Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/175/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/175/20 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В. Категорія ч.1 ст.164-10 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2020 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року за ч.1 ст. 164-10 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого помічником оператора заправних станцій АЗС № 92, в с т а н о в и в: Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 грн. Згідно постанови суду, протягом січня 2020 року гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , займався прийомом металобрухту у місцевого населення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-10 КупАП. На прийняте судом рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Стверджує, що працівники поліції один примірник протоколу про адміністративне правопорушення так і не надали, а з його повним текстом він зміг ознайомитись лише 16 квітня 2020 року за його клопотанням в суді, так як присутнім при розгляді даної справи в суді не був, тим самим був позбавлений права надати пояснення та докази своєї невинуватості, що є неприпустимим, а про розгляд справи та притягнення до адміністративної відповідальності дізнався лише 10 квітня 2020 року, коли поштою отримав копію постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року по сплаві №278/175/20. При складанні протоколу працівники поліції дали підписати лише бланк протоколу, аргументуючи, що за це нічого не буде, так як він іноді купує металобрухт від місцевих жителів для власних потреб, оскільки являється газоелектрозварювальником за спеціальністю, має власне підсобне господарство, проживає в приватному сільському будинку і часто власними силами ремонтує огорожу, прибудинкові будівлі та приміщення, які використовує для вирощування свійських тварин і птиці, де і використовує придбаний у місцевого населення металобрухт, без мети його збуту. Складений відносно нього 09 січня 2020 року протокол не містить посилання ні на свідків, ні на потерпілих, ні на понятих, шкоду нікому не заподіяно, огляд не проводився, речові докази не вилучались. Належних та достатніх доказів, того, що він здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, Житомирським РВП ГУНП в Житомирській області не надано. Більше того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, він не працює, звідкіля такі дані взялися в протоколі про адміністративне правопорушення, не відомо, так як він офіційно працює з 05 травня 2017 року і по сьогоднішній день на посаді помічника оператора заправних станцій АЗС № 92, що підтверджується відповідним записом у трудовій книзі, а посадовою особою суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, не є та ніколи нею не був. Крім того, враховуючи відсутність належного повідомлення про час та місце розгляду даної справи в суді, відсутності в судовому засіданні та отриманні копії постанови за межами строку на її апеляційне оскарження, апелянт також звернувся із клопотанням про поновлення йому такого строку, яке апеляційний суд вважає за необхідне на підставі положень ст. 289, 294 КУпАП задовольнити з огляду на зазначені в ньому обставини, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи. В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив постанову суду скасувати, а справу закрити. Підтвердив додатково, що дійсно купує іноді у односельців для власних потреб металобрухт, однак про скарги йому невідомо. Заслухавши доводи ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та надані докази в межах доводів апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення , визначених ст. 255 цього кодексу. При цьому за змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проаналізувавши дії суду з огляду на вказані норми закону, апеляційний суд приходить до висновку, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не маючи можливості врахувати його пояснення та заперечення, суд першої інстанції зазначених вимог закону у повному обсязі не дотримався, та прийшов до помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164-10 КУпАП Насамперед слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який взагалі не був повідомлений належним чином про розгляд справи в суді, що позбавило його можливості скористуватися своїм правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Попри те, що у постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду сповіщався належним чином, але не з`явився на розгляд справи, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим з посиланням на практику ЄСПЛ суд першої інстанції вважав за можливе розглянути вказану справу за відсутності правопорушника, апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутні дані про будь-яке повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи в суді у відповідності до положень ст. 277-2 КУпАП. З огляду на зазначені обставини та положення ст.268, 277-2 КУпАП вказана постанова суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню. Що стосується суті обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП, то слід зазначити наступне. Вказаною нормою передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом. Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об`єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар. Провівши аналіз зазначених норм, приходжу до висновку, що виходячи зі змісту обвинувачення ОСОБА_1 , визначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, дії останнього не містять ознак здійснення господарської діяльності, в тому числі і у якості посадової особи суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, що в свою чергу є підставою для здійснення висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення. Крім того працівником поліції, виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, було встановлено, що ОСОБА_1 протягом січня 2020 року в АДРЕСА_1 , займався прийомом металобрухту у місцевого населення. Зазначені обставини як доведені належними та допустимими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями ОСОБА_1 , покладено в основу рішення суду першої інстанції. Проте з матеріалів справи вбачається, що при цьому не було встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб`єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, а тому, таким чином, не може суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164-10 КУпАП, яке інкримінується останньому. При цьому як слушно зазначено апелянтом, безпосередніх доказів здійснення відповідної господарської діяльності протягом січня 2020 року, крім показів свідка із нечитаємими анкетними даними та поясненнями, до протоколу в порушення ч.2 ст. 251 КУпАП працівником поліції долучено не було, огляд місця події не проводився, речові докази або інші речі чи документи не вилучалися, поняті не залучалися, пояснення від апелянта не відбиралися, тощо. Не зазначено про вказані дії і в протоколі про адміністративне правопорушення, а сам виклад обставин вчинення правопорушення є неконкретним, не розкриває змісту правопорушення з огляду на диспозицію ч.1 ст. 164-10 КУпАП, а також не містить вказівки на конкретне законодавство, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, положення якого було порушено ОСОБА_1 , що є обов`язковою вимогою з огляду на бланкетність вказаної норми КУпАП. При цьому не підтверджують наявність складу правопорушення в діях апелянта і долучені до протоколу про адміністративне правопорушення протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , її письмові пояснення, пояснення свідка, анкетні дані та самі пояснення якого зазначені вкрай нерозбірливо, довідка-характеристика ОСОБА_1 , надана сільським головою, та рапорт працівника поліції. На зазначені обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув, не надав їм відповідної оцінки. При цьому постанова суду взагалі не містить посилань на конкретні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, в тому числі і які було долучено до протоколу особою, що його складала, а зазначено лише посилання на протокол про адміністративне правопорушення та пояснення самого ОСОБА_1 , які в справі взагалі відсутні. З огляду на наведені обставини, апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-10 КУпАП та вважає за необхідне у відповідності до положень ст. 294 КУпАП постанову суду першої інстанції про визнання його винуватим скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу правопорушення. Керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП та накладання стягнення скасувати. Провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення за ч.1 ст. 164-10 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, оскарженню не підлягає. Суддя: