Постанова 4875 № 922/3492/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" червня 2020 р. Справа № 922/3492/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Харківмаш», м. Харків (вх. № 1026 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 по справі № 922/3492/19 (суддя Жельне С.Ч.; повне рішення складено 10.03.2020) за позовом Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Марганець, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Харківмаш», м. Харків про стягнення коштів 133999,99 грн., - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - АТ «Марганецький ГЗК»; позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Харківмаш» (далі - ТОВ «ТБ «Харківмаш»; відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 133999,99 грн., який був нарахований позивачем за час прострочення виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості по Специфікації №1 від 09.01.2019 до Договору поставки №9, що укладений між сторонами 09.01.2019. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 по справі № 922/3492/19 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ТБ «Харківмаш» на користь АТ «Марганецький ГЗК» штраф в сумі 133999,99 грн. за час прострочення виконання зобов`язань зі своєчасної заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості по Специфікації №1 від 09.01.2019 до Договору поставки №9 від 09.01.2019 та витрати по сплаті судового збору в сумі 2010,00 грн. Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не згоден, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 по справі № 922/3492/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, зменшивши розмір неустойки на 90 %. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було розглянуто можливості зменшення розміру неустойки з огляду на вимоги чинного законодавства та практику Вищого господарського суду України у відповідних справах. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.04.2020 дану апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк до 05.05.2020 для усунення виявлених судом недоліків шляхом подачі Східному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору в сумі 913,00 грн. за встановленими реквізитами. Із матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 07.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху отримана адвокатом скаржника 13.04.2020 та в цей же день суду надано заяву про усунення недоліків (вх. № 3528), до якої додано копію платіжного доручення № 1214 від 13.04.2020 про сплату судового збору в сумі 913,00 грн. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Барбашова С.В., судді Істоміна О.А., Пелипенко Н.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/3492/19 з розгляду апеляційної скарги ТОВ «ТБ «Харківмаш», м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020. Позивачу надано строк до 04.05.2020 для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України. 30.04.2020 позивач засобами поштового зв`язку направив суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 4193 від 05.05.2020), в якому проти доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач під час розгляду справи не надавав суду першої інстанції жодного клопотання або заяви щодо можливості зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем за час прострочення виконання зобов`язань зі своєчасної заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості по специфікації № 1 від 09.01.2019 по Договору поставки № 9 від 09.01.2019. Посилання скаржника, як на судову практику, на інші постанови Вищого господарського суду України, на переконання позивача не можуть бути підставою для скасування судового рішення у даній справі, оскільки вони ухвалені ВГСУ за різних установлених обставин справи. Позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені сторонами обставини даної справи є наступними. 09.01.2019 між позивачем - АТ «Марганецький ГЗК» (Покупець) та відповідачем - ТОВ «ТБ «Харківмаш» (Постачальник) було укладено Договір поставки №9 (далі - Договір), за яким з метою здійснення господарської діяльності ТОВ «ТБ «Харківмаш» зобов`язався передати у власність АТ «Марганецький ГЗК» товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1. Договору) (том 1 аркуші справи 11-17). Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в специфікаціях (додатках) до цього Договору (пункт 2.1. Договору). Відповідно до пункту 3.1. Договору Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього Договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010. Згідно пункту 2 укладеної між Сторонами Специфікації №1 до Договору поставки №9 від 09.01.2019 умови поставки Товару: DDP, склад Покупця, м.Марганець, Промислова зона, склад №98, згідно з Правилами Інкотермс. Товар - засувка 30с907НЖ Ду800 Р-25кГс/см2, фланцева, Р-25кГС/см2 (з висувним шпінделем) з електроприводом, відповідними фланцями та метизами, в кількості 2 шт. за ціною 279166,65 грн. без ПДВ на загальну суму 669999,96 грн. Приймання товару по кількості та якості проводиться на складі Покупця з підписанням Акта приймання - передачі. (том 1 аркуші справи 18). 22.04.2019 сторони у справі підписали додаткову угоду №2 до Договору поставки №9 від 09.01.2019, де внесли зміни до Специфікації №1 від 09.01.2019 в таблиці «Термін поставки» в наступній редакції: «Протягом 10 календарних днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди з правом дострокової поставки» (том 1 аркуш справи 20). Відповідно до пункту 3.7. Договору датою поставки товару є дата передачі товару Постачальником Покупцеві, яка зазначена в підписаній обома Сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній. Наявними в матеріалах справи видатковою накладною №36 від 24.04.2019 та Товаро-транспортною накладною №Р36 від 24.04.2019 підтверджується, що 25.04.2019 відповідачем на склад позивача було поставлено товар за Специфікацією №1 до Договору поставки №9 на загальну суму 669999,96 грн. (том 1 аркуші справи 21-22). У пункті 5.3. Договору сторони дійшли згоди, що у разі виявлення Покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого Товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам Договору Покупець має право відмовитися від прийняття Товару та розірвати даний Договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку Постачальнику, або діяти в наступному порядку: Покупець письмово, в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв`язку або листом з повідомленням про вручення сповіщає про це Постачальника і вказує термін, в який повинен прибути представник Постачальника на територію Покупця. Постачальник або його представник за дорученням зобов`язаний прибути не пізніше чим у триденний термін після отримання виклику, за виключенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності Товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту передбаченого вимогам Інструкції П-6/П-7. Постачальник зобов`язаний не пізніше чим на другий день після отримання виклику повідомити ( в тому числі за допомогою факсимільного, електронного зв`язку або листом з повідомленням про вручення) Покупця про прибуття/не прибуття представника для участі у прийманні Товару за кількістю та/або якістю. Представник Постачальника за дорученням зобов`язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені Постачальника. Як свідчать матеріали справи, під час приймання на складі Покупця товару за якістю, поставленого за видатковою накладною №36 від 24.04.2019 та ТТН №Р36 від 24.04.2019, позивачем було виявлено невідповідність товару якості (комплектності) згідно умовам Договору №9 та Специфікації №1 до Договору, про що складено Акт приймання продукції невідповідності вимогам НТД за якістю №1777 від 07.05.2019, а товар було прийнято на відповідальне зберігання (том 1 аркуш справи 13). У зв`язку із цим, згідно з пунктом 5.3. Договору АТ «Марганецький ГЗК» направило на електронну адресу ТОВ «ТБ «Харківмаш» лист-запрошення №472-39 від 14.05.2019 (том 1 аркуш справи 24). У відповідь на цей лист ТОВ «ТБ «Харківмаш» листом №144 від 14.05.2019 повідомило про направлення своїх представників для з`ясування причин невідповідності поставленого за Договором обладнання та складання двостороннього акту (том 1 аркуш справи 25). У пункті 5.4. Договору сторони домовились, що протягом 2 (двох) робочих днів з моменту прибуття Постачальника або його представника за довіреністю, Сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності кількості, якості, асортименту та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам Товар на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання відповідного акту. Витрати, у тому числі транспортні, по заміні Товару покладаються на Постачальника. Дотримуючись договірних умов, 17.05.2019 представниками АТ «Марганецький ГЗК» та ТОВ «ТБ «Харківмаш» було складено та підписано Акт №64 перевірки продукції за якістю (комплектністю), згідно якого комісією, що складена з представників обох сторін, в поставленому за видатковою накладною №36 від 24.04.2019, ТТН №Р36 від 24.04.2019 товарі (засувка 30с907НЖ Ду800 Р-25кГс/см2 в кількості 2 шт.) було виявлено дефекти (пункт 21 Акту): «по інструкції з експлуатації електропривода типу Г, …. не відповідають приєднувальні розміри електропривода НГ-3 до засувок ДУ 800 згідно таблиці 3 вказаної інструкції» (том 1 аркуш справи 26). У зв`язку із цим комісією було прийнято рішення про заміну електроприводів 2 шт. зав №1922 і 1923 у строк 20 календарних днів з моменту підписання даного акту (пункт 25 Акту). Судом першої інстанції встановлено, що строк заміни неякісного товару на товар належної якості згідно Специфікації №1 до Договору №9 має обчислюватися з 18.05.2019 по 06.06.2019 включно. Матеріали справи свідчать про те, що 19.06.2019 відповідачем було доукомплектовано засувки 30с907НД Ду800 Р-25кГс/см2 в кількості 2 шт. належними для її експлуатації електроприводами НД-03 в кількості 2 шт. з порушенням строку заміни неякісного товару на товар належної якості в 12 календарних днів - з 07.06.2019 по 18.06.2019, що вбачається з наявної в матеріалах справи накладної повернення №0619-001 від 19.06.2019, ТТН №0619-01 від 19.06.2019 та визнається відповідачем (том 1 аркуші справи 27-28). 24.06.2019 між сторонами було підписано Акт приймання - передачі товару по кількості та якості від 24.06.2019, чим підтверджено приймання та перехід права власності на товар (засувка 30с907НЖ Ду800 Р-25кГс/см2, фланцева, Р-25кГс/см2 (з висувним шпинделем) з електроприводом, відповідними фланцями та метизами в кількості 2 шт. за ціною 279166,65 грн. без ПДВ на загальну суму 669999,96 грн. від Постачальника до Покупця (том 1 аркуш справи 29). Згідно пункту 11.7. Договору у разі порушення терміну заміни Товару, встановленого пунктами 5.4., 5.5., 7.2. Договору, Покупець має право стягнути з Постачальника штраф у розмірі 20% від вартості неякісного, невідповідного асортименту Товару. Згідно пункту 13.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а частині гарантійних зобов`язань Постачальника протягом усього гарантійного строку. Відповідно до пункту 14.1. Договору всі розбіжності і спори за цим Договором будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами у досудовому порядку. Враховуючи зазначені обставини позивач звернувся до відповідача з претензією № 30/428 від 29.07.2019 щодо сплати штрафу в розмірі 133999,99 грн. (том 1 аркуш справи 30-31). У відповідь на претензію позивач отримав від відповідача заперечення (вих. 247 від 12.09.2019) щодо невизнання вимог по сплаті штрафу (том 1 аркуш справи 32). Саме тому позивач, із посиланням на порушення відповідачем строків заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості, звернувся із даним позовом до господарського суду про стягнення штрафу в розмірі 133999,99 грн. на підставі пункту 11.7. Договору. Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 133999,99 грн. за час прострочення виконання зобов`язань зі своєчасної заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості по Специфікації №1 від 09.01.2019 до Договору поставки №9 від 09.01.2019. Свою незгоду із даним рішенням суду першої інстанції відповідач обґрунтовує тим, що судом взагалі не було розглянуто можливості зменшення розміру неустойки згідно частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та частин першої, другої статті 233 Господарського кодексу України, враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, позивачу не було завдано суттєвої шкоди, а відповідачем зобов`язання було виконане добровільно та у повному обсязі із незначною затримкою (12 діб). Скаржник також послався на судову практику, оглядові листи і постанови пленуму Вищого господарського суду України, та зазначив, що ухвалене судом рішення порушує законодавство, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає всі зазначені аргументи скаржника необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягаю відхиленню, адже судом першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення у даній справі немає. Так, відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Отже, види забезпечення виконання зобов`язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов`язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов`язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов`язальні правовідносини між кредитором та боржником. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Як вбачається з положень статті 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Укладений між сторонами договір поставки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 598 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, за приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється відповідачем, що останній прострочив взяте на себе зобов`язання зі своєчасної заміни неякісного (некомплектного) товару товаром належної якості на 12 днів, тому повинен нести відповідальність передбачену пунктом 11.7. Договору у вигляді сплати штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного, невідповідного асортименту товару. Враховуючи порушення термінів заміни неякісного товару позивач, користуючись наданим правом, нарахував штраф в розмірі 133999,99 грн. (вартість товару - 669999,96 грн. х 20 % : 100 % = 133999,99 грн.). Перевіривши наданий розрахунок заявленого до стягнення штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його арифметичну правильність. Відсутність клопотання відповідача про зменшення заявленої позивачем до стягнення суми штрафу, а також наведені законодавчі приписи та встановлені по справі фактичні обставини щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань по заміні неякісного товару у строк, встановлений Договором, дали правові підстави для законного та обґрунтованого висновку суду першої інстанції про стягнення на користь позивача штрафу в сумі 133999,99 грн. у повному обсязі. Поряд зі цим, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність. Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18 та від 03.01.2020 у справі №902/855/18). Частина перша статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Розглядаючи дану справу в апеляційному порядку колегія суддів встановила, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не заявляв відповідного клопотання про зменшення суми штрафу (ані окремо у заяві, ані у будь-яких поясненнях), не подавав відповідних доказів на підтвердження необхідності розгляду питання щодо зменшення штрафу та взагалі не заперечував проти позовних вимог. Натомість питання щодо зменшення розміру штрафу було порушене відповідачем лише при поданні апеляційної скарги та не було предметом розгляду в суді першої інстанції. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не був позбавлений права та можливостей надати суду відповідне клопотання щодо зменшення штрафу, але таким правом не скористався. Так, за клопотанням відповідача, з метою надання ТОВ «ТБ «Харківмаш» можливості надати заперечення на позов та скористатися своїми процесуальними правами, судом першої інстанції 24.12.2019 постановлено ухвалу про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та про початок розгляду справи зі стадії відкриття у ній провадження. Даною ухвалою від 24.12.2019 розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.01.2020. Проте відповідач, будучи достеменно обізнаним про стан розгляду даної справи, не надав суду жодних пояснень або клопотань по суті спору, хоча мав на це достатньо часу. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє безпідставні аргументи заявника апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. При цьому, колегія суддів враховує, що присуджений до стягнення штраф, як міра відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача у зв`язку з порушенням його права на своєчасну (відповідно до строків, передбачених Договором) заміну неякісного товару, є справедливою компенсацією за неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання. Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не спростував висновків суду першої інстанції та не довів факту невідповідності висновків суду обставинам справи, як необхідної передумови для скасування ухваленого у даній справі судового рішення. Посилання скаржника на оглядовий лист та постанови Вищого господарського суду України не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскільки процесуальний закон не визначає судову практику Вищого господарського суду України як джерело права. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником суду апеляційної інстанції не надано. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін. Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 3015,00 грн. за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Харківмаш», м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 по справі № 922/3492/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 по справі № 922/3492/19 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору в сумі 3015,00 грн. за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Харківмаш», м. Харків. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 02.06.2020. Головуючий суддя С.В. Барбашова Суддя О.А. Істоміна Суддя Н.М. Пелипенко