Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/526/20

Справа № 133/526/20 Провадження № 33/801/305/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сорока Д. В. Доповідач: Медвецький С. К. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 204697, складеного 16 лютого 2020 року начальником СП Козятинського ВП Трайдакалом Є. В., 16 лютого 2020 року о 01:10 год. ОСОБА_1 по вул. Білоцерківській в м. Козятині Вінницької області керував транспортним засобом Ford Orion, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп?яніння (порушення мови, координації рухів, зіниця ока не реагує на світло), від огляду на стан наркотичного сп?яніння відмовився в присутності лікаря-нарколога в КП ВОНД «Соціотерапія», чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року (з урахуванням постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 квітня 2020 року про виправлення описки у даті прийняття постанови) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на десять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Вирішено питання про судовий збір. При прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. При цьому, судом ураховано постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 червня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи місцевий суд неповно з`ясував обставини справи, не допитав у судовому засіданні свідків, обмежившись їх письмовими поясненнями. Указує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та зазначає, що повертаючись після роботи додому, його було зупинено працівниками поліції, які запропонували йому спочатку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено відсутність алкоголю в крові. Потім працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі м. Вінниці, на що він погодився у присутності двох свідків. У медичному закладі він здав аналізи, необхідні для проведення такого огляду, за результатами якого не було встановлено перебування його у стані сп`яніння. Згодом лаборантом йому запропоновано знову здати аналізи, проте з фізіологічних причин здати їх повторно він не зміг. Також зазначає про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та допущення суттєвих порушень при складенні протоколу. Протокол про адміністративне правопорушення щодо нього працівниками поліції було складено у відділенні поліції м. Козятина без присутності свідків, тому він не може бути належним доказом у справі. При складенні протоколу йому не було роз`яснено права та обов`язки. Також суд не звернув уваги на наявність порушень при складенні направлення водія для проходження огляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку посилається на те, що під час розгляду справи він не був присутній у судовому засіданні, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді у справі № 133/527/20 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 13 квітня 2020 року. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно зі ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є право на апеляційний перегляд справи. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини адміністративне правопорушення Суд розглядає в контексті дрібного кримінального правопорушення та неодноразово вказував на те, що на таку категорію справ поширюється дія Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, справа « Лучіанова проти України» (заява № 16347/02), «Швидка проти України (заява № 17888/12) та ін.). У пункті 50 Рішення у справі «Швидка проти України»(заява № 17888/12) Суд зазначив, що «видається доречним повторити усталений принцип Суду щодо важливості права на доступ до суду, зважаючи на провідне місце права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див. рішення від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), п. 24, Series A № 32). Якщо існує право на перегляд за статтею 2 Протоколу № 7, воно має бути таким же ефективним». З огляду на те, що судове засідання відбулося за відсутності ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови він отримав лише 13 квітня 2020 року, (а. с. 34) суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «+4 посилання» та інших. Аналіз диспозиції та санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв`язку із цим при розгляді апеляційної скарги, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, законності та обґрунтованості судового рішення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом. За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. За змістом абзацу другого п. 4 цього Порядку не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (абзац другий п. 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 888 від 28 жовтня 2015 року). Огляд здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. З матеріалів справи слідує, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння у медичному закладі м. Вінниці, на що останній погодився у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що також підтверджено їхніми письмовими поясненнями (а. с. 5, 6 ). З відеозапису нагрудної камери поліцейського слідує, що у медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічні зразки для проведення аналізу на стан сп?яніння, які останнім було надано. Після цього медичним працівником ОСОБА_1 було запропоновано здати відповідні зразки повторно, на що останній відмовився, мотивуючи неможливістю їх здачі з фізіологічних причин. У зв?язку з цим працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час перебування ОСОБА_1 в медичному закладі, свідки, зазначені у протоколі, були відсутні. Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 - працівник поліції, пояснив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. У висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції діагноз лікарем встановлено не було, а лише зафіксована відмова від проходження медичного огляду. Не заперечував того, що ОСОБА_1 надавалися біологічні зразки, однак лікар вимагав повторної здачі біологічних зразків. У закладі охорони здоров?я свідки присутні не були. Протокол про адміністративне правопорушення був складений не в закладі охорони здоров`я, а у Козятинському відділенні поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Згідно з п. п. 5, 6, 7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Крім того, згідно з Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акта медичного огляду. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Однак, висновок КП «ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 0489 від 16 лютого 2020 року, який врахований судом першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 , не містить результатів огляду, в ньому лише зазначено про відмову особи від проходження медичного огляду. Отже висновок складений в порушення згаданої вище Інструкції, а тому є недійсним, через що суд визнає його недопустимим доказом. Місцевий суд у порушення вимог ст. 280 КУпАП не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом мають бути витлумачені на користь останнього. Зважаючи на те, що висновок КП ВОНД «Соціотерапія» № 0489 від 16 лютого 2020 року щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп`яніння є недопустимим доказом, а інші докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні у матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, Вінницький апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2020 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: С.К. Медвецький