Постанова 4854 № 540/2844/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _______________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2844/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Дата і місце ухвалення: 04.03.2020р., м.Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді : Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ від 14.11.2019 р. №4689-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки»; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва та передати її в оренду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 14.11.2019р. №4689-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки». Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 1 га, ОСОБА_1 , кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Комишанської селищної ради Корабельного району м.Херсона Херсонської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 02.04.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на не повне з`ясування судом обставин справи, що призвело до не правильного вирішення справи, а також не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що під час прийняття спірного наказу від 14.11.2019 р. №4689-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки» Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області розглядався сам проект землеустрою, наданий ОСОБА_1 на затвердження, на предмет відповідності його вимогам чинного законодавства України. Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка проекту землеустрою на відповідність його вимогам законів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Судом не надано належної правової оцінки посиланням відповідача, що приймаючи рішення про погодження проекту землеустрою експертом не були враховані порушення вимог чинного законодавства, що були наявні в проекті землеустрою. Як наслідок, експертом державної землевпорядної експертизи були допущенні порушення, які виключають можливість затвердження такого проекту. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в частині задоволених позовних вимог та прийняття у відповідній частині нової постанови - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що саме за проектом землеустрою, відмова у затвердженні якого є предметом спору, була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка з присвоєнням їй відповідного кадастрового номера, що свідчить про відповідність проекту вимогам законодавства, так як саме структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області здійснює таку реєстрацію. Крім того, позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що земельну ділянку, сформовану та зареєстровану в ДЗК саме за цим проектом, відповідач включив до переліку тих, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону і зауважень до проекту не було. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 25.04.2017р. №21-1849/18-17-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Комишанської селищної ради Корабельного району м.Херсона. Позивачем замовлено, а Державним підприємством «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено у 2017 році проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,00 га для городництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Комишанської селищної ради Корабельного району м. Херсона Херсонської області. При цьому, проект землеустрою погоджено у встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, сформовано земельну ділянку і присвоєно їй кадастровий номер 6510166400:06:001:0339. В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 1 га, на території Комишанської селищної ради м. Херсона, для городництва. Листами від 26.10.2017р. №К-13378/0-4165/6-17 та від 08.12.2017р. №К-14888/0-4849/6-17 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою зазначено необхідність вказати суміжного землекористувача та провести з ним необхідні погодження з внесенням змін до державного земельного кадастру. Крім того, вказано про необхідність надання еклого-агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2018р. у справі №821/989/18, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву позивача від 16.11.2017р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем розглянуто заяву позивача від 16.11.2017р. та листом від 25.02.2019р. №К-95/0-57/6-19 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови зазначено те, що наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 14.05.2018 року №101 «Про доповнення Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону» земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер 6510166400:06:001:0339) було включено до Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Зазначено, що частиною 3 статті 136 Земельного кодексу України заборонено відчуження, передачу у заставу та надання у користування до завершення торгів земельних ділянок, включених до Переліку. Не погоджуючись з правомірністю отриманої відмови ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2019р. у справі №540/513/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено з підстав чинності наказу Головного управління від 14.05.2018р. №101. ОСОБА_1 оскаржив до суду наказ Головного управління від 14.05.2018р. №101 «Про доповнення Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону» і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.07.2019р. у справі №540/1154/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019р., його позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 14.05.2018р. №101 щодо включення земельної ділянки площею 1 га для городництва (кадастровий номер 6510166400:06:001:0339) до Переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. У зв`язку з цим, 30.10.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про повторний розгляд його заяви про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки. Наказом Головного управління від 14.11.2019р. №4689- СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки» ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, з посиланням на те, що: - завдання на виконання робіт не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. №266, а саме: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовляється у трьох примірниках (один - замовнику, другий - органу по земельних ресурсах, третій - Державному фонду документації із землеустрою), в проекті землеустрою позивача в розділі документи і матеріали, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт цього не зазначено; - перелік обмежень щодо використання земельної ділянки не відповідає додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051: відсутні наступні коди обмежень - 05.06 (Пляжна зона), 06.04 (Умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт), 10 (Території та об`єкти природно-заповідного фонду), 10.1 (Національні природні парки), 10.2 (Біосферні заповідники), 10.3 (Регіональні ландшафтні парки), 10.4 (Заказники), 10.5 (Пам`ятки природи), 