Постанова 4855 № 640/20442/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року Справа № 640/20442/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Лісник Т.В., третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року у справі: за позовом: ОСОБА_2 до: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач-2), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просив: - визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.; - визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В.; - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. перерахувати з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкрито 23.09.2014 згідно з договором № 006-28570-230914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів у ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти у сумі 3700 доларів США, що еквівалентно 99375,02 грн., але не більше суми, що знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 , на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» на ім`я ОСОБА_2 ; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування з рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито на підставі договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17.02.2015. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є вкладником ПАТ «Дельта Банк» у розумінні чинного законодавства і правові підстави для його включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у вказаному банку, відсутні. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що до визнання банку неплатоспроможним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування валютних цінностей було до ПАТ «Дельта Банк» було подано заяви про перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 , але такі заяви залишилися невиконаними з вини банка. При цьому, апелянт зазначає, що в наступному Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також не було вчинено відповідних дій для забезпечення цього переказу коштів та, на переконання апелянта, протиправно і безпідставно позбавлено його права на отримання відшкодування таких коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості та безпідставності доводів апелянта і стверджуючи, що позивач не є вкладником банку у розумінні чинного законодавства. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.10.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». 17.02.2015 між позивачем і ОСОБА_1 укладено договір дарування валютних цінностей (грошових коштів), відповідно до позивачу подаровано кошти у сумі 3700,00 доларів США, які знаходились на його поточному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Дельта Банк». У цей же день, 17.02.2015 між позивачем і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, на підставі якого банком відкрито позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 . 18.02.2015 позивач звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із заявою, в якій просив перерахувати з поточного рахунку дарувальника № НОМЕР_1 на його ім`я валютні кошти у сумі 3700,00 доларів США. Аналогічну заяву на адресу банку направлено дарувальником - ОСОБА_1 про перерахування з його поточного рахунку на поточний рахунок позивача суму у розмірі 3700,00 доларів США. Зазначені заяви ПАТ «Дельта Банк» не виконані. 02.03.2015 Правлінням НБУ було прийнято постанову № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних». На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк». На підставі наказу Уповноваженої особи від 29.05.2015 № 408 створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк». 02.10.2015 Правлінням НБУ було прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». На підставі вказаної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку». Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. У ст. 12 Закону № 4452-VI передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно з частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах. У ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Згідно з п. 10.1 Інструкції № 492 на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз вищенаведених законодавчих положень надає підстави стверджувати, що право на відшкодування коштів за рахунок Фонду мають виключно вкладники банку, тобто фізичні особи, які вступили у правовідносини із банком безпосередньо на підставі договору банківського вкладу (депозиту) або є власниками депозитних іменних сертифікатів. При цьому, жодних виключень з вказаного правила законодавством не передбачено. Таким чином, лише набуття фізичною особою статусу вкладника банку є правовою підставою для включення її Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що кошти у розмірі 3700 доларів США, які на переконання апелянта підлягають відшкодуванню йому за рахунок ФГВФО, не надійшли на його рахунок, не є вкладом позивача в розумінні Закону № 4452-VI, а позивач, у свою чергу, не є вкладником банку відносно цієї суми коштів. З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та до відповідного реєстру вкладників, що зумовлює необхідність відмовити в задоволенні позову за відповідними позовними вимогами. Таким чином, при вирішенні спору в цій частині судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, у цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Разом з тим, перевіряючи оскаржуване апелянтом судове рішення в частині щодо решти позовних вимог, а саме про зобов`язання відповідача перерахувати з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3700 доларів США, що еквівалентно 99375,02 грн., на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, колегія суддів зазначає наступне. Спір у цій частині виник у зв`язку з невиконанням Банком заяв позивача та ОСОБА_1 щодо перерахування вказаної суми коштів з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» на рахунок позивача № НОМЕР_2 у цьому ж банку, тобто з договірних правовідносин між Банком і його клієнтами. Водночас, зазначені правовідносини регулюються нормами цивільного права, а не Закону № 4452-VI, і в межах таких правовідносин Уповноважена особа ФГВФО не здійснює владних управлінських функцій та не приймає розпорядчих рішень, а отже не здійснює компетенцію суб`єкта владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У пункті 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Відповідно до пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Разом з тим, варто враховувати, що хоча публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, в якому обов`язковою є участь суб`єкта владних повноважень, все ж таки сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не надає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких саме прав особа звернулася до суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3700 доларів США, що еквівалентно 99375,02 грн., на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства та належать до цивільної юрисдикції. При цьому, апеляційним судом також враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів». Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. З огляду на це, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення щодо таких позовних вимог, суд першої інстанції порушив правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 КАС України. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року в частині позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перерахувати з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3700 доларів США, що еквівалентно 99375,02 грн., на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку - скасуванню, а провадження у справі в частині таких позовних вимог - закриттю. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року в частині позовних вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перерахувати з поточного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3700 (три тисячі сімсот) доларів США, що еквівалентно 99375,02 (дев`яносто дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять гривень та дві копійки) грн., на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , який відкрито згідно договору № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку - скасувати, а провадження у справі в цій частині позовних вимог - закрити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 09 червня 2020 року. Головуючий суддя Судді: