 2019 року, правомірно винесено постанову № 31 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення. З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР). Статтею 15-3 Закону № 481/95-ВР, встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме: заборонено здійснювати продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України. З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продавець при реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу таких товарів особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом. Механізм застосування фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), відповідно до пункту 5 якого, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згідно ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 212-1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 пояснила, що не пам`ятає факту продажу алкоголю неповнолітньому ОСОБА_2 , тобто позивачка не заперечує той факт, що вона працює продавцем у магазині « Євро » по вул . Грушевського м. Ланівці , а лише не пам`ятає, чи 06.09.2020 продавала слабоалкогольний напій саме неповнолітньому ОСОБА_2 . Отже, покликання позивачки, що у матеріалах справи відсутні документи про працевлаштування останньої у вказаному магазині є безпідставними. Суд апеляційної інстанції зауважує, що вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, тобто продажу 06.09.2019 близько 22 год неповнолітньому ОСОБА_2 слабоалкогольного напою «Рево», підтверджується, зокрема: рапортом інспектора ЮП Лановецького ВП Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області Ревизюком М.М. складеним на ім`я начальника Лановецького ВП Кременецього ВП ГУНП в Тернопільській області полковника поліції Бурика В. від 07.09.2019, протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 095519 від 09.09.2019, поясненнями неповнолітньої особи, які були надані на засіданні адміністративної комісії в присутності педагогічного працівника ОСОБА_4 , які в розумінні ст. 251 КУпАП, є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративна комісія Лановецької міської ради Тернопільської області розглянула справу про адміністративне правопорушення в межах повноважень, передбачених статтею 218 КУпАП. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення та отримані пояснення складені з дотриманням вимог чинного законодавства, про день, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлялась, оскільки була присутня на засіданні адміністративної комісії. Також, на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними покликання апелянта щодо застосування до розглядуваної справи, правових висновків викладених у постанові Верховного Суду у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, зокрема, що одні лише пояснення не є належними доказами правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оскільки, оскаржувана постанова прийнята не лише на підставі пояснень, а й з урахуванням інших наведених вище доказів, які у своїй сукупності дали змогу дійти висновку відповідачу про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім цього, при вирішенні вказаного спору, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 08.05.2019 справа № 483/933/16-а, згідно якої продавець зобов`язаний вжити передбачені законодавством заходи, спрямовані на недопущення продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти річного віку, а в разі вчинення таких дій несе адміністративну відповідальність, визначену законом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки позивач при реалізації слабоалкогольного напою не вжила заходів спрямованих на недопущення продажу вказаного товару особі, яка не досягли 18-ти річного віку, а тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством України. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано рішення суду першої інстанції, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2020 року у справі № 602/1121/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін Д. М. Старунський