Ухвала КЦС ВС № 689/2136/19

У Х В А Л А 03 червня 2020 року м. Київ справа № 689/2136/19 провадження № 61-8428ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, В С Т А Н О В И В : У 2019 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Позов обґрунтований тим, що, 15 квітня 2017 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 198 км +300 м. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання маневру обгону, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу руху, у результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Івеко» державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач, що рухався у напрямку м. Хмельницький, Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Ярмолинецького районного суду від 13 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Позивач вказує, щозгідно з висновком експерта, вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 63 416,13 грн. 21 червня 2018 року він звернувся до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ НАСК «Оранта»),із заявою про страхове відшкодування, однак отримав відмову у його виплаті у зв`язку із пропуском строку звернення із відповідною заявою. ОСОБА_2 вважає, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором. І оскільки ним пропущений строк звернення про відшкодування шкоди до ПАТ НАСК «Оранта», хоча і з поважної причини, обов`язок щодо такого відшкодування покладається на відповідача, який і зобов`язаний відшкодувати шкоду, що була завдана з його вини. Разом з тим, як зазначає ОСОБА_2 , зазначеним ДТП йому заподіяну моральну шкоду, що виражається у порушенні звичного способу життя, негативному впливі на стан його здоров`я, суттєвому погіршенні стану майна, що тривалий час не відремонтоване, що призвело до проблем з роботою та зменшення доходу сім`ї. Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 63 416,13 грн та відшкодувати 75 000,00 грн моральної шкоди. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 63 416,13 грн та 10 000,00 грн моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду у зв`язку із пошкодженням належного йому майна, що вимагало від ОСОБА_2 додаткових зусиль для організації свого життя. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки страховик відмовився виплатити страхове відшкодування на підставі пункту 37.1.4. статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_1 , як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102,00 грн. Предметом спору у зазначеній справі є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 138 416,13 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо обґрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко