Постанова 4855 № 640/12221/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12221/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування Наказу, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав. Як зазначено Позивачем в адміністративному позові, він з 21 жовтня 2015 року працює в Головному управлінні Держпраці у Київській області, а з 01 листопада 2015 року призначений на посаду заступника начальника відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної безпеки, про що не заперечує Відповідач і Відзиві на позовну заяву. 12.03.2016 о 20:00 год. диспетчери району теплових мереж (надалі - РТМ) «Голосієво» СВП «Київські теплові мережі» ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заступили на чергування на районному диспетчерському пункті. Приблизно о 4 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вийшли з приміщення районного диспетчерського пункту до кімнати прийому їжі, що розташована поруч. В приміщенні районного диспетчерського пункту залишився ОСОБА_3 , близько до 04:30 він чув їх розмови. Зі свідчень ОСОБА_3 , близько о 4 год. 30 хв. 13.03.2016 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на власному автомобілі ОСОБА_2 самовільно без виробничої потреби покинули робочі місця без попередження чергового диспетчера диспетчерської служби СВП «Київські теплові мережі» та диспетчера РТМ «Голосієво» ОСОБА_3 Близько о 5 год. 00 хв. 13.03.2016 року автомобіль під керуванням ОСОБА_2 потрапив у ДТП на розі вулиць Жилянська, Короленківська та Тарасівська у м. Києві. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження та каретою швидкої допомоги були доставлені до Київської міської клінічної лікарні №

17. Наказом Відповідача «Про утворення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку» від 15.03.2016 року №38-Р, для проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 13.03.2016 о 04 год. 30 хв. з диспетчерами району теплових мереж «Голосієво» СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , утворено спеціальну комісію з розслідування нещасного випадку у складі, зокрема її голови - Позивача. Наказом Відповідача «Про продовження строку проведення спеціального розслідування нещасного випадку» від 29.03.2016 №38-Р/1, у зв`язку з тим, що станом на 28.03.2016 комісія не отримала від ГУНП України у м. Києві матеріалів розслідування події на транспорті та письмових пояснень потерпілих, продовжено термін проведення спеціального розслідування нещасного випадку до отримання від ГУНП України у м. Києві матеріалів розслідування події на транспорті та письмових пояснень ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Начальнику Головного управління Держпраці у Київській області від Начальника відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_5 надійшла Службова записка від 20.05.2019, в якій зазначено, що відповідно до Протоколу заслуховування стану проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків відділом нагляду в машинобудуванні та енергетиці від 26.10.2018, прийнято рішення про вжиття невідкладних заходів щодо закриття у найкоротші терміни вищевказаного спецрозслідування, про що Позивач був поінформований. На підставі зазначеної Службової записки, Наказом Відповідача «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 » від 24.06.2019 №209-к, зокрема відкрито щодо Позивача дисциплінарне провадження. У Висновку про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 21.06.2019 року встановлено, що процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (надалі - Порядок). Згідно з п. 40 Порядку, спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, проводиться з обов`язковим використанням матеріалів розслідування, підготовлених відповідними органами в установленому порядку; відомості про обставини і причини катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, що призвели до нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від початку досудового розслідування передаються органами, які в установленому порядку проводять розслідування, у 10-денний строк після його закінчення голові спеціальної комісії; якщо голова спеціальної комісії не отримав протягом місяця з моменту катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті від зазначених органів таких відомостей, спеціальна комісія складає акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і в пункті 10 акта за формою Н-1 зазначає найменування органу, який проводить розслідування, безпосереднього учасника дорожнього руху та осіб, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування. Проте Позивач, як голова спеціальної комісії, не забезпечив складання акта за формою Н-5 щодо ОСОБА_4 , який користувався транспортним засобом, але не причетний до керування, чим порушив вимоги пункту 40 Порядку. Вищезазначене свідчить про допущення Позивачем дисциплінарного проступку, а саме: неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за який до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Наказом Відповідача «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 24.06.2019 №209-к, за неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідно до частини першої ст. 64 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (надалі - Закон №889-VIII), за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною першою ст. 65 Закону №889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до п. 5 частини другої ст. 65 Закону №889-VIII, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Згідно з частиною першою ст. 66 Закону №889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. Відповідно до частини третьої ст. 66 Закону №889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Судом першої інстанції в оскаржуваному його Рішенні зазначено, що оскільки Позивачем, як головою комісії спеціального розслідування нещасного випадку, вчинено дисциплінарний проступок, застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як догана є правомірним. Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №826/16348/18 за позовом ОСОБА_6 до Державної архівної служби України про скасування дисциплінарного стягнення, відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк. Згідно з частиною другою ст. 148 Кодексу законів про працю України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Відповідно до частини третьої ст. 65 Закону №889-VIII, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Отже, при виявленні факту вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення, має діяти в межах наведених граничних строків. Оскільки на час прийняття оскарженого Позивачем Наказу Відповідача (24.06.2019) минув один рік після вчинення Позивачем дисциплінарного проступку (13.04.2016), його не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний Позивачем Наказ Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. А відповідно до частини другої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року скасовується та ухвалюється нове Рішення, яким адміністративний позов задовольняється повністю. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпраці у Київській області «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 24.06.2019 року №209-к, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше ніж з дня, наступного за останнім днем строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Постанову складено в повному обсязі 01.06.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Єгорова Н.М. Степанюк А.Г