Ухвала КЦС ВС № 173/3039/18

У Х В А Л А 04 червня 2019 року м. Київ справа №173/3039/18 провадження № 61-6767ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа - приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Питомець Василь Антонович, про припинення договору іпотеки зняття заборони відчуження нерухомого майна, ВСТАНОВИВ : Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано припиненим договір іпотеки №50-1010/03-01. Знято заборону відчуження з належного ОСОБА_1 спірного нерухомого майна та вилучено вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для надання виправленої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави касаційного оскарження, їх правове обґрунтування. У травні 2020 року від скаржника надійшла виправлена касаційна скарга з зазначенням підстав для касаційного оскарження. Однак, недоліки касаційної скарги не усунуті скаржником у повному обсязі. Скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, в обґрунтування якої посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування висновку Вищого господарського суду України, викладеного у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №910/14754/14. Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Таким чином, суди при вирішенні справ мають брати до уваги тільки висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Враховуючи законодавчі обмеження щодо формування єдиної правозастосовчої практики, неврахування судами висновків, зокрема, Вищого господарського суду України, не може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень. Таким чином, скаржник не виконав вимоги процесуального закону щодо зазначення підстави касаційного оскарження у повному обсязі, не вказавши постанову Верховного Суду з правовим висновком, наданим щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яку, на його думку, суд апеляційної інстанції неправильно застосував при вирішення спору. Виконання вищенаведеної вимоги необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Суд в силу вимог статті 394 ЦПК України зобов`язаний зазначати всі підстави касаційного оскарження, які вказує скаржник, проте, не уповноважений з власної ініціативи корегувати зазначені скаржником підстави касаційного оскарження у разі їх некоректного оформлення відповідно до вимог законодавства, відтак, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали. За змістом статті 127 ЦПК України встановлений судом строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В зв`язку з тим, що скаржник не виконав у повній мірі вимоги законодавства в частині оформлення касаційної скарги відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, з метою недопущення порушення принципу доступу до правосуддя, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання скаржником виправленої касаційної скарги з урахуванням вимог, зазначених в цій ухвалі. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вищевказаних вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Керуючись статтями 127, 261 ЦПК України, УХВАЛИВ : Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш