Ухвала КЦС ВС № 667/7754/14-ц

Ухвала 29 травня 2020 року місто Київ справа № 667/7754/14 провадження № 61-5274ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 16 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в указаній вище справі з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків, запропоновано зокрема: надати заяву про поновлення строку на касаційну скаргу разом із належними та допустимими доказами на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги; уточнену редакцію, в якій чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав)та подати касаційну скаргу у новій редакції, оформлену з урахуванням пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. У травні 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: меморіальний ордер № 37019 від 28 квітня 2020 року про сплату судового збору та заява на ухвалу суду щодо залишення без руху касаційної скарги. В поданій заяві зазначають, що на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції надають конверт, в якій було надіслано вказану постанову простою кореспонденцією, яка була отримана скаржником 17 лютого 2020 року, про що на конверті є позначка. Наданий доказ не може бути належним доказом дати отримання заявником оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки не зазначено особу, якою проставлено штамп із датою отримання. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Таким чином, оскільки касаційна скарга подана з порушенням визначеного статтею 390 ЦПК України строку, до касаційної скарги не додані докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надіслати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, довідку суду чи надати інші належні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови або зазначити інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Заявник посилається на постанови Верховного Суду, разом із тим вимоги ухвали суду від 07 квітня 2020 року щодо надання уточненої касаційної скарги із чітким визначенням підстав (підстави) передбаченої (передбачених) частиною другою статті 389 ЦПК України касаційного оскарження судових рішень. Виключно посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та на висновки викладені у постановах Верховного Суду без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2020 року виконані частково, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків вказаної касаційної скарги, а саме: надання на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження разом із відповідними доказами; надання уточненої редакції касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Керуючись частиною 2 статті 127 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, але який не може перевищувати десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров