Постанова 4807 № 336/4395/19

Дата документу 19.05.2020 Справа № 336/4395/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/4395/19 Головуючий у 1 інстанції: Жупанова І.Б. Провадження № 22-ц/807/1815/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Крилової О.В., Кухаря С.В., при секретарі: Бєловій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТДВ «Страхова СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона є спадкоємицею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в приміщенні Сарненської центральної районної лікарні, причина смерті: мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом. За життя між її покійним чоловіком ОСОБА_2 та ТДВ СК «Кредо» укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP. За яким відповідач зобов`язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві. За змістом п.п.6.1.1. п.6.1. Договору, страховим випадком є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, при умові настання якого страхова сума складає 50000 грн. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Смерть ОСОБА_2 ТДВ «СК «Кредо» кваліфікувало як смерть внаслідок нещасного випадку, однак у виплаті страхового відшкодування відмовлено. Як на підставу для відмови відповідач послався на п. зміст п.4.2. Умов страхування, відповідно до якого не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, смерть, що сталися у зв`язку з вживанням Застрахованою особою зокрема, алкоголю. Відповідачем було встановлено факт, що на момент отримання важких травм, що призвели до смерті, ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп`яніння. Позивач зазначає, що рішення ТДВ «СК «Кредо» про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято всупереч вимог закону та положень Договору, а висновок про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 в момент настання страхового випадку не відповідає фактичним обставинам та спростовується медичними документами. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною відмову ТДВ СК «Кредо» у виплаті їй страхового відшкодування, стягнути з відповідача 50000 грн. невиплаченого страхового відшкодування, 735 грн. пені, 604,10 грн. трьох процентів річних; 1567,73 грн. інфляційних нарахувань, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору, 11299,80 грн. витрат на правничу допомогу та 163 грн. в рахунок відшкодування оплачених поштових витрат. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову ТДВ «СК «Кредо» у виплаті страхового відшкодування згідно Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP від 19 серпня 2016 року. Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 суму в загальному розмірі 52906,83 грн., що складається з: 50000 грн. страхового відшкодування, 735 грн. пені, 604,10 грн. трьох процентів річних; 1567,73 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 фактично понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4994,60 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ТДВ СК «Кредо» витрат на сплату судового збору в сумі 25 грн. та оплачених поштових витрат в сумі 163 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТДВ «СК «Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2020 року, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги ТДВ «СК «Кредо» зазначає, що прийняття остаточного рішення у страховій справі без прийняття остаточного рішення слідчим у кримінальному провадженні є неможливим, оскільки у кримінальному провадженні можуть бути встановлені певні обставини, які позивач хоче приховати, наприклад, можуть бути знайдені та допитані свідки, які разом із Застрахованою особою вживали алкогольні напої. За таких обставин, смерть ОСОБА_2 на теперішній час не є страховим випадком. Вважають також, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги посмертний епікриз № 13909 , в якому лікарем зазначено, що зі слів дружини 12 листопада 2018 року ввечері був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, ліг спати. Отже, отриманою з Сарнанської ЦРЛ відповіді на запит було встановлено факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння. Факт вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв також встановлено ухвалами слідчого під час кримінального провадження. Скаржник також не погоджуються із неприйняттям судом першої інстанції акту від 31 січня 2019 року № Z18BSPB70000AX/1, яким страховою компанією прийнято рішення зупинити остаточний розгляд справи до закінчення розслідування та судового розгляду, або встановлення невинуватості Страхувальника або Вигодонабувача та відкласти прийняття відповідного рішення. Наведене призвело до помилкового стягнення з ТДВ «СК «Кредо» пені, інфляційних та 3% річних. 08 травня 2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТДВ «СК «Кредо», в якому позивач зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх підстав для скасування рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2020 року, у зв`язку з чим, просила залишити його без змін. Відповідач не повідомляв її про факт наявності рішення про зупинення розгляду справи. Натоміть, їй неодноразово було повідомлено про прийняття ТДВ «СК «Кредо» остаточного рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. ОСОБА_1 просила розгляд справи в апеляційній інстанції проводити без її (її представника) участі (т. 2 а.с. 78). Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явились (т. 2 а.с. 60, 61). Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. За таких обставин, обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, що 20 жовтня 1979 року між ОСОБА_2 та (після одруження) ОСОБА_1 укладено шлюб. (а.с. 16). 19 серпня 2016 року між ОСОБА_2 , як Страхувальником і Застрахованою особою, та ТДВ «СК «Кредо», як Страховиком, укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP (т. 1 а.с. 22). Зазначений договір було укладено із застосуванням майданчику цивільно-правових договорів АТ КБ «ПриватБанк» на підставі публічної оферти страховика та страхувальника. Умови публічної оферти та страхування розміщені на майданчику договорів АТ КБ «ПриватБанк» та сайті страховика, умови страхування є невід`ємною частиною договору страхування (т. 1 а.с. 23-28). За умовами Договору добровільного страхування, ТДВ «СК «Кредо» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві. Згідно змісту п.п.6.1.1. п.6.1. Договору страховим випадком є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, при умові настання якого страхова сума складає 50000 грн. З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 1 а.с.15). З лікарського свідоцтва про смерть №245 від 20 листопада 2018 року, виданого КУ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» РОР, причиною смерті ОСОБА_2 зазначено мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом. (т. 1 а.с. 13-14). Згідно довідки, що видана Сарненською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 219). 28 грудня 2018 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (про страхову виплату) (т. 1 а.с. 29). Листом за вих. №01.02.2019/060-Z18BSPB70000АХ (№Э.37.7.0.0/378) від 06 лютого 2019 року ТДВ «СК «Кредо» повідомило ОСОБА_1 , що розглянувши заяву від 28.12.2018 та додані документи, у відповідність зі страховим актом № Z18BSPB70000АХ від 31 січня 2019 року прийняте рішення: Описана подія кваліфікується як смерть внаслідок нещасного випадку. Згідно п.4.2. Умов страхування до зазначеного вище Договору, а саме: «Згідно п.4.2. Умов страхування до Договору не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, смерть, що сталися у зв`язку з вживанням Застрахованою особою алкоголю, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти; отримані Застрахованою особою, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння. У виплаті страхового відшкодування відмовити (т. 1 а.с. 31). На адвокатський запит адвоката Бляшука В.Й. від 18 березня 2019 року ТДВ СК «Кредо» надано лист за №Э.37.7.0.0/795 від 27 березня 2019 року. У листі зазначено, що згідно з посмертним епікризом з історії хвороби № 13909 (наданий КЗ «Сарненська ЦРЛ») вбачається, що зі слів дружини 12.11.2018 р . ОСОБА_2 був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, 13.11.2018 був доставлений до Сарненської ЦРЛ, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в реанімаційному відділенні лікарні. Відтак ТДВ СК «Кредо» було встановлено той факт, що на момент отримання важких травм, що призвели до смерті, Застрахована особа була в стані алкогольного сп`яніння. Таким у виплаті страхового відшкодування страховим актом від 31.01.2019 №Z18BSPB70000АХ, було відмовлено на підставі п.4.2. (пп.6) умов страхування до договору страхування, який передбачає, що не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, яка відбулася у зв`язку з вживанням Застрахованою особою алкоголю, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти. Відповідно ж до п.4.2. (пп.5) умов страхування до договору страхування не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, зокрема внаслідок травм, отриманих Застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, підпункт 5 п. 4.2 умов страхування не встановлює обов`язкової наявності причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкоголю та нещасним випадком. Тому страхова компанія не стала витрачати час на додаткове розслідування та встановлення причинно-наслідкового зв`язку, оскільки за умовами пп. 5 п. 4.2. умов страхування інформації про алкогольне сп`яніння загиблої особи достатньо для прийняття відповідного рішенні яке прийнято страховим актом № 218В8РВ70000АХ від 31.01.2019 року. Тобто, само по собі перебування Застрахованої особи в стані алкогольного сп`яніння виключає настання страхового випадку. За таких обставин, у розумінні ст. 8 Закону України «Про страхування» та умов договору, що сталася з ОСОБА_2 , не є страховим випадком, а тому у виплаті страхового відшкодування було відмовлено з вищенаведених підстав. (т. 1 а.с. 32-33). Згідно з п.6.1. Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP від 19.08.2016 Страховими випадками згідно цього Договору і Правил страхування є події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо). Відповідно до п.4.2. Умов страхування до Договору, не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, стійка втрата Застрахованою особою працездатності, смерть внаслідок нещасного випадку, які відбулися: 5) внаслідок навмисного заподіяння застрахованою особою собі тілесних ушкоджень, незалежно від її психічного стану, а також травм, отриманих застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння під впливом психоактивної речовини. 6) у зв`язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти. Так, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправною відмову ТДВ «СК «Кредо» у виплаті страхового відшкодування згідно Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP від 19 серпня 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують стану алкогольного сп`яніння 12-20 листопада 2018 року у померлого ОСОБА_2 . З зазначеним висновком колегія суддів погоджується. З довідки КЗ «Сарненська ЦРЛ» Сарненської районної ради вбачається, що у ОСОБА_2 кров на алкоголь не відбиралась так, як для цього не убло медичних показів. Працівниками КЗ «Сарненська ЦРЛД» не визначалась наявність крові в алкоголі (т. 1 а.