Постанова 4852 № 340/1327/19
від 20.05.2020 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1327/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №340/1327/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці ДФС "Про коригування митної вартості товарів" від 28.03.2019 р. про коригування митної вартості №UA901020/2019/000147/2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в оскаржуваному рішенні використані відомості з МД від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919, однак в цій декларації відсутнє числове значення митної вартості, а також відповідач використав відомості про подібний легковий автомобіль, тобто скористався методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, який визначений ст.60 Митного кодексу України, проте визначив митну вартість за ст.64 Митного кодексу України за резервним методом. Проте в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст.ст.59, 60 Митного кодексу України та з урахуванням положень ст.61 Митного кодексу України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так і у декларанта не виявлено, в той же час, відповідач в оскаржуваному рішенні наводить факт митного оформлення митної декларації на аналогічний автомобіль в розумінні ст.60 Митного кодексу України. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року позов задоволено. Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перевірку рівня митної вартості товару проведено у відповідності до норм чинного законодавства як з використанням даних ПІК ЄАІС ДФС, так і згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE. Згідно інформаційного електронного довідника встановлено, що відповідно до заявлених техніко-комерційних характеристик та фактичного пробігу, ринкова вартість товару вища, ніж заявлена митна вартість, у зв`язку з чим повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного за змістом документа, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: митну декларацію країни відправлення або її копію; висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобіля; відомості про вартість автомобіля та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет-джерел. З підстав ненадання будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, було прийнято оскаржене рішення. При визначенні митної вартості використані відомості з МД від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919. Сторони повідомлені про день та час розгляду справи. В судове засіданні до суду апеляційної інстанції не сторони (представники сторін) не з`явились. Справа розглядалась з урахуванням ч. 4 ст. 229 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного. Судом встановлено, що 20 березня 2019 року між AUTODOM HAMBURG e.K. та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу, відповідно до умов якого AUTODOM HAMBURG e.K. продано ОСОБА_2 автомобіль Huyndai SantaFe , дата першого допуску в експлуатацію 16.12.2005 р., технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , показання тахометру 220000 км, вартість 1450 євро (а.с.15, 16, 47). При цьому, у договорі зазначено, що оплата отримана готівкою, транспортний засіб отримано 20.03.2019 р. (а.с.15, 16, 47). Вивезення придбаного транспортного засобу з території Європейського Союзу здійснювалося через територію Республіки Польща, що підтверджується митною декларацією №19PL402010E0331657 від 22.03.2019 р. в якій зазначена вартість товару 6289 польських злотих, що за курсом Народного банку Польщі становило 1466 Євро (а.с.18, 19, 20, 52). З метою митного оформлення товару декларантом подано до Кіровоградської митниці ДФС митну декларацію (МД-2) №UA901020/2019/000715 від 26.03.2019 р., у якій задекларовано ввезений товар за ціною 1450 Євро (а.с.45). В графі 31 митної декларації №UA901020/2019/000715 від 26.03.2019 р. крім іншого зазначено, що наявні механічні пошкодження лакофарбового покриття по кузову транспортного засобу, пошкоджений та забруднений салон: оббивка сидінь, дверей та даху, наявні сліди корозії по кузову транспортного засобу (а.с.45. зі звороту), у графі 42 декларантом визначено митну вартість товару за першим методом в розмірі 1450,00 Євро (а.с.45). На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості разом з декларацією форми МД-2 подано до Кіровоградської митниці ДФС технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_1 від 26.05.2016 р., договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу від 20.03.2019 р. (а.с.15. 16, 47), лист-згоду від 20.03.2019 р., копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0331657 від 22.03.2019 р. (а.с.18, 19, 52). Відповідачем проведено перевірку рівня митної вартості товару як з використанням даних ПІК ЄАІС ДФС, так і згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE (відповідно до даних наведених в технічному паспорті транспортного засобу , відомостей заявлених у гр.31 поданої до митного оформлення митної декларації). З використанням ПІК ЄАІС ДФС проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів з максимально наближеними техніко-комерційними показниками, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" за час максимально наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Згідно інформаційного електронного довідника SCHWACKE встановлено, що відповідно до заявлених техніко-комерційних характеристик та фактичного пробігу, ринкова вартість товару вища, ніж заявлена митна вартість. Наявна в митниці інформація з ПІК ЄАІС ДФС та інформаційного електронного довідника SCHWACKE, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом (а.с.14, 43). Митним органом декларанту повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму) а згідно з ч.6 ст.53 Митного кодексу України, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: митну декларацію країни відправлення або її копію, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; документи про страхову вартість автомобіля; відомості про вартість автомобіля та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з інтернет-джерел(а.с.44). Декларантом додатково подано роздруківки з сайту mobile.de щодо аналогічних автомобілів та цін по них (а.с.44, зі звороту). Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA901020/2019/000147/2 від 28.03.2019 р. Кіровоградською митницею ДФС визначено митну вартість товару згідно зі ст.64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 3102,00 Євро (а.с.13-14, 42-43). При визначенні митної вартості використані відомості з митної декларації від 20.03.2019 р. № UA400030/2019/012919 (подібний легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель SANTA FE, бувший у використанні, робочий об`єм циліндрів бензинового двигуна - 2351 см3, потужність двигуна 107 кВт, виробник - HYUNDAI, МВВ 6, модельний рік 2005 та календарний рік виготовлення - 2005, вага нетто 1628 кг, колісна формула 4х2, товар експортовано в Україну з Німеччини на адресу фізичної особи) (а.с.88-89, 116). Не погодившись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому оскаржене рішення відповідача підлягає скасуванню. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Враховуючи зазначені норми, такі свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Відповідачем не було доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Ані під час декларування спірного товару, ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або які б не містили всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону. У оскаржуваному рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів відповідач зазначає, що ним поставлено під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, у договорі купівлі-продажу від 20 березня 2019 року, складеному між продавцем та позивачем та підписаному ними, вказано про сплату покупцем коштів у сумі 1450,00 євро при передачі автомобіля (а.с.15, 16, 47). Стосовно посилань скаржника у касаційній скарзі на правомірність застосування ним програмного комплексу SCHWACKE колегія суддів зазначає, що пунктом 5 Методичних рекомендацій передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо). На виконання статті 8 Закону України "Про судову експертизу" та статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики). У пункті 10 Додатку 8 "Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням" до Методики зазначений періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія. У межах даної справи інформація, отримана митним органом відповідно до витягу з програмного комплексу SCHWACKE від 27.03.2019 року міститься інформація вартості транспортного засобу 2450,0-3990,0 євро (а.с. 50), відомостей з ПІК ЄАІС "Цінова інформація для формування судових доказів" (ар.с.109-114) щодо вартості продажу та вартості купівлі, а також вартості митного оформлення варіюється від 1449,98-5149,34євро. При цьому митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості саме у розмірі визначеної у оскарженому рішенні, враховуючи всю цінову інформацію зазначених баз. При цьому відповідачем використані відомості щодо митної вартості транспортного засобу оформленого відповідно до митної декларації від 20.03.2019р. №UA400030/2019/012919, однак митна вартість цього автомобіля визначена саме митним органом, тоді як декларантом зазначалася митна вартість за ціною договору в розмірі 1650,0 євро (а.с.112, 116), а відповідачем не надано відомостей стосовно того, чи оскаржувалася в судовому порядку відкоригована митна вартість транспортного засобу оформленого відповідно до митної декларації від 20.03.2019 р. №UA400030/2019/012919. Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийнятого рішення відповідачем з посиланням на митну декларацію від 20.03.2019р. № UA400030/2019/012919 Щодо ненадання позивачем розрахункового документу, колегія суддів зазначає наступне. З положень ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Відповідач посилається, як на підставу прийняття рішення про коригування вартості ТЗ, неподання позивачем розрахункового документу. Проте на думку колегії суддів, відповідач не надає і доводів, чому документом, який визначає вартість товару не може бути документ, що підтверджує право власності - договір купівлі-продажу автомобіля, в якому визначена вартість ТЗ, а продавцем підтверджено отримання коштів. Таким чином, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, а також документально не доведено правомірність коригування митної вартість автомобіля за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС України - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №340/1327/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню окрім випадків передбачених статтею 328 КАС України. Повне судове рішення складено 01 червня 2020р. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак