Постанова Київський апеляційний суд № 758/1427/20

Справа №758/1427/20 Головуючий в суді І інстанції - Отвіновський П.Л. Провадження №33/824/1717/2020 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та її захисника Чубко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Чубко Ю.М., на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , - визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 30.11.2019 року о 22 год. 20 хв. вона керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві на вул. Ярославська, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого допустила наїзд на припаркований автомобіль «Сеат» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та матеріальних збитків. Після чого, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , місце пригоди залишила. Крім того, 30.11.2019 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, керувала транспортним засобом «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 на вул. Оленівській в м. Києві. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п.2.9 а, п.2.10 а, п.12.1, п.13.1 ПДР України та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником ОСОБА_1 - адвокатом Чубко Ю.М. подано апеляційну скаргу, у якій вона просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2020 року, скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі ст.247 КУпАП в цій частині закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі ст.38 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги зазначає, що ні ОСОБА_1 , ні її захисник не були присутні в судовому засіданні суду першої інстанції 14.02.2020 року, оскільки 13.02.2020 року ними було подано клопотання про відкладення вказаного судового засідання. Однак суддя розглянув вказану справу у їх відсутності, а про постанову вони дізналися лише 10.03.2020 року. В зв`язку з чим, ними було пропущено десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції. Апелянт вказує, що судом першої інстанції в порушення вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, не перевірено протокол та долучені до нього докази. Зокрема суд не звернув, що до протоколу не долучено запис з бодікамер поліцейського та пояснення свідків. Залишились поза увагою суду і неточності в анкетних даних свідків, що ставить під сумнів належне дотримання процедури огляду. Вважають, що суд до розгляду справи підійшов формально та розглянув її поверхово. Ідентифікувати чек з приладу «Драгер» не можливо, а тому вказаний доказ не може бути визнаний допустимим. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить підпису особи, яка його склала, тому такий доказ слід визнати недопустимим. Протокол про адміністративне правопорушення, який складений на підставі недопустимих доказів також не може бути визнаний допустимим. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та її захисника Чубко Ю.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня під час ухвалення оскаржуваного рішення. Про існування постанови дізналась лише 10.03.2020 року. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Чубко Ю.М. строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2020 року. Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що під час проведення її огляду на алкогольне сп`яніння працівниками поліції були допущені численні порушення, а тому на її думку справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 оцінюються апеляційним судом критично, адже вони повністю спростовуються матеріалами провадження. У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №066466, 30.11.2019 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, керувала транспортним засобом «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 на вул. Оленівській в м. Києві (а.с.1). Із роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest 6820» (а.с.4) та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с.5) вбачається, що проба огляду позитивна та дорівнює 1,87 ‰. Вказаний огляд було проведено в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується їх підписами в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів. В свою чергу відсутність пояснень вказаних свідків на окремому аркуші не свідчить про недотримання процедури огляду. Крім того, будь-яких порушень дотримання процедури огляду ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд, враховуючи вказане вище, приходить до переконання, що викладені у постанові доводи про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на неї стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 05.02.2020 року справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до Подільського районного суду м. Києва. Наступного дня її було повідомлено про те, що розгляд вказаної справи відбудеться 14.02.2020 року. Вказані обставини свідчать, що судом першої інстанції було вжито необхідних заходів щодо належного на завчасного повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи, задля належної реалізації її права на захист. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для процедури розгляду. Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 мала достатньо часу для укладення договору з захисником та ознайомлення з матеріалами справи, при цьому клопотання про відкладення розгляду справи було подано в день її розгляду, а кінець строку накладення адміністративного стягнення припадав на 29.02.2020 року, то висновки суду першої інстанції, про те, що такі дії ОСОБА_1 свідчать про її намагання уникнути адміністративної відповідальності є обґрунтованими. До того ж зазначені права особи в повній мірі були реалізовані в суді апеляційної інстанції, проте будь-яких доказів на спростування висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Попри доводи апеляційної скарги, вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на неї стягнення були дотримані у повній мірі. Доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто. Із огляду на вищезазначене постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Захиснику ОСОБА_1 - адвокату Чубко Юлії Михайлівні поновити строк на оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Чубко Юлії Михайлівни залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль