Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6499/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6499/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., за участю секретаря судового засідання Новошицькій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 в адміністративній справі №160/6499/19, ухвалене суддею Богдар М.В., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,- в с т а н о в и В: У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 адміністративний позов задоволенно. Рішення судо обгрунтовано тим, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2018/003029 від 05.02.2019 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте позивач надав не всі витребувані документи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ АТБ-МАРКЕТ (покупець) та компанією NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD (продавець) укладено контракт №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. Згідно специфікації №202NG від 24.12.2018 року до контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, продавець зобов`язується поставити товар, зокрема: - тапки кімнатні чоловічі (артикул GW0354) у кількості 9600 шт., вартість за одиницю 1,140 доларів США, на загальну суму 10944 доларів США. Також, специфікацією №202NG від 24.12.2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 50 днів з дати видання коносаменту. Поставка товару здійснюється за умовами FOB-Нінгбо. 05.02.2019 року ТОВ АТБ-МАРКЕТ надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/003321 на товар, зокрема: Взуття домашнє (тапочки) з верхом із текстильних матеріалів, на підошві із полімерних матеріалів: - арт.GW0354 тапочки кімнатні чоловічі у кількості 9600 шт., виробник - NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD, країна походження - CN (далі - товар №4). Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 310539,57 грн. (11323,77 доларів США), що визначена за ціною, обумовленою контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2901-NB/CH від 02.03.2015 року; специфікація до контракту №202NG від 24.12.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №HY3-ATB18127_4 від 24.12.2018 року; автотранспортна накладна №5890 від 05.02.2019 року, коносамент №НЕS584835693А від 28.12.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №122 та №123 від 05.02.2019 року, договір (контракт) перевезення №4108 від 01.01.2018 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року, страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року. Так, на вимогу відповідача позивачем подано додаткові документи: митну декларацію країни відправлення №310420180549287261 від 25.12.2018 року; прайс-лист виробника б/н від 10.12.2018 року; комерційну пропозицію б/н від 17.12.2018 року; паспорт продукту на товар арт.GW0354; - страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року. За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару №4 із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні: тапочки кімнатні чоловічі - 1,9338 дол. США/шт., загальна вартість - 18564,48 дол. США. У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110. Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 08.02.2019 року №UA500060/2019/003321 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (ст.52 Митного кодексу України). Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини п`ятої ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Як встановлено судом першої інстанції , поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, укладеного між ТОВ АТБ-МАРКЕТ (покупець) та компанією NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD (продавець). Відповідно до п. 2.2. Контракту №2901-NB/CH ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до Інкотермс 2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України. Таким чином, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару. Стосовно не відповідності страхового полісу 40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року, суд зазначає наступне , що специфікацією №202NG від 24.12.2018 року до контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нингбо/FOB-Ningbo. Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Договори перевезення та страхування терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Так, ТОВ АТБ-МАРКЕТ за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група, здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми. 10.01.2019 року сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3038, яким передбачено, що товар за інвойсом №HY3-ATB18127_4 від 24.12.2018 рок, вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD, страхова вартість вантажу 1765842,73 грн. застраховано. Страхова сума складає 1765842,73 грн., страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 600,39 грн. Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що витрати ТОВ АТБ-МАРКЕТ на страхування у розмірі 600,39 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 та сертифікатом страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року, які надані позивачем під час здійснення митного оформлення. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, оскільки позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а відповідач не довів суду правомірність прийнятого рішення. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС -залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова