Постанова КАС ВС № 824/826/15-а

ПОСТАНОВА Іменем України 26 травня 2020 року Київ справа №824/826/15-а касаційне провадження №К/9901/26917/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Гімона М.М., Шипуліної Т.М., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Путильського районного споживчого товариства (далі - Товариство) на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 (суддя - Лелюк О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі за позовом Путильського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - Інспекція) про скасування рішень, УСТАНОВИВ: У листопаді 2008 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову просило визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282300 від 15.07.2008 та № 0000372300 від 19.09.2008. На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: Інспекцією був порушений порядок призначення та проведення перевірок; пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить відповідальності за перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг)для певного виду діяльності, з урахуванням того, що стаття 17 зазначеного Закону містить штрафні санкції за порушення вимог цього Закону, а не за порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, постанови від 23.08.2000 № 1336; податковий орган неправомірно застосував до Товариства положення пункту 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336, з огляду на що рішення № 0000372300 від 19.09.2008 є неправомірним та підлягає скасуванню; при здійсненні розрахунку сам штрафних санкцій згідно рішення № 0000282300 від 15.07.2008 стосовно Товариства, оскільки податковий орган повинен був врахувати граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 200 тис. грн., а не 75 тис. грн. по відношенню до кожного структурного підрозділу Товариства, у даному випадку ГВП «Горяночка»; штрафні (фінансові) санкції, застосовані до Товариства згідно оскаржуваних рішень, були застосовані із порушенням строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України. Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями. Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372300 від 19.09.2008. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення № 0000282300 від 15.07.2008, суди виходили з того, що положеннями статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 встановлено виняток із загальних правил здійснення розрахункових операцій, враховуючи певні особливості місця здійснення підприємницької діяльності, як-то у гірській місцевості. При цьому такий виняток містить певні обмеження, які у випадку їх порушення, зобов`язують суб`єкта підприємництва перейти на загальні правила проведення розрахунків, зокрема, із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. До таких обмежень відноситься граничний річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг). Факт незберігання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок Товариством не заперечувався. Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.07.2016 відкрив касаційне провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: Інспекція не надала обґрунтованого розрахунку та належних доказів, на підставі яких було зроблено висновок, що саме 10.12.2007 є датою перевищення річного обсягу розрахункових операцій; в силу положень частин першої, другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктом господарювання виступає товариство, а не його структурний підрозділ. У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.05.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 26.05.2020. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У справі, що розглядається, суди встановили, що магазин-бар «Горяночка» (ГВП «Горяночка»), який належить суб`єкту підприємницької діяльності - Товариству та є його відокремленим підрозділом, розташований в с. Підзахаричі Путильського району Чернівецької області, яке має статус гірського та здійснював розрахункові операції із використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Інспекцією було проведено перевірку ГВП «Горяночка» щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами підприємницької діяльності, результати якої оформлені актом № 240009982304 від 20.06.2008, за висновками якого було встановлено порушення ГВП «Горяночка» вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 №1336, що мало вираз у перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) та проведенні продажу товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки 10.12.2007 загальна виручка у ГВП «Горяночка» з початку року склала 200917,00 грн. та перевищила граничний річний розмір обсягу розрахункових операцій з продажу товарів на один суб`єкт підприємницької діяльності (200 тис. грн.) та з 10.01.2008 по 20.06.2008 склала 99401,10 грн. Зокрема, під час перевірки використовувались: звіти про використання розрахункових книжок; книги обліку розрахункових операцій; використанні розрахункові книжки; касові книги з 01.01.2007 по 20.06.2008. На підставі зазначеного акта перевірки Інспекцією було прийняте рішення від 15.07.2008 №0000282300 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 497345,50 грн. (99401,10*5+340,00 (за незберігання книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок)). Не погодившись з даним рішенням, Товариство звернулося зі скаргою до ДПА в Чернівецькій області, яка своїм рішенням № 7046/10/25-009 від 05.09.2008 на 584869,50 грн. суму штрафних санкцій, визначену у рішенні від 15.07.2008 № 0000282300. З урахуванням процедури адміністративного оскарження Інспекція прийняла рішення від 19.09.2008 № 0000372300 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій на суму 584869,50 грн. (116979,90*5) за порушення вимог статей 3, 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки станом на 01.06.2007 загальна виручка у ГВП «Горяночка» з початку року склала 76122 і перевищила граничний річний обсяг з продажу товарів на один структурний підрозділ (75 тис. грн.), а з 01.07.2007 по 20.06.2008 у ГВП «Горяночка» було проведено розрахункових операцій на суму 216375,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведених процесуальних приписів та вимог касаційної скарги Товариства касаційному перегляду підлягає питання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права під час встановлення правомірності прийнятого Інспекцією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282300 від 15.07.2008. Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Відповідно до статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 №1336 , пунктом 22 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (затверджений цією постановою як додаток до неї) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, для провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських, складає 200 тис. грн. на один суб`єкт господарської діяльності. Цими нормами встановлено виняток із загальних правил здійснення розрахункових операцій, враховуючи певні особливості місця здійснення підприємницької діяльності, як-то у гірській місцевості. При цьому такий виняток містить певні обмеження, які у випадку їх порушення, зобов`язують суб`єкта підприємництва перейти на загальні правила проведення розрахунків, зокрема із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. До таких обмежень відноситься граничний річний обсяг розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг). Встановивши відповідальність за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, норма пункту 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає будь-яких підстав для звільнення від такої відповідальності. Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що штрафні (фінансові) санкцій згідно рішення № 0000282300 від 15.07.2008 були застосовані до Товариства у розмірі, встановленому пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та в межах строків давності, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України. Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень відсутні. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 - без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Путильського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.І. Бившева М.М. Гімон Т.М. Шипуліна, Судді Верховного Суду