Постанова 4852 № 280/4214/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4214/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 280/4214/19 (суддя І інстанції - Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання рішення протиправними та скасування рішення, оформленого наказом, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області Гребенюк К., оформлене наказом № 1065 від 22 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до старшого слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в адміністративній справі № 280/4214/19 адміністративний позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом в неповній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, також не надано належної оцінки обставинам справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем вчинений дисциплінарний проступок, а тому оскаржений наказ в цій частині є правомірним. Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 19 червня 2019 року наказом ГУНП в Запорізькій області № 762 призначено службове розслідування фактів порушення службової дисципліни за відомостями щодо відкриття кримінального провадження ЄРДР № 12019080000000276 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, за фактом спричинення тілесних ушкоджень співробітникам поліції. За результатами службового розслідування складено Висновок від 16.07.2019, затверджений 19.07.2019 тимчасово виконуючим обов`язків начальника ГУНП в Запорізькій області К. Гребенюком. Комісією службового розслідування встановлено, що 18 червня 2019 року приблизно з 20.00 до 23.30 старший слідчий слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (позивач) та старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 перебували у позаслужбовий час у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї у придорожньому кафе, розташованому у м. Василівка на 344 км автошляху Харків- Сімферополь . За поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони вживали в кафе спиртні напої. Близько 23.55 год. 18 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі ВАЗ-2110, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням слідчого відділення Василівського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , якого попередньо попрохали відвести їх з кафе додому, зупинились біля магазину «Дніпряночка», розташованого по бульвару Центральному м. Василівка, щоб купити цигарок та випити каву. 19 червня 2019 року близько 00.10 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спілкуючись між собою, стояли на вулиці біля автомобіля ОСОБА_4 , припаркованого поблизу магазину «Дніпряночка», де пили пиво, яке попередньо придбали у придорожньому кафе. У цей час до них підійшов мешканець м. Василівка ОСОБА_5 , який сказав ОСОБА_2 прибрати пляшку з недопитим пивом, яку той поставив на землю поруч. При цьому ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою та висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою уникнення конфлікту сіли в автомобіль ОСОБА_4 , щоб їхати додому. Коли почали рух, ОСОБА_5 наніс удар по дзеркалу автомобіля ОСОБА_4 , розбивши його. Зупинившись, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли із автомобіля. ОСОБА_5 продовжував погрожувати їм фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. У цей час, близько 00.20 год. 19 червня 2019 року, на місце події приїхав брат ОСОБА_6. ОСОБА_6 з групою невідомих осіб, які також почали погрожувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи відповідно до вимог, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», представившись поліцейськими, висловили їм законну вимогу припинити свої дії. У відповідь на законні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з групою невстановлених осіб вчинили на них напад, під час якого нанесли їм удари кулаками та ногами в область голови та тулубу, спричинивши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв м`яких тканин обличчя, саден нижніх кінцівок, згідно з довідкою комунальної установи «Василівська центральна районна лікарня» від 21 червня 2019 року № 01-40/63. Обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та інших опитаних осіб, наданими під час проведення службового розслідування, а також відомостями, викладеними у повідомленні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296 КК України (хуліганство), частиною 2 статті 187 КК України (розбій), частиною 2 статті 345 КК України (навмисне спричинення працівнику правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язав) у кримінальному провадженні № 12019080020000273 від 19 червня 2019 року. За результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме, в частині, що стосується позивача - порушення вимог, передбачених частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктами 1, 2 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, що виразилося у неповідомленні невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про вчинене правопорушення з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Відповідно до довідки від 19.06.2019 № 342 Запорізької обласної клінічної лікарні в аналізі крові ОСОБА_1 вміст алкоголю не виявлено (а.с. 58). Під час проведення службового розслідування позивачем 19.06.2019 та 15.07.2019 надані письмові пояснення. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 22 липня 2019 року №1065 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, передбаченим статтею 13 Статуту, у відповідності до вимог статті 19 та 22 Статуту (а.с. 19-21). Не погодившись з наказом про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернувся до суду з позовною заявою. На думку позивача, він не вчиняв жодних протиправних діянь, які б стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, Крім того, позивач вказує, що порушень вимог службової дисципліни та вимог присяги з його боку не було допущено у період із 18 по 19 липня 2019 року, а посилання в матеріалах службового розслідування та в тексті оскаржуваного наказу на порушення пунктів 1, 2 частини 1 та частині 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення є взагалі декларативним, не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується із раптовістю вчинення злочину конкретними особами у відношенні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та підлягає скасуванню. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 вживав заходів про припинення протиправних дій стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та доповів про кримінальне правопорушення безпосереднім керівникам та в чергову частину дійшов висновку, то вимоги частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» по суті були виконані. Отже, відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, тому наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", в частині застосування до слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та підлягає скасуванню. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції. Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Водночас, стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. В свою чергу дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Також частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України закріплено правило, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі- заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України № 100 від 08 лютого 2019 року. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Відповідно до висновків службового розслідування позивачем скоєний дисциплінарний проступок, який виразився у невідкладному неповідомлені за номером екстреного виклику " 102" про подію, а саме нанесення тілесних ушкоджень співробітника поліції 19 червня 2019 року, що є порушенням вимог, передбачених частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_3 надані письмові пояснення. Відповідно до письмових пояснень від 22 червня 2019 року ОСОБА_3 зазначено, що він за допомогою мобільного телефона повідомив заступнику начальника СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , черговому Василівського ВП ОСОБА_10 , начальнику СВ Василівського ВП ОСОБА_11 про напад на співробітників поліції. Під час службового розслідування опитаний старший інспектор - черговий Василівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_10 , який повідомив, що по екстреному номеру "102" надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_12 про те, що біля магазина "Дніпряночка", розташованого у м. Василівка по бул. Центральному, відбувається бійка. Також черговий повідомив, що йому телефонував заступник начальника СВ Василівського ВП ОСОБА_9 та цікавився наявністю повідомлень про бійку. Судом першої інстанції допитаний в судовому засіданні під присягою свідка старший лейтенант поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , який повідомив суду, що в ніч з 18.02.2019 на 19.07.2019 перебував разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_13 біля магазину « Дніпряночка », де близько 00 годин 45 хвилин 19.07.2019 неповнолітній ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_6 разом з іншими особами завдали тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_1 втратив рівновагу, а ОСОБА_13 втратив свідомість, після зазначених подій та намагався припинити протиправні дії нападників, але побачивши, щодо місця події збігається агресивно налаштований натовп, відійшов від місця події та зателефонував заступнику начальника слідчого відділення Василівського ВП ОСОБА_14 , начальнику слідчого відділення ОСОБА_11 , черговому Василівського ВП ОСОБА_10 та повідомив про події, які розгортались, а саме повідомив, про те, що б`ють співробітників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . За приписами частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. За правилами частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Колегія судів підкреслює, шо підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів внутрішніх справ, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. Отже, для застосування дисциплінарної відповідальності необхідною умовою є вчинення особою дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, а такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Враховуючи невідкладне повідомлення старшим лейтенантом поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення безпосереднім керівникам позивача та в чергову частину, а також фактичні обставини вчинення правопорушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги частини 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" по суті були виконані. При цьому, доводи відповідача, які фактично полягають в тому, що кожен із працівників поліції, повинен був негайно повідомити про зазначені вище факти є безпідставними, оскільки в цій конкретній ситуації, враховуючи раптовість подій, напад на працівників поліції великої кількості осіб, які спричинили останнім тілесні ушкодження, від яких ті втратили свідомість, у позивача не було реальної можливості виконати зазначені вимоги законодавства Відповідач, накладаючи на позивача стягнення суто формально підійшов до приписів законодавства в цій частині без врахування фактичних обставин подій та наслідків, які настали в результаті чого. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за неведених вище обставин дисциплінарний проступок не вчинювався, більше того він сам є потерпілим від дій інших осіб, які в теперішній час притягуються до кримінальної відповідальності, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення є безпідставним. Отже, п. 2 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень" щодо застосування до слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність підлягає скасуванню. Втім, резолютивна частина рішення судом першої інстанції викладено некоректно, нечітко та допускає подвійне тлумачення судового рішення. Зважаючи, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності п. 2 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року, суд апеляційної інстанції вважає, що саме п. 2 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 підлягає скасуванню. Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині формулювання абзацу 2 резолютивної частини рішення. Оскільки справа відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 280/4214/19 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Визнати протиправним і скасувати п. 2 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 22 липня 2019 року № 1065 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до старшого слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність». В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 280/4214/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко