Постанова 4807 № 324/1894/19

Дата документу 01.06.2020 Справа № 324/1894/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 324/1894/19 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1831/20 Ісаков Т.В. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.11.2006 року з відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 11 420,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписанням договору клієнт надає банку свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank/ua/terms/pages/70/, складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 6.5 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п. 6.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку повинен виконати зобов`язання з повернення кредиту, оплати винагороди Банку. Згідно з п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Зазначає, що відповідач у порушення умов кредитного договору свої зобов`язання в повному обсязі не виконує, в результаті чого станом на 31.08.2019 року має заборгованість у сумі 81 528,71 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 9 778,99 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 67 291,21 грн.; заборгованості за пенею та комісією у сумі 100,00 грн.; штраф (фіксована частина) у сумі 500,00 грн.; штраф (процентна складова) у сумі 3 858,51 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором на сплачує. Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 81 528,71 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.12.2006 року у розмірі 9 778 грн. 99 копі., яка складається із суми отриманого кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. У апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - Крилова О.Л.зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд при вирішення справи неправильно визначив характер правовідносин, в повному обсязі не дослідив обставини справи. Судом допущено однобічність та неповнота судового розгляду. Належним чином не дослідив анкету-заяву, якою сторони узгодили розмірі відсоткової ставки, а тому безпідставно відмовив у стягненні відсотків. Просить скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги банку в цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 17 листопада 2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 11 420 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася у письмовому вигляді та зобов`язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку www.рrіvаtbаnk.uа, що підтверджується її особистим підписом у анкеті-заяві. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 81 528 грн. 71 коп., з яких 9 778 грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 67 291 грн. 21 коп. - заборгованість за процентами, 100 грн. - заборгованість за комісією, 4 358 грн. 51 коп. - заборгованість за судовими штрафами. Задовольняючи позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що вважав вимогу позивача про стягнення цієї суми обґрунтованою та доведеною. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з недоведеності банком факту укладання договору позики саме на тих умовах, на які посилається позивач. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Із матеріалів справи вбачається, що Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем,ОСОБА_1 не підписані, а отже колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що банком не доведено належними доказами з якими саме умовами погоджувалась відповідачка. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Умови та правила надання банківських послуг мають мінливий характер, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору. Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17. Окрім того, колегія суддів відхиляє довід скаржника щодо незаконної відмови судом в стягненні з відповідача суми заборгованості за процентами. Так, банк посилається на той факт, що в анкеті-заяві, підписаної ОСОБА_1 , зазначено відсоткову ставку - 22,8 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту. Проте, на підтвердження суми боргу АТ КБ «ПриватБанк» надав розрахунок, здійснений виходячи з плаваючої річної відсоткової ставки, розмір якої, за час, що охоплений розрахунком складає - 22,8%, 30 %, 34,8 % та 43,2 %. В той час коли банк в позовній заяві посилається на процентну ставку в розмірі 22,8 % на рік. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що банк в апеляційній скарзі посилається на позовну вимогу, яку не висував в суді першої інстанції та яка не доведена належними та допустимими доказами, оскільки вона ґрунтується на неналежному розрахунку. Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги банку, щодо помилковогонезастосування судом першої інстанції положень ст. 1048 ЦК України, оскільки звертаючись до суду з позовом, банк зазначеної вимоги не пред`явив, відповідних розрахунків не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2020 року вцій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 01 червня 2020 року. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко