Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/6198/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6198/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А Товариство з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просило суд: - скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №179874 від 10 березня 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року вказаний адміністративний позов був повернутий позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що повноваження його представника - адвоката Лукашевича С.М. були підтверджені належним чином оформленим ордером серії КВ № 805304 від 12 березня 2020 року. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року - без змін виходячи із наступного. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про повернення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені позивача підписав Лукашевич Сергій Миколайович, повноваження якого як представник в суді не підтверджені належним чином. Суд першої інстанції встановив, що в ордері серії КВ № 805304 від 12 березня 2020 року зазначено, що адвокат Лукашевич С.М. надає правову допомогу ТОВ «Гровнер Груп» "у адміністратвиних судах". В той час як ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Також, суд першої інгстанції, як на підставу повернення позовної заяви, вказав, що неприйнятним є поданий досуду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданим ордером, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначається повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін. Також вказав, що про обмеження правомочності адвоката, вставновлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання зобов`язаний вказати на звороті ордера. Під час постановлення ухвали про повернення позовної заяви суд першої інстанції врахував правову позицію, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, провадження № 11-44заі19. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про неналежне оформлення ордеру та про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Положеннями ч.ч. 4, 8 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Як раніше зазначалося, адміністративний позов ТОВ «Гровнер Груп» був підписаний адвокатом Лукашевичем Сергієм Миколайовичем. Разом із адміністративним позовом адвокат надав ордер серії КВ № 805304 від 12 березня 2020 року, у якому не зазначено, що він має право представляти інтереси позивача в Окружному адміністративному суді міста Києва. Інших доказів на підтвердження своїх повноважень Лукашевич С.М.. не надав. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач обґрунтовує свої вимоги про скасування ухвали суду тим, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство України не вимагає. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, ордер. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Згідно з пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (далі - Положення), ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що в ордері має бути чітко вказана назва органу, в якому надається правова допомога, яка відповідає його установчим документам. Посилання в ордері серії КВ №805304 від 12 березня 2020 року на те, що адвокат Лукашевича С.М. надає правову допомогу ТОВ «Гровнер Груп» "у адміністративних судах" не є належним виконанням вимог пп. 15.4 п. 15 Положення. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що такий ордер не підтверджує повноважень Лукашевича С.М. на підписання адміністративного позову від імені ТОВ «Гровнер Груп» для подачі його до Окружного адміністративного суду міста Києва. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, яка полягає у тому, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. В апеляційній скарзі міститься посилання на те, що весь обсяг повноважень адвоката визначається у договорі про надання правової допомоги, тоді як ордер лише посвідчує відповідні повноваження та складається вже після укладення відповідного договору. Надаючи оцінку зазначеному доводу, колегія суддів враховує, що договір про надання правової допомоги не був доданий до позовної заяви. Інші документи на підтвердження повноважень Лукашевича С.М., окрім ордеру серії КВ № 805304 від 12 березня 2020 року, у розпорядженні суду були відсутні. Відтак, наявність укладеного договору про надання правової допомоги могла бути врахованого судом виключно у разі надання його копії разом з позовною заявою. Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, виготовленого як друкарським, так й електронним способом, є відомості щодо обмеження повноважень адвоката, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. Зі змісту доданого до апеляційного скарги ордеру серії КВ №849876 від 22.04.2020 року вбачається, що в останньому відсутні відомості щодо обмежень повноважень адвоката, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. Тобто, вказаний ордер у розумінні Положення №41 з урахуванням Положення №36 не може вважатися належним чином оформлений та складений у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, колегія суддів, зазначає, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ТОВ «Гронвер Груп» на надання повноважень адвокату Лукашевича С.М. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень. Викладене, у свою чергу свідчить, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. Викладений вище висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 року у справі № 640/687/19. Крім того, у даній постанові суд касаційної інстанції підкреслив, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність відомостей про обмеження правомочності адвоката унеможливлює встановити волевиявлення на надання повноважень адвокату щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. У відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Вирішуючи апеляційну скаргу, колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, згідно з якою повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої на здійснення представництва не підтверджені, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду є законною й обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі про повернення позовної заяви, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровнер Груп» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп"- залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року- без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.О.Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова Повний текст постанови складено 03 червня 2020 року.