Постанова 4824 № 2-514/2011

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2020 року м. Київ Справа № 22-7069 Головуючий у1-й інстанції - Виниченко Л. М. Унікальний № 2-514/2011 Доповідач - Пікуль А. А. Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: головуючого Пікуль А. А. суддів Гаращенка Д. Р. Невідомої Т. О. за участю секретаря Пузикової В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Гладкого Руслана Вікторовича, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- у с т а н о в и л а: У листопаді 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просило видати дублікат виконавчого листа № 2-514/2011 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. (т. 1, а.с.214-215). В обґрунтування заяви було зазначено, що 06 лютого 2012 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва задоволено позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/4006/82/10 від 08 червня 2005 року у розмірі 1 046 070 грн 02 коп. 06 лютого 2012 року видано виконавчий лист на виконання рішення суду. Заявник вказував, що рішення суду добровільно не виконувалося, у зв`язку із чим АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. 18 листопада 2014 року державним виконавцем Деснянського РВДВС м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-514/2011. 19 листопада 2014 року державним виконавцем Деснянського РВДВС м. Києва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Заявник вказував, що банком не отримувалося постанови про завершення чи повернення виконавчого листа та оригіналу виконавчого документа, а тому можна зробити висновок, що виконавчий лист втрачено, а відтак АТ «Райффайзен Банк Аваль» позбавлене можливості звернутися до ДВС та отримати з боржника грошові кошти за рішенням суду. Крім цього вказував, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» зверталося із запитом до ДВС про надання інформації щодо стану виконавчого провадження. 03 липня 2017 року на адресу банку надійшла відповідь в якій державний виконавець повідомив, що 23 квітня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого листа до банку не надходили. Станом на 18 жовтня 2018 року боржником заборгованість не погашена. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 2-514/2011 виданого 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості. Поновлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-514/2011, виданого 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості. Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 , адвокат Гладкий Р. В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу районного суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити (т. 2, а.с.163-165). Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення адвоката Гладкого Р. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Судом розглядом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2011 року у справі № 2-514/1 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 1 046 070 грн 02 коп. (т. 1, а.с.98-99). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 грудня 2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2011 року (т. 1, а.с.148). 26 лютого 2013 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2011 повернуто заявнику (т.1, а.с.172). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення (т. 1, а.с.197-200). 15 листопада 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено вимоги заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку їх пред`явлення до виконання (т.1, а.с.232-235). Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2, а.с.52-55 звор.). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання в частині вимог, заявлених щодо ОСОБА_2 , залишено без розгляду. Судом встановлено, що на виконання рішення суду 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-514/2011 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1 046 070 грн 02 коп. Вказаний виконавчий лист було пред`явлено на примусове виконання до Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві. Як убачається із листа Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві від 03 липня 2017 року № 10, наданого на запит ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на виконанні у відділі перебував виконавчий лист № 2-514/2011, виданий 06 лютого 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1 046 070 грн 02 коп. 18 листопада 2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 45481324. 23 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на 03 липня 2017 року виконавчий документ повторно на виконання до відділу не надходив (т. 1,а.с.222). Відповідно до довідки № 114/5-132314/2 від 23 жовтня 2018 року за період з 06 лютого 2012 року (з дати видачі виконавчого листа) до 19 жовтня 2018 року, згідно з відомостями журналу вхідної кореспонденції АТ «Райффайзен Банк Аваль», оригінал вищевказаного виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1 046 070 грн 02 коп. на адресу банку з відділу ДВС не надходив (т. 2, а.с.218). За таких обставин, задовольняючи заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання районний суд виходив з того, що виконавчий лист був втрачений при його пересилці стягувачу з відділу державної виконавчої служби. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги апеляційний суд виходить з наступного. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні заяви, є доведеними. Висновки районного суду щодо наявності підстав для задоволення заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідають обставинам справи. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль», нормативно-правові акти, якими керувався суд при постановленні ухвали, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали (т.2, а.с.101-102). Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини для цілей статті 6 (Конвенції) виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, п.40). Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішення суду. У ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката в судовому засіданні. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. У даному випадку матеріали справи свідчать, що 23 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно з інформацією повідомлення Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 03 липня 2017 рокупостанову про повернення виконавчого документа стягувачеві разом із копією виконавчого листа направлено стягувачеві та станом на 03 липня 2017 року виконавчий документ повторно не надходив (т. 1, а.с.222). Матеріали справи не містять доказів поштового відправлення Деснянським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» копії постанови про повернення виконавчого документа та виконавчого документа (зворотного повідомлення про отримання банком вказаного відправлення, витягу укрпошти із зазначенням номеру штриходу відправлення який би свідчив про отримання адресатом поштового відправлення тощо). Натомість матеріали справи свідчать, що згідно з відомостями довідки № 114/5-132314/2 від 23 жовтня 2018 року, за період з 06 лютого 2012 року (з дати видачі виконавчого листа) по 19 жовтня 2018 року згідно журналу вхідної кореспонденції АТ «Райффайзен Банк Аваль», оригінал вищевказаного виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1 046 070 грн 02 коп. на адресу банку з відділу ДВС не надходив. Вказані обставини дають підстави дійти висновку, що виконавчий лист № 2-514/2011 було втрачено на шляху від Деснянського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема, при його пересилці поштою. З огляду на обставини, встановлені районним судом на підставі наявних у його розпорядженні письмових доказів, доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували втрату виконавчого листа, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані. Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного судового рішення апеляційна скарга не містить. Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає. Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Гладкого Руслана Вікторовича, залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 02 червня 2020 року. Головуючий А. А. Пікуль Судді Д. Р. Гаращенко Т. О. Невідома