Постанова 4857 № 1.380.2019.002317

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002317 пров. № 857/13436/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., представника відповідача Щирби Р.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- суддя в 1-й інстанції Кузан Р.І., час ухвалення рішення - 30.10.2019 року, 12:53 год., місце ухвалення рішення - м.Львів, дата складання повного тексту рішення - 11.11.2019 року, в с т а н о в и в : ТзОВ "Львівська пивна компанія" звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми "Р" №0006191402 від 25.04.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 3379625,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 2701300,00 грн. та штрафними санкціями - 675325,00 грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ними проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Львівська пивна компанія" за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, результати якої оформлені актом №543/14.2/33285781 від 08.04.2019 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "Львівська пивна компанія" податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, валютного законодавства - за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 по 31.12.2018". Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, порушення: п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та п.5 П(с)БО 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 2701300 грн., у тому числі за І квартал 2018 року в сумі 2701300 грн. Звертають увагу, що на нереальність господарських операцій ТзОВ "Вірлент компані" та ТзОВ "Львівська пивна компанія" за період 2018 рік свідчать наступні факти: відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій; відсутність виробників реалізованих товарів по ланцюгах постачання; наявна підміна товарних позицій у суб`єктів господарювання, котрі здійснили первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару, зокрема придбання одного товару та реалізація іншого; неможливість підтвердження факту транспортування (пересилки) товару, у зв`язку із наявністю ряду невідповідностей між видатковими накладними та документами, що підтверджують транспортування товару; відсутність підтвердження факту проведення фінансово-господарських операцій ТзОВ "Вірлент компані" із контрагентами-постачальниками, з врахуванням інформації отриманої з даних Єдиного реєстру податкових накладних; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів чи орендованих фондів, технічного персоналу, виробничого активу, транспортних засобів, тощо). За таких обставин вважають, що викладені в акті перевірки від №543/14.2/33285781 від 08.04.2019 висновки є обґрунтованими, відповідно прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0006191402 від 25.04.2019 є правомірним і підстав для задоволення позову немає. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Львівська пивна компанія» відмовити. Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реальність спірних господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Вірлент Компані» підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема: договорами, рахунками про оплату, актами приймання-передачі робіт (надання послуг), актами надання послуг, звітами про виконання замовлення, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими, з огляду на наступне. ТзОВ "Львівська пивна компанія" зареєстроване, як юридична особа, 16.12.2004, код ЄДРПОУ: 33285781. Місцезнаходження: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,

323. Видами економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); оптова торгівля напоями (основний) (код КВЕД 46.34); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39); інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами (код КВЕД 78.30); надання інших допоміжних комерційних послуг (код КВЕД 82.99); оптова торгівля відходами та брухтом (код КВЕД 46.77); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.42); роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення (код КВЕД 47.43); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); складське господарство (код КВЕД 52.10); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (код КВЕД 62.09); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); рекламні агентства (Код КВЕД 73.11); дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20). На підставі направлень від 04.03.2019 №2290, №2291, №2292, №2293 та №2294, виданих ГУ ДФС у Львівській області, згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2019 №1172 проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Львівська пивна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. За результатами перевірки складено акт від 08.04.2019 №543/14.2/3328781 (далі - акт перевірки від 08.04.2019). У висновках цього акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем, зокрема, за І квартал 2018 року вимог п.44.1 ст.44, підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України та п.5П (с)БО 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2701300 грн. 18.04.2019 позивач подав до ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки. 25.04.2019 ГУ ДФС у Львівській області листом №23022/410/14.2-12 надано позивачу відповідь про те, що за результатами розгляду заперечення відповідач вважає висновки акта перевірки правомірними та такими, що відповідають нормами чинного законодавства, тому заперечення ТзОВ "Львівська пивна компанія" від 18.04.2019 №463 залишено без задоволення. На підставі висновків акта перевірки відповідачем 25.04.2019 прийнято податкове-повідомлення рішення №0006191402, яким ТзОВ "Львівська пивна компанія" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 3379625,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 2701300,00 грн. та штрафними санкціями - 675325,00 грн. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України). Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (стаття 16 ПК України). Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (стаття 163 ПК України). При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (пункт 164.3 статті 164 ПК України). Відповідно до підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Відповідно до підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. За правилами п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 Кодексу. Предметом доказування у даній справі є реальність господарських операцій; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що підтверджують здійснення господарської операції. Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції вищевказаним Законом не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних. Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення. Згідно абзацу 2 пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб`єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість. Під час проведення перевірки органом ДФС встановлено проведення позивачем фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Вірлент Компані" (код ЄДРПОУ 41381778) в зв`язку з придбанням в зазначеного товариства олії соняшникової. Позивач, на підтвердження реальності спірних господарських операцій, вказує на наступне. 01.11.2017 між ТзОВ "Львівська пивна компанія" (покупець) та ТзОВ "ВІРЛЕНТ КОМПАНІ" (постачальник) укладено договір поставки №01/11. Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність продавця олію соняшникову (сиру, нерафіновану, першого ґатунку, суміш пресованої та екстракційної, із соняшнику врожаю 2017 року) (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Згідно з п.п.2.1, 2.1 вказаного договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, а також строк поставки партії товару, а також строк поставки партії товару, що є предметом цього договору, визначаються у додатках до цього договору. Вартість одиниці товару та вартість партії товару визначається у додатках цього договору. Так, відповідно до п.2.4 договору, під додатками до цього договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, акти приймання-передачі, узгоджені постачальником, рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником. Всі додатки до даного договору становлять невід`ємну частину договору. Пунктом 4 договору визначено умови оплати. Відповідно до п.4.1 покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відтак, позивач наголошує, що дана господарська операція підтверджується договором поставки №01/11 від 01.11.2017, специфікаціями по договору поставки №01/11 від 01.11.2017, а саме №7 від 15.01.2018, №8 від 20.01.2018 та №9 від 23.01.2018, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі, що складені до договору поставки №01/11 від 01.11.2017, банківською випискою про рух коштів, які наявні в матеріалах справи. З метою реалізації господарської діяльності, та продажу придбаного у ТзОВ "Вірлент компані" товару, між ТзОВ "Львівська пивна компанія" (як Комітентом) та ПП "Н.В.Плюс" (як Комісіонером), укладено договір комісії сільськогосподарської продукції від 01.11.2017 №01/11-1К. Згідно з п.1.1 цього договору, Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за плату здійснювати від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: - здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту на праві власності. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначаються в додатках до дійсного договору; - укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень Комітента. Окрім цього, між ТзОВ "Львівська пивна компанія" та ПП "Н.В.Плюс" укладено додаток №7 від 15.01.2018, додаток №8 від 20.01.2018 та додаток №9 від 323.01.2018 до договору комісії сільськогосподарської продукції від 01.11.2017 №01/11-1К. На виконання вказаного договору ТзОВ "Львівська пивна компанія" поставлено на термінал ТзОВ "Евері", адреса: вул.Громадянська, 17, м.Миколаїв, товар "олія соняшникова". Позивач стверджує, що вказана господарська операція підтверджується наступними документами: договором №01/11-1К комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції від 01.11.2017; додатками №7 від 15.01.2018 із актами приймання передачі, №8 від 20.01.2018 із актами приймання передачі, №9 від 23.01.2018 із актами приймання передачі; товарно-транспортними накладними. Цей товар було поставлено для Notley Business Limited lkz Otexcim Traiding Limited, Експортер ПЛ "Н.В.Плюс" по договору комісії від 01.11.2017 №01.11 - IK. В подальшому, для виконання обов`язків за договором №01/11-1К комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції від 01.11.2017, ПП "Н.В. Плюс" уклало контракт №0695/18 від 03.09.2018 з MONTGOMERY SALES LP, Ireland. За умовами цього контракту ПП "Н.В.Плюс" взяло на себе зобов`язання передати MONTGOMERY SALES LP товар позивача через термінал ТзОВ "Евері". Вказана операція відбулась, що підтверджується реєстрацією ВМД №UA504120/2018/107661 (попередня ВМД) від 19.09.2018 та ВМД №UA504120/2018/107921 і №UA504120/2018/107922 на загальну кількість товару в розмірі 781259 кг. Колегія суддів зазначає, що наявність у продавця/покупця накладних, актів приймання-передачі олії соняшникової та податкових накладних не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. І якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально здійсненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку. Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. В разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку. Суд зауважує, що сам факт наявності у позивача податкових, видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації у цих документах. Верховний Суд у своїх постановах від 22.03.2018 у справі №815/3666/16, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а та від 10.04.2018 у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди. Отже, за висновками Верховного Суду, юридично правильно оформлені первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та їх зв`язку з господарською діяльністю. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №815/3666/16 також звернув увагу, що надані позивачем документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахуванням товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати поставку на адресу позивача. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що спірний товар - олію соняшникову, ТзОВ «Вірлент компані» придбав в ТзОВ «Агро Постач» та продав позивачу. Відповідно по товарно-транспортних накладних пункт навантаження ТОВ «Агро Постач». Кіровоградська обл.. м.Долинська. вул. Пролетарська.125. У представлених сертифікатах якості на олію соняшникову нерафіновану не виморожену, зазначено що виробником даної продукції є: ТОВ «Агро - Постач», що знаходиться на обліку Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС (Долинське відділення), стан платника 0 - платник податків за основним місцем обліку, зареєстрований за адресою: вулиця Пролетарська , буд. 125, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська обл., 28500, кількість працюючих 69 осіб, основний вид діяльності - виробництво олії та тваринних жирів). Однак Сертифікат якості надрукований на фірмовому бланку ТОВ «Вірлент Компані», підписаний зав. Лабораторією ОСОБА_2 та скріплений печаткою ТОВ «Вірлент Компані», що суперечить вимогам заповнення та видачі сертифікату оскільки у ТОВ «Вірлент Компані» працює одна людина (директор, бухгалтер) ОСОБА_1 , і немає лабораторії (відсутні основні засоби та оренда) для визначення показників якості олії та в штаті не працює ОСОБА_2 . Колегія суддів зазначає, що як встановлено контролюючим органом, з проведеного аналізу даних ЄРПН, а саме зареєстрованих податкових накладних на адресу ТОВ «Вірлент Компані» та його контрагентів - постачальників за період 2017 рік та січень 2018 року не встановлено придбання соняшникової олії у контрагента у виробника продукції ТОВ «Агро-Постач». Крім того, як встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №300/520/19, яка набрала законної сили, виробник олії соняшникової ТОВ «Агро-Постач» не мало господарських відносин з ТзОВ «Вірлент компані» та не продавало останньому товариству товар - олію соняшникову. Більше того, згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що контрагент-постачальник ТОВ «Вірлент Компані» у січні 2018 року задокументувало: придбання олії соняшникової в кількості 732,3 т., а реалізацію на ТОВ «Львівська пивна компанія» в кількості 748, 49т. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що встановлено відсутність придбання по ланцюгу продажу олії (неможливо встановити походження товару), яку в подальшому реалізовано ТОВ «Львівська пивна компанія». Відтак колегія суддів приходить до висновку, що про нереальність здійсненних господарських операцій ТОВ «Вірлент компані» із ТОВ «Львівська пивна компанія» за період 2018 рік свідчать наступні факти: відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, зокрема до вищенаведених контрагентів-постачальників та наступного за ними платника податків ТОВ «Львівська пивна компанія»; відсутність виробників реалізованих товарів по ланцюгах постачання; наявна підміна товарних позицій у суб`єктів господарювання, котрі здійснили первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару, зокрема придбання одного виду товару та реалізація іншого; неможливість підтвердження факту транспортування (пересилки) товару, у зв`язку із наявністю ряду невідповідностей між видатковими накладними та документам, що підтверджують транспортування товару; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власників складських приміщень/орендодавця); відсутність необхідних умов для здійснення фінансового-господарських операцій, а саме: власних чи орендованих основних фондів, технічного персоналу, виробничого активу, транспортних засобів, тощо. При цьому колегія суддів враховує той факт, що всі договори по вказаних операціях були укладені в один день, 01.11.2017 року, те, що позивач не отримував і не транспортував спірні товарно-матеріальні цінності, а такі як вбачається з матеріалів справи транспортувалися від постачальника позивача вже наступним власником по ланцюжку продажу, а саме товаро-транспортні накладні не свідчать про постачання товару позивачу, оскільки такі з ТзОВ «Вірлент Компаня» постачалися ПП «Н.В.Плюс», те, що купівля/продаж олії соняшникової не є видом діяльності позивача, та вважає, що ці обставини в своїй сукупності не свідчать про реальність такої господарської операції. Покликання суду першої інстанції на те, що, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №1340/4179/18 за позовом ТзОВ "Львівська пивна компанія" до ГУ ДФС у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ "Вірлент Компані", ПП "Н.В.Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановлено реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ "Львівська пивна компанія" з ТзОВ "Вірлент компані" по договору поставки №01/11 від 01.11.2017, колегією суддів не приймається, оскільки дане рішення не є преюдиційним для даного адміністративного спору та на даний час не набрало законної сили. Враховуючи вищенаведене, надані позивачем документи, а саме, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні документи, видані від імені контрагентів та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки податковим органом надано докази того, що ТОВ «Вірлент компані» не виконувало та об`єктивно не мало можливості виконати поставку в адресу позивача обумовленого у господарських договорах товару; що позивачем не надано доказів фактичного переміщення від ТОВ «Вірлент компані» до Товариства товарно-матеріальних цінностей. В даному випадку, за спірними операціями з контрагентом ТзОВ «Вірлент компані» лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком апелянта про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги у даній частині задоволенню не підлягають. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002317 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія" відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 01 червня 2020 року