Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/26/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2020 року Справа № 924/26/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л. розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2020 року в справі №924/26/20 (суддя - С.В. Заверуха) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 7 556 грн страхового відшкодування Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (надалі - Позивач) звернулось в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача 7556 грн страхового відшкодування. В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що 25 жовтня 2017 року в смт. Теофіполь Хмельницької області по вул. Заводській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi Q7, під керуванням ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що зареєстрований транспортний засіб потрапив у яму на дорозі, внаслідок чого останній отримав пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода була зафіксована Теофіпольським відділенням поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. В подальшому Позивач на підставі страхового акта та розрахунку суми страхового відшкодування здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого у розмірі 7556 грн. Таким чином, як стверджує Позивач, оскільки Служба автомобільних доріг організовує належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що числяться на її балансі, Позивачу, як кредитору, належить право вимоги до Відповідача в межах ліміту страхового відшкодування. Також Позивач звертає увагу що у відповідності зі статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика (Позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18 лютого 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Хмельницький облавтодор» (надалі - Третя особа; том 1, а.с. 167). Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2020 року по справі №924/26/20 у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що під час розгляду справи встановлено, що відповідно до пунктів, 6.3.3 та 7.4 договору, укладеного 12 вересня 2017 року між Відповідачем (засовник) та "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (виконавець), та чинного на момент дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Audi Q7, договору, Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" несе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначених згідно з чинним законодавством. При цьому Дочірнє підприємство "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "автомобільні дороги України" несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт), якщо: ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (виконання робіт), вказаних в планах-завданнях замовника. Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Третя особа звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 2-7), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просила скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи дану апеляційну скаргу Третя особа, зокрема виходила з того, що послуги щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення виконувались згідно щомісячних планів-завдань та актів дефектів, затверджених саме Відповідачем, в межах виділених фінансових ресурсів, а тому саме Відповідач взяв на себе зобов`язання щодо належного утримання дороги та забезпечення своєчасного її ремонту. Також Третя особа зазначає, що ділянка автодороги, на якій сталося ДТП, знаходиться на балансі Відповідача, який є власником та балансоутримувачем автомобільних доріг у Хмельницькій області, що є ще однією обставиною котра підтверджує те, що саме Відповідач має відповідати за завдані зитки та нести відповідальність за неналежний стан доріг. Відповідачем на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду був поданий відзив, відповідно до якого Відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги Третьої особи та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що відповідно до статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власник доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях і залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Також Відповідач вказав при укладенні договору від 12 вересня 2017 року між Відповідачем та Третьою особою за №94, було закріплено, що саме (Третя особа) є уповноваженим органом, який несе відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях і залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2020 року (том 2, а.с. 27), з підстав, висвітлених в ній, було відкрито апеляційне провадження по даній справі. Запропоновано Відповідачу та Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзиви на апеляційні скарги з доказами його надсилання Третій особі. Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. В силу дії частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України. Суд констатує, що дана справа № 924/20/20 не підпадає під дані винятки. Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2102 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 210200 грн (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі). З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно, ухвалою суду від 6 квітня 2020 року було повідомлено сторін про те, що розгляд справи №924/26/20 буде проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 5 червня 2020 року. Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Третьої особи слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, суд виходив з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006168143 від 9 січня 2020 року Відповідач зареєстрований за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (том 1, а.с. 29-31). 31 жовтня 2016 року між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №250.0910784.708 (надалі - Договір; том 1, а.с. 35-36). Відповідно до пункту 4 Договору, предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним цим Договором наземним транспортним засобом - Audi Q7, 2013 р.в., державний номер НОМЕР_2 . Пунктом 7 Договору визначено, що страхова сума складає 15000 грн. Відповідно до підпункту 12.2 Договору, програма страхування - Каско яма + допомога. Згідно пункту 13 Договору, страховим випадком за цим Договором є дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено ходову частину, шини, диски застрахованого транспортного засобу в тому випадку, якщо дорожньо-транспортну пригоду спричинено наїздом застрахованого транспортного засобу в вибоїну або відкритий комунальний люк. У пункті 15 Договору визначено, що строк дії Договору становить 365 календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем сплати страхового платежу. Згідно підпункту 16.2 Договору, відшкодуванню підлягають пошкодження дисків/шин застрахованого транспортного засобу. У заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , який є власником пошкодженого транспортного засобу Audi Q7, 26 жовтня 2017 року повідомлено Позивача та Теофіпольське відділення поліції про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася в смт. Теофіль, причиною якої, як зазначено потерпілим, був наїзд на швидкості по забрудненій дорозі у яму, внаслідок чого з правої сторони на передньому та задньому колесах виникли "гулі" (том 1, а.с. 37-38). В плані-схемі ДТП на транспортному засобі страхувальника, держ. номер НОМЕР_3 , відображено перелік пошкоджень: передня та задня частини правої сторони автомобіля (том 1, а.с. 42). Сержантом Теофіпольського відділення поліції складено схему місця ДТП, яка сталася 26 жовтня 2017 року о 08:50 хв. у смт . Теофіполь , вул. Заводська, 9, за участю власника транспортного засобу Audi Q7 , 2013 р.в., ОСОБА_2 , та зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП - на двох покришках з правої сторони автомобіля видуто "гулі" розміром 10х10 см. Вид пригоди: без потерпілих з матеріальним збитком. У листі №56334 від 28 жовтня 2017 року Теофіпольського відділення поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області повідомлено Жуковського В.Ф., що за результатами вашого звернення інспектором сектору РПП Теофіпольського ВнП Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області сержантом поліції Войтовичом С.В. прийнято рішення та винесено висновок про відсутність складу будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення (злочину; том 1, а.с. 44). Відповідно до акта огляду пошкодженого транспортного засобу від 11 листопада 2017 року ( Audi Q7 , 2013 р.в., 26 жовтня 2017 року) під час проведення додаткового огляду будь-які пошкодження, що стосуються ДТП, яке сталося 27 жовтня 2017 року на кузовних деталях автомобіля та ходовій частині транспортного засобу відсутні, крім пошкоджень шин правого переднього та правого заднього коліс (том 1, а.с. 45-46). Згідно товарного чеку №26261 від 9 листопада 2017 року на суму 15112 грн, погодженого Позивачем, ОСОБА_2 оплачено товар 265/50/19 Hankook W 320A 110V (4 шт.), що підтверджується фіскальними чеками від 9 листопада 2017 року (том 1, а.с. 49-50). 17 листопада 2017 року ОСОБА_2 , власник пошкодженого транспортного засобу - Audi Q7 , 2013 р.в., 26 жовтня 2017 року, звернувся із заявою до Позивача щодо виплати страхового відшкодування по Договору (том 1, а.с. 51). Відповідно до страхового акта №1354.206.17.01.01 від 27 листопада 2017 року Позивачем на підставі наданих документів, відповідно до умов Договору прийнято рішення про відшкодування збитків у сумі 7556 грн (том 1, а.с. 52-53). Згідно розрахунку страхового відшкодування від 27 листопада 2017 року до страхового акту №1354.206.17.01.01 розмір збитку склав 7556 грн. Платіжним дорученням №27741 від 29 листопада 2017 року Позивачем сплачено ОСОБА_2 7556 грн страхового відшкодування згідно страхового акта №1354.206.17.01.01 від 27 листопада 2017 року (том 1, а.с. 54). У листі Позивача від 10 травня 2019 року, адресованого Відповідачу, зазначено, зокрема, що 29 листопада 2017 року Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь постраждалої сторони у розмірі 7556 грн. Відповідно до пункту 38.2.4 статті 38.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини. Також Позивач просив Теофіпольську селищну раду надати інформацію про те, за ким офіційно закріплено ділянку дороги (смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9), на якій стався страховий випадок та було пошкоджено транспортний засіб Audi Q7, 2013 р.в., 26 жовтня 2017 року (том 1, а.с. 55-56) Відповідачем на вказаний лист надано відповідь (лист № 570 від 28 березня 2019 року), у якій вказано, що відповідно до укладеного договору на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області №10 від 12 лютого 2018 року обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт) покладається на підрядну організацію - Третю особу (том 1, а.с. 57-58). Виконавчий комітет Теофіпольської селищної ради Хмельницької області надіслав лист № 320 від 23 травня 2019 року товариству з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна", у якому повідомив, що ділянка дороги (вулиця Заводська) перебуває у постійному користуванні Позивача. Рішенням сесії Теофіпольської селищної ради від 12 грудня 2017 року №17-23/2017 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області" було затверджено проект землеустрою щодо відведення у постійне користування службі автомобільних доріг у Хмельницькій області для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на автомобільній дорозі державного значення Р-48 Кам`янець-Подільський - Сатанів - Війтівці - Білогір`я по фактичному користуванню за рахунок земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення). Відповідно до рішення сесії Теофіпольської селищної ради від 12 грудня 2017 року № 17-23/2017 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,3900 га в постійне користування Позивачу для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на автомобільній дорозі державного значення Р-48 Кам`янець-Подільський - Сатанів - Війтівці - Білогір`я по фактичному користуванню за рахунок земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) ненаданих у власність чи користування, в межах смт. Теофіполь на території Теофіпольської селищної ради Теофіпольського району Хмельницької області, розроблений приватним підприємством "Гео-Прайм" (том 1, а.с. 60). У листі №1225 від 21 червня 2019 року, адресованому Товариству з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна", Позивачем повідомлено, що відповідно до укладеного договору на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області № 94 від 12 вересня 2017 року, автомобільні дороги державного значення Хмельницької області (у тому числі і ділянка дороги по вул. Заводській, 9, м. Теофіполь), на якій мало місце вчинення ДТП, перебувала на експлуатаційному утриманні Третьої особи (том 1, а.с. 62-64). 12 вересня 2017 року між Позивачем (замовник) та Третьою особою (виконавець) укладено договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області № 94 (надалі - Договір на експлуатаційне утримання; том 1, а.с. 65-65-75). Відповідно до пункту 1.1 Договору про експлуатаційне утримання, Третя особа зобов`язалася у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги код 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області) протяжністю 2090,5 км відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів; Відповідач зобов`язався прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок. Відповідно до пункту 1.2 Договору про експлуатаційне утримання, найменування послуг: "Експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області". Згідно пункту 1.3 Договору про експлуатаційне утримання, експлуатаційне утримання повинно здійснюватись відповідно, але не виключно до наступних норм і правил, зокрема, "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", "Безпека дорожнього руху". Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", "Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування". Як передбачено пунктом 1.4 Договору про експлуатаційне утримання, Третя особа приймає від Відповідача право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі замовника, у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про дорожній рух". У відповідності до умов пункту 1.5 Договору про експлуатаційне утримання, на період дії Договору та протягом гарантійного періоду, Третя особа відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода виникла з причин незадовільного експлуатаційного утримання, під час дії Договору, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця. Пунктом 1.7 Договору про експлуатаційне утримання визначено, що крім того, Відповідач доручає, а Третя особа зобов`язалася виконати роботи (послуги), зокрема, на мережі автомобільних доріг з ліквідації ямковості, наслідків стихійного лиха та аварійні роботи. Відповідальність за якість виконаних послуг (робіт), випробування матеріалів, устаткування несе Третя особа. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору про експлуатаційне утримання, строк надання послуг (виконання робіт) з моменту підписання договору по 31 грудня 2017 року або в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Місце надання послуг (виконання робіт): автомобільні дороги державного значення Хмельницької області. Підпунктом "з" підпункту 6.3.3 Договору про експлуатаційне утримання передбачено, що у разі скоєння ДТП внаслідок неналежного стану автомобільних доріг під час надання послуг Третьою особою, Третя особа несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів пов`язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків та інших витрат, пов`язаних із врегулюванням таких спорів. Згідно пункту 7.4 Договору про експлуатаційне утримання, відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому Третя особа несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт), якщо ці порушення виникли з вини Третьої особи та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (виконання робіт), вказаних в планах-завданнях Відповідача. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31 грудня 2017 року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Відповідно до пункту 3.1 Додаткової угоди №1 від 12 вересня 2017 року про внесення змін до Договору про експлуатаційне утримання, сторони домовились пункт 3.1 викласти в наступній редакції: "Ціна цього договору становить - 23040920 грн, у тому числі: ПДВ - 3840153 грн 33 коп". Внаслідок умов Договору Позивач звернувся до Відповідача зі скаргою, у якій вказано, що станом на 15 березня 2019 року не було отримано ані страхового відшкодування, ані відповіді на заяву від 25 жовтня 2018 року, чим порушено законні права та інтереси Позивача в зв`язку з чим Позивач повторно наполягає на врегулюванні даного питання в досудовому порядку шляхом здійснення відшкодування шкоди на рахунок страховика та надання відповіді на заяву від 25 жовтня 2018 року (том 1, а. с. 77). Відповідачем доведено директору Третьої особи ОСОБА_4 план першочергових робіт на вересень 2017 року, зокрема, по дорожньому одягу та покриттю: ліквідація колійності дорожнього покриття, зрізка напливів на автодорогах з чорними покриттями (том 1, а.с. 128-132); на жовтень 2017 року, зокрема, по підготовці доріг до зимової експлуатації: зрізка випучень, напливів та деформацій покриття (шліфування); ямковий ремонт доріг з чорними та білими покриттями. Позивач, зважаючи на порушення на його переконання його права, звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення 7556 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП.. За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів. За змістом статті 7 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності. Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації. Статтею 11 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; розроблення та участь у реалізації заходів з безпеки дорожнього руху. Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги": орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом. В силу дії статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Єдиних правил), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору. В силу дії пунктів 5, 11 Єдиних правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Отже, у розумінні наведених положень, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Аналогічну правову позицію, викладено у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року в справі №686/5458/17 та від 24 жовтня 2018 року в справі №465/11817/16-ц. Відтак, враховуючи на заперечення Третьої особи, зазначені в апеляційній скарзі, щодо відповідальності саме Позивача в даних правовідносинах при вчиненому ДТП з огляду на його статус та приналежність вказаної ділянки дороги до сфери управління Позивача, а не Третьої особи колегія суддів дослідивши основні умови діючого Договору про експлуатаційне утримання зазначає наступне. Як встановлено судом, Третя особа є уповноваженим органом державного органу, що здійснює державне управління у сфері дорожнього господарств, а також реалізацію єдиної транспортної політики у дорожньо-транспортному комплексі. Відповідач (на балансі якої перебуває ділянка дороги, на якій сталась ДТП) утворений та зареєстрований в порядку, визначеному законом, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" від 13 квітня 2011 року №456/2011 є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України. Враховуючи положення Закону України "Про дорожній рух" , за яким до компетенції власників автомобільних доріг належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам, 12 вересня 2017 року був укладений вищезазначений Договір про експлуатаційне утримання ділянки дороги між Відповідачем та Третьою особою, у тому числі ділянки дороги, де сталось ДТП. У відповідності до умов пункту 1.5 Договору про експлуатаційне утримання, на період дії договору та протягом гарантійного періоду, Третя особа відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода виникла з причин незадовільного експлуатаційного утримання, під час дії договору, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця. Пунктом 1.7 Договору про експлуатаційне утримання визначено, що Відповідач доручає, а Третя особа зобов`язалася виконати роботи (послуги), зокрема, на мережі автомобільних доріг з ліквідації ямковості, наслідків стихійного лиха та аварійні роботи. Відповідно до пункту 5.2 Договору про експлуатаційне утримання, місцем надання послуг (виконання робіт) є автомобільні дороги державного значення Хмельницької області. Підпунктом "з" підпункту 6.3.3 Договору про експлуатаційне утримання передбачено, що у разі скоєння ДТП внаслідок неналежного стану автомобільних доріг під час надання послуг Третьою особою, Третя особа несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів пов`язаних з таким ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків та інших витрат, пов`язаних із врегулюванням таких спорів. Згідно пункту 7.4 Договору про експлуатаційне утримання, відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому Третя особа несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт), якщо ці порушення виникли з вини Третьої особи та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (виконання робіт), вказаних в планах-завданнях Відповідача. Отже, враховуючи заперечення Третьої особи в площинні діючих умов Договору про експлуатаційне утримання, колегія суддів зауважує, що автомобільна дорога, на якій сталося ДТП, а саме: Р-48 Кам`янець-Подільський - Сатанів - Війтівці - Білогір`я (що проходить по вул. Заводська, 9 в смт. Теофіполь Хмельницької області), знаходиться на балансі у Відповідача, однак підрядником по виконанню ремонтних доріг згідно Договору про екслуатаційне утримання є саме Третя особа. Між тим саме Третя особа, згідно умов Договору про експлуатаційне утримання, взяла на себе зобов`язання відповідати за належний стан автомобільної дороги у тому числі по вул. Заводській, 9, та у випадку дорожньо-транспортної пригоди брати участь у врегулювані спорів, відшкодування збитків пов`язаних з такою ДТП. Аналогічну правову позицію, викладено і у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2019 року в справі № 924/133/18. Поміж тим підтвердженням виконання робіт на вищезазначеній ділянці дороги саме Третьою особою, а не Позивачем (як зазначає Третя особа в своїй апеляційній скарзі), слугує план першочергових робіт на жовтень 2017 року (том 1, а.с. 128-132), відповідно до якого Відповідачем доведено Третій особі виконання робіт по підготовці доріг до зимової експлуатації, зокрема, зрізка випучень, напливів та деформацій покриття (шліфування); ямковий ремонт доріг з чорними та білими покриттями. Враховуючи усе вищевстановлене у даній судовій постанові колегія суддів приходить до висновку, що доводи Третьої особи, наведені в апеляційній скарзі відносно того, що саме Відповідач як користувач спірної ділянки де сталося ДТП, має відповідальність за завдану шкоду в порядку регресу не заслуговують на увагу, оскільки під час дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідно до пунктів 6.3.3 та 7.4 Договору на експлуатаційне утримання, саме Третя особа несе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначених згідно з чинним законодавством. В той же час Третя особа несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт), якщо ці порушення виникли з вини Третьої особи та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (виконання робіт), вказаних в планах-завданнях замовника. Вказана позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, що наведені у постановах від 2 вересня 2019 року у справі №369/4095/16-ц (провадження №61-27894св18), від 13 лютого 2019 року у справі №0508/1310/2012 (провадження №61-5632св18), від 16 жовтня 2019 року у справі №711/1803/17 (провадження №61-24923св18). Враховуючи усе вищевстановлене в даній судовій постанові колегія суддів акцентує увагу, що доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується та обставини, що саме Третя особа, а не Відповідач (як вказує на те Третя особа в своїй апеляційній скарзі) прямо виконує (в даному випадку відповідно до Договору про експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області № 94) роботи по забезпеченню безпеки дорожнього руху, що визначені у планах-завданнях замовника, у тому числі за виконання ямкового ремонту доріг на довіреній їй ділянці дороги. Відтак колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем не доведено допустимими, достовірними та належними доказами те, що саме Відповідач має відповідати за заподіяно шкоду в даній справі, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог (адже як встановлено вище, саме Третя особа має в даному випадку відповідати за заподіяну шкоду). Дане рішення було прийняте місцевим господарським судом, відповідно Північно-західний апеляційний господарський суд залишає оспорюване рішенню суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (з розгляду не спростування її доводів усім вищевстановленим в даній постанові апеляційним господарським судом). Таким чином, колегія суддів вважає посилання Третьої особи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Третю особу згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2020 року в справі №924/26/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2020 року в справі №924/26/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу №924/26/20 повернути Господарському суду Хмельницької області. Головуючий суддя Василишин А.Р. Суддя Бучинська Г.Б. Суддя Філіпова Т.Л.