Постанова 4857 № 301/420/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 301/420/20 пров. № А/857/5579/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів- Гінди О. М., Кушнерика М. П., з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Юрія Юрійовича на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2020 року у справі № 301/420/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Юрія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- суддя в 1-й інстанції - Даруда І. А., час ухвалення рішення - 07.04.2020 року, місце ухвалення рішення - м. Іршава, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Ю. Ю., в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо складання постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2098276 від 12 лютого 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано постанову інспектора роти № 1 бат. № 1 Управління патрульної поліції в м. Ужгород Граба Ю. Ю. серії ЕАК № 2098276 від 12 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 425,00 гривень штрафу і закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач порушив вимоги п.9.8 ПДР України, а саме: керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар (та денних ходових вогнів) поза населеним пунктом та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначає, що згідно з п.9.8 ПДР України з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, а тому невиконання позивачем пп. 9.1 «г» та п.9.8 ПДР містить склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Таким чином, вважає, що інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, а тому оскаржувана постанова серії ЕАК № 2098276 від 12 лютого 2020 року є правомірною та не підлягає скасуванню. Крім того, звертає увагу, що позов подано до неналежного відповідача, оскільки заявлено до інспектора патрульної поліції у Закарпатській області ДПП, замінити відповідача неможливо. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕАК №2098276 від 12 лютого 2020 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 12 лютого 2020 року о 12 год. 55 хв. на трасі Н09 Мукачево - Рогатин 4 км., керуючи транспортним засобом ВАЗ 11930 номерний знак НОМЕР_1 , не ввімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги п.9.8 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2098276 від 12 лютого 2020 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступних підстав. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП). Згідно з ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Ст.217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у п.2, 5 ст.213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. Відповідно до ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за ч.6 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2 ст.222 КУпАП). Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції. Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції. Колегія суддів також звертає увагу на те, що п.3 ч.1 ст.288 КУпАП передбачає, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом (з особливостями встановленими КУпАП). Разом з тим, розглядуваний адміністративний позов заявлено до інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Ю. Ю., тобто до неналежного відповідача. Згідно із ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (ч.4 ст.48 КАС України). При цьому, відповідно до ч.7 ст.48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі №724/716/16-а. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 до інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Ю. Ю., який є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає, оскільки в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, разом з тим, судом першої інстанції не було враховано наведеного вище, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню. Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не підлягають оцінці у цьому апеляційному провадженні, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі. Крім того, колегія суддів роз`яснює про те, що позивач має право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача - відповідного органу Національної поліції. З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу інспектора УПП в Закарпатській області ДПП Граба Юрія Юрійовича задовольнити частково. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 квітня 2020 року у справі № 301/420/20 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді О. М. Гінда М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 09 червня 2020 року.