Постанова КАС ВС № 295/7221/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 28 травня 2020 року Київ справа №295/7221/16-а адміністративне провадження №К/9901/2850/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А., суддів - Смоковича М.І., Шевцової Н.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департамент патрульної поліції на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року (суддя-Майор Г.І.) у справі № 295/7221/16 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Житомирі ДПП рядового поліції Короля Миколи Ігоровича третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання неправомірними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - в с т а н о в и в : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ. Короткий зміст позовних вимог В травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Житомирі ДПП рядового поліції Короля Миколи Ігоровича (далі - відповідача), третя особа - Департамент патрульної поліції (далі - скаржник, ДПП) про визнання неправомірними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Житомирі ДПП рядового поліції Короля Миколи Ігоровича, третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання неправомірними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задоволено. Визнано неправомірними дії Інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Житомирі ДПП рядового поліції Короля М.І. щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 627459 від 10.05.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. Скасовано постанову Інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Житомирі ДПП рядового поліції Короля М.І. серії ПС2 № 627459 від 10.05.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України у м. Житомирі. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без руху з підстав неподання документу про сплату судового збору та надано строк до 02.08.2016 для усунення зазначених недоліків. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року відмовлено Департаменту патрульної поліції в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції повернуто. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 про залишення апеляційної скарги без руху, а у клопотанні про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, що, в сукупності є підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику. Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вказав, що заявник не зазначає, яким чином відстрочення сплати судового збору дасть можливість усунути недоліки апеляційної скарги. Мотивація клопотання зводиться до викладення норм КАС України, які дають підстави для відстрочки чи розстрочки сплати судового збору. Тим більше, що відповідні норми законодавства про зміну ставок судового збору були прийняті у травні 2015 року, а набрали чинності у вересні 2015 року. При цьому п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 на Кабінет Міністрів України покладався обов`язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Суду не надано жодних доказів, чому відповідні норми законодавства не були виконані в цій частині. Тому, наведені обставини, на думку суду апеляційної інстанції, не можна визнати обґрунтованими підставами для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору, а доказів вчинення будь - яких дій, спрямованих на надходження коштів через певний проміжок часу, для сплати судового збору, з метою виконання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 та строків її виконання заявником суду не наведено та не надано. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) 29 серпня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року і повернути справу для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. В обґрунтування поданої касаційної скарги Департамент патрульної поліції вказує на те, що необхідність сплати судового збору зумовлена специфічною процедурою більш тривалого терміну, що не враховано судом апеляційної інстанції. Також скаржник висловлює незгоду з відмовою суду апеляційної інстанції у наданні відстрочки у сплаті судового збору, клопотання про яке було подано скаржником 01.08.2016. Заперечень та відзивів на подану касаційну скаргу сторонами не надано, що не перешкоджає її розгляду по суті. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції призначено до касаційного розгляду. ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) За правилом частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 указаного Кодексу, згідно з пунктом 1 частини п`ятої якої до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Частиною шостою цієї ж статті обумовлено, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 289 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно частини п`ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Стаття 88 КАС України: Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI): Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України). Доводи скаржника щодо неперерахування Державною казначейською службою України коштів на сплату судового збору як на підставу звільнення від сплати судового збору Суд вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне. Суд, аналізуючи приписи ст. 88 КАС України та ст. 8 Закон №3674-VI, зауважує, що єдиною підставою для відстрочення від сплати судового збору є певний майновий стан заявника. Між тим скаржник мотивує необхідність відстрочення сплати судового збору виключно тим, що фінансування Департаменту патрульної поліції здійснюється з державного бюджету України через Державну казначейську службу України, що не узгоджується зі статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону № 3674-VI. Скаржником також у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не зазначається про те, що 25.07.2016 ухвала суду від 20.07.2016 надіслана до відділу претензійно - позовної роботи Управління правового забезпечення Департаменту патрульної поліції з метою погодження фінансування витрат та оплати судового збору. У зв`язку з цим, скаржник не клопоче про продовження строку для усунення недоліків, а виключно про відстрочення сплати судового збору. При цьому судом враховано, що відповідно до положень статті 8 Закону №3674-VI, відстрочення сплати судового збору здійснюється на розсуд суду і не є його обов`язком. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційної інстанції про відсутність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду Департаменту патрульної поліції. Суд також вважає за доцільне зазначити, що за правилами обчислення процесуального строку, визначеними статтею 103 КАС України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Приписами тієї ж статті визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Як вбачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 20.07.2016, відповідачу надано строк для усунення недоліків до 02.08.2016. Відтак, в силу приписів ст. 103 КАС України, останнім днем строку для усунення відповідачем недоліків є 02.08.2016. Скаржником не спростовується, що заява про усунення недоліків разом із платіжним дорученням про сплату судового збору не були здані на пошту чи передані іншими засобами зв`язку 02.08.2016. Більше того, відповідач підтверджує, що вказані документи він передав до канцелярії суду лише 05.08.2016, тобто з пропуском встановленого судом строку. Відтак, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 05.08.2016 про повернення апеляційної скарги відповідача, діючи в рамках приписів Кодексу адміністративного судочинства, не допустив порушень процесуального права. Крім того, в рамках спірних правовідносин, Суд наголошує, що обов`язок відповідача зі сплати судового збору при поданні апеляційної скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення застережено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Департаменту патрульної поліції безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судового рішення відсутні. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді М. І. Смокович Н.В. Шевцова