Постанова 4804 № 219/3518/20
від 28.05.2020 ·Єдиний унікальний номер 219/3518/20 Номер провадження 33/804/300/20 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/804/300/20 Головуючий у 1-ій інстанції: Медінцева Н.М. Єдиний унікальний номер: 219/3518/20 Доповідач: Савкова С.В. П О С Т А Н О В А 28 травня 2020 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., перевіривши апеляційну скаргу захисника Романенка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 10 200 (десять тисяч двісті ) грн. 00 коп. з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 1 (один) рік. В С Т А Н О В И Л А: До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції звернувся захисник Романенка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 р., головуючим суддею у даній справі визначено Савкову С.В . Як вбачається, одним з доводів апеляційної скарги є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Так, в апеляційній скарзі, серед іншого, вказано, що 27 квітня 2020 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не розглянуто. В той день, за твердженням ОСОБА_1 , помічник судді звернулась до нього з пропозицією надати їй неправомірну вигоду в сумі 11 000 грн. за те, що вона здійснить вплив на суддю з метою прийняття рішення на користь ОСОБА_1 . За даним фактом ОСОБА_1 28.04.2020 року звернувся із заявою до правоохоронних органів і за даним повідомленням 28.04.2020 р. було зареєстроване кримінальне провадження №42020050000000200 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та 04.05.2020 р. за даним повідомленням співробітниками поліції було затримано помічника судді ОСОБА_3 та вилучені у неї грошові кошти, що були предметом неправомірної вигоди. Крім того, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому слід зазначити, що в межах кримінального провадження №42020050000000200 від 28.04.2020 року стосовно ОСОБА_3 , 21 травня 2020 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі головуючого судді - Круподері Д.О., суддів - Савкової С.В. та Смірнової В.В. розглянуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2020 року, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. За наслідками апеляційного розгляду вказана ухвала слідчого судді залишена без змін. Колегією суддів висловлено позицію щодо обґрунтованості підозри, висунутої ОСОБА_3 , за наявними в справі доказами. Слід зазначити, що починаючи зі справ «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» «Лутц проти Німеччини» ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Лучанінова проти України, «Вєренцов проти України» та інші. Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню. Тяжкість передбаченого санкцією частини 1 статті 130 КУпАП адміністративного стягнення в виді грошового стягнення в значному розмірі (більшому, ніж передбачений деякими нормами кримінального закону. Наприклад, санкція статті 286 ч.1 КК України передбачає максимальний штраф у розмірі 8500грн. та альтернативну можливість позбавлення спеціального права), обов`язкове позбавлення особи спеціального права, свідчить про те, що при розгляді справи про зазначений вид адміністративного правопорушення слід дотримуватись гарантій, притаманних кримінальному провадженню, в тому числі права на захист від висунутого твердження про скоєння адміністративного правопорушення, яке сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначені обов`язки судді, зокрема в пункті 4 зазначено, що суддя зобов`язаний дотримуватися присяги, яка полягає у необхідності об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. З метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися ст. 81 КПК України. Так, за змістом п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може приймати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. З огляду на викладене, зважаючи на те, що для вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції слід надати оцінку певним фактичним обставинам, в тому числі щодо наявності чи відсутності зазначених в апеляційній скарзі подій в Артемівському міськрайонному суді Донецької області, щодо яких колегією суддів за моєю участю була вже висловлена думка, а саме, в ухвалі Донецького апеляційного суду від 21 травня 2020 року було викладено позиція щодо обґрунтованості підозри, висунутої ОСОБА_3., з метою уникнення виникнення у сторін справи про адміністративне правопорушення сумнівів щодо неупередженості головуючої судді Савкової С.В., вважаю за необхідне заявити собі самовідвід. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 75,81 КПК України, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И Л А: Заявити самовідвід у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника Романенка О.В. на постанову судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року. Передати судові матеріали для проведення повторного автоматичного розподілу. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя