Постанова 4801 № 132/1969/19

Справа № 132/1969/19 Провадження № 22-ц/801/954/2020 Категорія: 23 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В. Доповідач:Ковальчук О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2020 рокуСправа № 132/1969/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчука О.В., суддів : Сала Т. Б., Якименко М. М. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди землі, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» на додаткове рішення Калинівського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 10 березня 2020 року у м. Калинівка суддею цього суду Сєліним Є. В., В С Т А Н О В И В: 30 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» (далі - ТОВ «СП «Агрокапітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди землі від 07 вересня 2016 року у розмірі 21929,32грн. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року у задоволенні позову ТОВ «СП «Агрокапітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди землі відмовлено. 12 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Копчинський В.І., посилаючись на поважність ненадання доказів, які підтверджують розмір понесених його клієнтом судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, звернувся до суду із письмовою заявою про відшкодування цих витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі. Додатковим рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з ТОВ «СП «Агрокапітал» на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000,00 грн. Не погодившись із ухваленим додатковим рішенням, позивач, пославшись на неповне з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, додаткове рішення цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. З матеріалів справи встановлено, що відповідно до ордеру серії ВН № 102104 ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 5 від 08 липня 2019 року адвокатом Копчинським Віктором Івановичем надається правова допомога у Калинівському районному суді Вінницької області (а. с. 74-75). 10 липня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Копчинський В.І. подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, який не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (а. с. 78). 12 листопада 2019 року Копчинський Віктор Іванович подав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за його відсутністю (а. с. 106). Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року (а. с. 110-112), залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2020 року (а. с. 136-139), у задоволенні позову ТОВ «СП «Агрокапітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди землі відмовлено. 12 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Копчинський Віктор Іванович, посилаючись на поважність ненадання доказів, які підтверджують розмір понесених його клієнтом судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, звернувся до суду із письмовою заявою про відшкодування цих витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі (а. с. 149). 18 листопада 2019 року адвокат Копчинський Віктор Іванович повторно подав заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, до якої долучив договір про надання правової допомоги № 5 від 08 липня 2019 року про зобов`язання здійснювати ним представництво ОСОБА_1 у справі № 132/1969/19. За умовами цього договору клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) протягом п`яти днів після винесення судом рішення (а. с. 152-157). Відповідно до акту виконаних робіт за надану правову допомогу адвокатом від 18 листопада 2019 року Копчинський Віктор Іванович надав правову допомогу ОСОБА_1 наступного характеру: 07 липня 2019 року попередня усна консультація щодо характеру спірних правовідносин - 500 грн; 08 липня 2019 року правовий аналіз матеріалів справи і законодавства даних правовідносин та написання клопотання про відкладення розгляду справи - 1500 грн; 10 липня 2019 року написання відзиву у справі - 1000 грн; 19 вересня 2019 року та 12 листопада 2019 року участь в судовому засіданні - 1000 грн. Фактично оплачено 4000 грн за надані послуги (а. с. 158). Згідно з квитанцією від 18 листопада 2019 року сплачено 4000 грн, проте з цієї квитанції неможливо встановити хто і кому сплачував кошти та за які послуги (а. с. 159). Із матеріалів справи вбачається, що в судових засіданнях 19 вересня 2019 року та 12 листопада 2019 року представник відповідача - адвокат Копчинський В. І., участь не приймав, проте зазначив про це у акті виконаних робіт, що фактично свідчить про штучне збільшення обсягу робіт адвоката. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 та 3 (пункт 1) ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частини 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України встановлено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскільки, в порушення вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача у встановлений процесуальним законом строк не заявляв про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення та не надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми таких витрат, тому відсутні підстави для розгляду поданих разом з заявою про ухвалення додаткового рішення документів. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15. З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки відповідач пропустив строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та надані після винесення рішення по суті заявлених позовних вимог документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами здійснення ОСОБА_1 витрат на послуги адвоката, зокрема, у акті виконаних робіт міститься недостовірна інформація про обсяг робіт адвоката, а у квитанції відсутня інформація про платника та одержувача коштів, тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі необхідно відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що додаткове рішення в законній силі залишатись не може та відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» задовольнити, додаткове рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року скасувати, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови. Головуючий О.В. Ковальчук Судді : Т. Б. Сало М. М. Якименко Текст постанови виготовлено 02 червня 2020 року.