Постанова 4803 № 212/8729/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4481/20 Справа № 212/8729/19 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 року м.Кривий Ріг Справа № 212/8729/19 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивачка ОСОБА_1 , відповідачі Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2020 року, яке постановлено суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 січня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі ПрАТ «Суха Балка»), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я. Позовна заява мотивована тим, що позивачка працювала на посадах машиніста конвеєра, машиніста підіймальної машини Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». 30 вересня 2005 року, близько 19 год. 20 хв., з вини роботодавця, з нею стався нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді: «Закритий ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказує, що даний факт підтверджується актами Форми Н-1 «Про нещасний випадок на виробництві» №16 та Форми Н-5 «Розслідування нещасного випадку, що стався 30 вересня 2005 р. о 19 год. 20 хв. на шахті "Ювілейна" ВАТ "Суха Балка". Позивачка зазначає, що крім її вини, в настанні нещасного випадку є вина і майстра дільниці, №30 ОСОБА_2 , який порушив ст. 13 ЗУ "Про охорону праці", п.п. 3.9, 3.14 "Посадової інструкції майстра дільниці ДФС шахти "Суха Балка", п. 4.16 "Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, 05.04.2006 року МСЕК позивачці встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 15%. Після неодноразових переоглядів, висновком МСЕК віл 17.04.2019 року їй встановлено 15% втрати професійної працездатності безстроково. З моменту отримання травм на виробництві якість життя позивачки суттєво знизилась внаслідок наявності негативних незворотних змін в її здоров`ї, вона змушена тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, отримувати медичне лікування. Після отримання травм порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивачки, постійний біль в колінних та гомілкових суглобах не дають їй спокійно відпочивати. Стан здоров`я не поліпшується, що викликає страждання та переживання. Порушений звичайний для неї спосіб життя, наслідки травми вимагають додаткових зусиль для організації життя. Обмеження рухів в суглобах ніг порушили нормальні життєві зв`язки внаслідок неможливості вести активне життя, що завдає їй моральних страждань. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд стягнути з ПрАТ "Суха Балка" на її користь 100 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на її користь 100 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судові витрати у розмірі 768,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не об`єктивне з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи. Вважає, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та отриманням позивачкою травми, яка потягла за собою втрату професійної працездатності, а тому підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди на підприємство відсутні; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами. При цьому, позивачка добровільно працювала у шкідливих умовах та усвідомлювала можливість ушкодження її здоров`я та наслідки. Також зазначає, що судом визначено розмір моральної шкоди без врахування конкретних обставин справи, стягнуто моральну шкоду в завищеному розмірі без врахування засад розумності, виваженості й справедливості. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Зважаючи на те, що відповідач ПрАТ «Суха Балка» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнутої моральної шкоди з відповідача ПрАТ «Суха Балка» та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Суха Балка» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в цій частині, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посадах машиніста конвеєра, машиніста підіймальної машини Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка» Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 16, форми Н-1, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19 год. 20 хв. стався нещасний випадок на дробно-сортувальній фабриці шахти "Ювілейна" ВАТ "Суха Балка", а саме згідно з нарядом виданим начальником дільниці №30 ОСОБА_3 , через гірничого майстра ОСОБА_2 на другу зміну 30.09.2005 ІНФОРМАЦІЯ_3 , машиністи конвеєра ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повинні були виконувати роботи п обслуговуванню конвеєрів № 12, 13, 14, 15, 16 та прибирання просипів руди. Під час роботи фабрики сталася зупинка стрічкового конвеєра № НОМЕР_1 , для запуску конвеєра необхідно було піднятись на площадку обслуговування стрічкового конвеєра № НОМЕР_1 . Близько 19 год. 20 хвилин, піднімаючись по металевому драбинному ходу на площадку обслуговування стрічкового конвеєра № НОМЕР_1 , вона побачила, що ОСОБА_4 вже виконала запуск конвеєра, стоячи на верхній східці вона почала спускатись на площадку конвеєрів № НОМЕР_2 , 14 і в цю мить оступилась, не втримала рівноваги, посунулась по драбинному ходу та впала на площадку, травмувавши при цьому обидві ноги. Машиніст конвеєра дільниці №30 ОСОБА_1 при пересуванні по металевому драбинному ходу, не вдалася до посильних заходів по забезпеченню особистої безпеки, знаходилась у взутті невстановленого зразка з відсутнім рельєфним рисунком підошви та не використала спецвзуття, видане їй 19.05.2005 року. Майстер дільниці №30 ОСОБА_2 не проконтролював виконання вимог інструкції з охорони праці, своєчасно не перевірив стан спецвзуття підлеглої особи. Внаслідок нещасного випадку на виробництві, позивачка отримала травму з діагнозом: «Закритий двохщиколотковий злам лівої гомілки зі зміщенням уламків і підвивихом ступні до зовні. Забій правого гомілкового суглобу». Відповідно до пункту 10 Акту Форми Н-1, нещасний випадок, в результаті якого позивачкою отримано тілесні ушкодження, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, окрім позивачки, іншим працівником підприємства, а саме: майстром дільниці №30 ОСОБА_2 , який не проконтролював виконання вимог інструкції охорони праці, своєчасно не перевірив стан спецвзуття підлеглої особи, порушення вимог ст. 13 ЗУ "Про охорону праці", п.п. 3.9, 3.14 "Посадової інструкції майстра дільниці ДФС шахти "Суха Балка", п. 4.16 "Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». За висновком комісії, відповідно до акту форми Н-5, нещасний випадок з позивачкою визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Згідно виписки з акта огляду МСЕК (довідка ДНА-02 №09235) від 05 квітня 2006 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності з 05.04.2006 року. При повторних переоглядах ступінь втрати професійної працездатності залишився незмінним та, згідно виписки з акта огляду МСЕК (довідка серії 12 ААА №055403) від 17.04.2019 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 15% втрати професійної працездатності з 01.05.2019 року, з наступним переоглядом 01 квітня 2021 року (а.с. 18-24). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановивши, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки травму отримано позивачкою під час виконання нею трудових обов`язків і пов`язано з виробництвом, виходив з наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 35 000,00 грн., суд виходив з обставин отримання шкоди позивачкою, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивачки, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивачки і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати нею професійної працездатності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Суд, на підставі медичних документів про лікування позивачки у зв`язку з отриманою травмою, правильно визнав, що позивачці була заподіяна моральна шкода, так як вона переносить фізичний біль, зазнала порушення свого звичайного способу життя і вимушена витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями. З Акту форми Н-1 №16 від 06 жовтня 2005 року про нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом (а.с. 7-10), вбачається, що причиною нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці як з боку позивачки, так і іншим працівником підприємства, а саме: майстром дільниці №30 ОСОБА_2 , який не проконтролював виконання вимог інструкції охорони праці, своєчасно не перевірив стан спецвзуття підлеглої особи, порушивши вимоги ст. 13 ЗУ "Про охорону праці", п.п. 3.9, 3.14 "Посадової інструкції майстра дільниці ДФС шахти "Суха Балка", п. 4.16 "Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачкою стався під час виконання нею трудових обов`язків, а ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачці шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що втрата професійної працездатності позивачки, внаслідок отримання травми на виробництві, яка завдає їй фізичного болю та душевних страждань, виникла з вини ПрАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачка з власної волі протягом тривалого часу виконувала роботу в шкідливих умовах праці, була повідомлена про умови праці, наявність на її робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, у тому числі й можливість отримання травми, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ «Суха Балка» щодо недоведення позивачкою позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачці встановлений в судовому засіданні. Так, позивачка час від часу змушена проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлена нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що втрата працездатності обмежує її життєву активність і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутого з відповідача на користь позивачки, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманої травми на виробництві та обставини травмування позивачки, роботу позивачки на підприємстві відповідача ПрАТ «Суха Балка»протягом тривалого часу, відсоток втрати нею професійної працездатності в розмірі 15%, який протягом тривалого часу залишається незмінним, що свідчить про відсутність стабілізаційних процесів та неможливість відновлення попереднього стану здоров`я, стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, тоді як, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без змін, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 27 травня 2020 року. Головуючий: Судді: