Ухвала КЦС ВС № 332/1505/15-ц

Ухвала 28 травня 2020 року м. Київ справа № 332/1505/15-ц провадження № 61-5669св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2016 року у складі судді Федоренка О. І. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Полякова О. З., Онищенка О. З., ВСТАНОВИВ: У квітні 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заводський районний суд м. Запоріжжя заочним рішенням від 24 травня 2016 року позов банку задовольнив. Стягнув в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 1 454 246,39 грн заборгованості за кредитним договором № 0711/0408/45-007. Вирішив питання про судові витрати у справі. Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 14 грудня 2017 року заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2016 року залишив без змін. У касаційній скарзі, поданій 03 січня 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Запоріжжя. 11 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. Верховний Суд ухвалою від 28 травня 2020 року замінив позивача у справі, з ПАТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко