Постанова 4855 № 320/6305/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6305/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000356/2 від 14 травня 2019 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2019/000356/2 від 14.05.2019. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що документи, надані ТОВ "Солтекс V" на підтвердження митної вартості товару, не доводять всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари, та містять розбіжності, які стосуються числових значень митної вартості. Також наведено аргументи щодо ненадання позивачем: платіжних документів щодо вартості товару, висновків щодо якісних та вартісних характеристик товару, копії митної декларації країни відправлення. У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" на апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги та вказано, що на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано належні та достатні документи. Крім того, вказано, що при здійсненні коригування митної вартості товару, відповідачем для порівняння взято різні за характеристиками та умовами поставки товари, що не відповідає нормам митного законодавства. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2018 між Ihya Tekstil Taєimacilik Gida San.Tic.Ltd.Єti, компанією, зареєстрованою в Турецькій Республіці, (далі - продавець), та ТОВ "Солтекс V" був укладений договір купівлі-продажу №003СТ/2018, відповідно до якого продавець продає позивачу тканини й текстильні товари виробництва Турецької Республіки, а також інших країн. Товар відвантажується морським транспортом на умовах FOB м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка й маркування, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Продавець і позивач погодили, що товар продається за ціною за умови, що він є стоковим, в 3,00 долари США за 1 (один) кг, якщо інша ціна не передбачена відповідним додатком до договору. Оплата здійснюється позивачем шляхом внесення передоплати в розмірі 100% вартості товару, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Оплата за товар буде проводитися шляхом оплати позивачем виставленого продавцем інвойсу на товар. 11.04.2019 продавець та позивач уклали додаток №19 до договору (далі - додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець продав позивачу тканину виробництва Турецької Республіки (далі - товар), а саме: трикотажне полотно пофарбоване (73% бавовна, 23% поліестер, 4% лайка, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 600622 відповідно до чинної на момент укладення додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТ ЗЕД), в кількості 17 426,75 кг, 44 007 погонних метрів, за ціною 3,00 долари США за 1 (один) кг; трикотажне полотно пофарбоване (95% бавовна, 5% лайка, сток, 4-5 сорт), товарна позиція 600622 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 1 722,6 кг, 3 689 погонних метрів, за ціною 3,00 долари США за 1 (один) кг. Загальна вартість товару згідно з пунктами 1-3 додатку та інвойсом №Е201904/04/1 від 12.04.2019 склала 57 448,05 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах EXW м. Стамбул, Турецька Республіка (Incoterms 2010). Позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт) з порту м. Стамбула, Турецька Республіка до місця ввезення на митну територію України (порту м. Одеси, України) та навантаження товару на території Турецької Республіки. Розмір таких витрат склав 29 691,28 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С.", а також листом товариства з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." №1904024 від 13.05.2019. 07.05.2019 позивач з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/922952. 10.05.2019 Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288, яким підтвердила те, що товар є стоковим та належить до 4-5 сорту тканини. 13.05.2019 позивачем було подано до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/408634, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, митна вартість якого склала 1 535 168,39 грн. (57 448,05 доларів США х 26,205887 + 29 691,28 грн.) станом на 13.05.2019. Поставка товару відбувалася на умовах EXW м.Стамбул, Турецька Республіка і була визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту). 14.05.2019 Київською митницею ДФС, після отримання від позивача додаткових документів щодо митної вартості товару, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000356/2 згідно з яким відповідач, застосувавши третій метод визначення митної вартості товарів (метод 2б), заявлену позивачем митну вартість товару в тимчасовій митній декларації від 13.05.2019 скоригував до рівня 72 001,56 долару США. Не погоджуючись із висновками контролюючого органу та вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Крім того, відповідач належно не врахував наданих позивачем документів щодо митної вартості товару, що також свідчить про неправомірність коригування такої. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Пунктом 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При декларуванні товару, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар від 12.04.2019; (0380) рахунок-фактура №Е201904/04/1 від 12.04.2019; (0705) коносамент №19/04/300/01462-0003101 від 12.04.2019; (0730) автотранспортна накладна №15490 від 10.05.2019; (1721) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019; (3007) лист товариства з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." №1904024 від 13.05.2019; (4103) додаткова угода №1 від 14.08.2018 до договору; (4103) додаток; (4104) договір; (4301) договір на транспортно-експедиційне обслуговування №130818-Д від 13.08.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." та позивачем. Як встановлено судом, під час здійснення процедури контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів відповідачем встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, на переконання митниці, до митної вартості товарів не включені всі складові митної вартості, а саме логістичні затрати між портом Кумпорт (Турція) та географічним пунктом, визначеним умовами поставки EXW Istanbul (TR). Оскільки, за умовами поставки EXW покупець несе всі витрати та ризики в зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення, а також зобов`язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності. Окрім цього, видаткова накладна №СТВ-007011 від 07.11.2018 та податкова накладна №29 від 07.11.2018 не містять інформацію щодо країни походження та фізичних характеристик товару (сток, сорт), що не дає змоги співставити їх з даною партією товарів. При цьому додаткові документи надано не в повному обсязі. Так, з метою перевірки достовірності розрахунку декларантом рівня митної вартості товару відповідачем направлено позивачу вимогу про надання додаткових документів: митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: транспортні (перевізні) документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. 14.05.2019 на вказаний запит позивачем було надано додаткові документи: - щодо транспортних (перевізних) документів - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії наступних документів: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." (далі - перевізник); рахунку-фактури №СФ-0001572 від 13.05.2019, виставленого перевізником; - щодо виписки з бухгалтерської документації - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 4 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують те, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації ІМ40ДЕ №UA125110/2018/421739 від 07.11.2018; інвойсу №FYS2018493 від 13.10.2018, виставленого продавцем; видаткової накладної №СТВ-007011 від 07.11.2018, складеної між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Текссол-С"; податкової накладної №29 від 07.11.2018, складеної позивачем. - щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 1 будь-які каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця щодо товару. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання вищезазначених документів лише за умови їх наявності в позивача; - щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, та за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні станом на день підписання листа 1 будь-які платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача, не був випущений у вільний обіг та був неоплаченим. Також вказано, що в додатку та інвойсі № Е201904/04/1 від 12.04.2019, який є первинним документом бухгалтерського обліку, міститься підтвердження того, товар є стоковим, що, на думку позивача, є більш, ніж достатнім для ідентифікації товару. Більше того, факт того, що товар є стоковим, також підтверджує й акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2288 від 10.05.2019. - щодо копії митної декларації країни відправлення - позивач звернув увагу відповідача, що у нього була відсутня станом на день підписання листа 1 копія митної декларації країни відправлення; - щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа 1 будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в позивача. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що зазначене вище належно підтверджує митну вартість товару відповідно до чинного законодавства України, а надані докази містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально. В частині доводів апелянта щодо невключення до митної вартості логістичних затрат, судова колегія погоджується з аргументами суду першої інстанції, який дослідивши договір, додаток, в пункті 3.1 якого є посилання на інвойс, та сам інвойс №E201904/04/1 від 12.04.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, обґрунтовано вказав, що товар постачався на умовах EXW м. Стамбул, Турецька Республіка, а сама вартість товару в розмірі 57448,05 доларів США відповідає заявленій позивачем вартості товару в графах 20, 22 та 42 тимчасової митної декларації IM40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019. З акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00001572 від 13.05.2019, складеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С.", який позивач надав відповідачу разом із листом 1, вбачається можливим встановити розмір витрат на навантаження товару на території Турецької Республіки та на його транспортування, який склав 29691,28 грн. Відтак, визначена позивачем митна вартість спірного товару, зазначена в тимчасовій митній декларації IM40ТН №UA125110/2019/408634 від 13.05.2019 у розмірі 1 535168,39 грн. станом на 13.05.2019 (57448,05 доларів США х 26,205887 + 29691,28 грн.), повністю узгоджується з наданими позивачем відповідачу документами. Крім того, оцінюючи обгрунтованість дій відповідача при коригуванні митної вартості товару за третім методом, колегія суддів вказує, що митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією №UA500110/2019/4243 від 23.04.2019. Водночас, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598). Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням третього методу визначення митної вартості товарів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17. Натомість, у графі 33 оскаржуваного рішення вказано лише дати та номери вказаних митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що свідчить про невмотивованість такого рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, позаяк такі документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта. Крім того, зазначені доводи не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується належними та допустимими доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України. Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є необґрунтованими. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що позивачем під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс V" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 02.06.2020