10.6 (Заповідні урочища), 10.7 (Парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва); - на кадастровому плані земельної ділянки відсутній кадастровий номер: порушено вимогу статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Згідно з вимогами частини 1 цієї статті на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; - в пункті 9 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.09.2017р. №5465/82-17 експертом державної експертизи зазначено зауваження та пропозиції до вищезазначеного проекту землеустрою, які не усунуто; - площа земельної ділянки, зазначена в довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 02.08.2017р. №0-21-0.171-436/178-17 не відповідає площі розробленого проекту землеустрою; - порушено вимоги п.8 Порядку використання Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016р. за №509, а саме: відсутня інформація стосовно перевірки диференційного поля координатних поправок, як задаються мережами постійно діючих ГНСС-станцій. Також, контроль диференційного поля координатних поправок під час роботи з використанням технологій RTK здійснюється не менше ніж на двох найближчих пунктах ДГМ і ГМЗ, координати яких отримуються у адміністратора банку геодезичних даних; - схема планової зйомочної мережі, долучена до технічної документації, не відповідає вимогам п.3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010р. №376, а саме: місцезнаходження межових знаків підлягає прив`язці до пунктів державної геодезичної мережі; - порушено вимоги п.4.4.6. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, та 1:500 (ГНКТА-2.04-02-98). GPS - мережа має відповідати таким основним вимогам, а саме: повинна бути здійснена прив`язка мережі не менш як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов`язково виконуються GPS - спостереження; - конфігурація земельної ділянки та її площа, не відповідає конфігурації земельної ділянки та її площі, відповідно до наданого графічного матеріалу, на підставі якого надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою. Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва та передати її в оренду позивачу. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , визнав обґрунтованими доводи позивача, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. А відтак, за висновками суду першої інстанції, наведені відповідачем у наказі від 14.11.2019р. №4689-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки» підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою не можуть бути підставою для відмови на стадії затвердження проекту землеустрою. Також, при вирішенні спору судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 неодноразово оскаржує до суду протиправну відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою. Зазначене, за висновками суду першої інстанції, свідчить про те, що відповідач систематично та безпідставно порушує приписи ЗК України, у кожній відмові щодо затвердження проекту землеустрою зазначає інші підстави, відмінні від попередніх, тим самим створюючи штучні перешкоди для реалізації права ОСОБА_1 на земельну ділянку. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,00 га ОСОБА_1 для городництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Комишанської селищної ради Корабельного району м.Херсона Херсонської області. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно ч.1 ст.123 Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Частинами 2, 3 вказаної статті Кодексу передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Згідно ч.4 ст.123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідно до ч.11 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, серед іншого, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Частиною 14 статті 123 Кодексу передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Статтею 186-1 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відповідно до ч.1, ч.4, ч.5, ч.6 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Згідно ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. В постанові від 16.05.2019 року по справі № 821/925/18 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, згідно якого законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду. При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва, був направлений ОСОБА_1 на погодження у встановленому статтею 186-1 ЗК України порядку. Після розгляду проекту експертом державної експертизи позивачем був отриманий висновок від 12.09.2017р., в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені у наказі від 14.11.2019 р. №4689-СГ підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою не можуть бути підставою для відмови на стадії затвердження проекту землеустрою. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що приймаючи рішення про погодження проекту землеустрою експертом не були враховані порушення вимог чинного законодавства, що були наявні в проекті землеустрою. Як наслідок, експертом державної землевпорядної експертизи були допущенні порушення, які виключають можливість затвердження такого проекту. Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки погодження проекту землеустрою здійснювалося структурним підрозділом Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області - ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Принцип «належного урядування», який висвітлено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», передбачає покладення на державні органи обов`язку запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 14.11.2019 р. №4689-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні в оренду земельної ділянки». Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позову щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва, то колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтувань їх помилковості та (або) незаконності. При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову у цій частині, враховуючи, що для реалізації свого права на затвердження проекту землеустрою позивач неодноразово звертався з позовами до суду, оскаржуючи неправомірні відмови Головного управління, обґрунтовані різними підставами. Таким чином, у зв`язку з неодноразовими відмовами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою, неправомірність яких встановлено в судовому порядку, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання відповідача в судовому порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, площею 1 га, кадастровий номер 6510166400:06:001:0339, для городництва Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 06.06.2019 року по справі №808/4158/17, від 08.08.2019 року по справі №808/3080/17 та від 16.05.2019 року по справі №821/925/18. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 04.03.2020 року - без змін. Враховуючи, що дану справу правомірно віднесено до справ незначної складності та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.