с. 46). З довідки від 19 листопада 2018 року, виданій КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради, встановлено, що ОСОБА_2 знаходився на стацлікуванні у реанімаційному відділенні з 13 листопада 2018 року з діагнозом: закрита важка черепно мозкова травма; забій головного мозку важкого ступеню; масивна епідуральна гематома зліва; дислокація головного мозку із зміщенням серединних структур з крововиливом в шлуночки мозку; перелом склепіння черепа (т. 1 а.с. 36). Вбачається також, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра до грудня 2018 року не перебував. Наведене підтверджено відповідними довідками, виданими лікарем-психіатром та лікарем-наркологом Сарненьської ЦРЛ (т. 1 а.с. 47, 48-49). У лікарському свідоцтві про смерть №245 від 20 листопада 2018 року, виданому КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, вказано, що причиною смерті ОСОБА_2 є: мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом (т. 1 а.с. 13-14). В матеріалах справи також міститься копія висновку експерта № 245, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Сарненського суду Рівненської області (т. 1 а.с. 210-218). Проте, дані щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння на час виникнення страхового випадку, в зазначеному висновку відсутні. На вирішення експерта питання, щодо наявності алкоголю в біологічних рідинах трупу ОСОБА_2 - не ставилось. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 1,6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Положення зазначених статей узгоджуються із сталою практикою Європейського Суду, так у рішенні в справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що стан алкогольного сп`яніння є медичним критерієм і може бути підтвердженим лише певними доказами, якими є відповідні медичні висновки, зроблені на підставі проведених лікарських процедур (оглядів пацієнта, обстежень, клінічних показань, аналізів біологічних рідин, як живої особи так і її трупа). Посилання відповідача на ухвалу слідчого судді у кримінальному провадженні № 572/3399/2018, в якій зазначено, що допитаний свідок повідомив, що ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, та на посмертний епікриз № 13909 , в якому зазначено, що зі слів дружини 12 листопада 2018 року ввечері ОСОБА_2 був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, не є належними та допустимими доказами для встановлення факту перебування померлого в стані алкогольного сп`яніння, та спростовуються вищенаведеними доказами. Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності алкоголю в крові ОСОБА_2 або перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій - особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Порядок укладення договорів страхування визначений ст. ст. 980-984 ЦК України. З огляду на зазначене, та встановлення наведених обставин, зокрема недоведеність перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, що стало підставою для відмови ТОВ «СК «Кредо» у визнанні страхового випадку, та у виплаті страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання такої відмови протиправною. Посилання на неможливість прийняття остаточного рішення у страховій справі без отримання остаточного судового рішення у кримінальному провадженню, оскільки можуть бути встановлено обставини вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв, не приймаються колегією суддів, з огляду на те, що ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім цього, відповідачем не заявлялось клопотання про зупинення провадження до вирішення іншої справи, як то передбачено ч. 6 ст. 251 ЦПК України. Відповідно до вимог ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом». Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України). Розмір заявленої неустойки відповідачем не оскаржується. Враховуючи викладене та приведені вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнувши з відповідача на її користь не виплачене страхове відшкодування в сумі 50000 грн., пеню в сумі 735 грн., 3 % річних в сумі 604,10 грн., інфляційні в сумі 1567,73 грн., а всього 52906,83 грн. Твердження ТДВ «СК «Кредо» щодо відкладення здійснення страхової виплати та зупинив остаточний розгляд страхової справи до закінчення розслідування, з посиланням на Страховий акт від 31 січня 2019 року №Z18BSPB70000АХ/1, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з відповідей страхової компанії на заяви позивача та адвокатські запити, чітко вбачається, що ТДВ «СК «Кредо» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, а не зупинив вирішення цього питання. Питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції вирішив з урахуванням вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України. А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам у відзиві, які суд першої інстанції належним чином перевірив та, ухвалюючи рішення, спростував з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону. Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 375, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2020 року у цій справі - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 28 травня 2020 року. Головуючий: Судді: