Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/5165/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 року справа №360/5165/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохін А.А. Геращенка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) від 17 січня 2020 року (повний текст рішення складено 17 січня 2020 року) у справі № 360/5165/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та незаконним призупинення виплати пенсії з 01.07.2017р.; визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.07.2017р. по 31.03.2019р.; зобов`язання виплатити заборгованість по пенсії з 01.07.2017р. по 31.03.2019р.; зобов`язання поновити виплату пенсії з 01.07.2017р. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати пенсії з квітня 2019 року; зобов`язано відновити нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2019 року; зобов`язано виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2019 року. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що виплату пенсії було припинено на підставі наданої ПАТ «Ощадбанк» інформації про те що, на рахунок позивача було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів на протязі останніх 12 місяців. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено інформацією, зазначеною в наявних в матеріалах справи копіях: паспорта громадянина України (а.с.6), довідки від 20.11.2014р. № 924000681 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.7). Позивач 31.07.2014 звернувся до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області із заявою про взяття на облік (а.с. 40). Згідно з інформацією, зазначеною в розпорядженні від 18.11.2014р. № 19037, позивача взято на облік та призначено виплату пенсії за віком, з 01.08.2014р. розмір пенсії становить 4077,40 грн (а.с.38). З інформації, яка надана відповідачем, вбачається. що згідно списків ПАТ «Державний ощадний банк» від 28.02.2019р. № 3086/02-02, управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську з 01.04.2019р. припинено перерахування пенсії на поточний рахунок ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що на рахунок було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів на протязі останніх 12 місяців (а.с. 36 зв.). Пенсійні виплати з 01.07.2017р. по 31.03.2019 р., які щомісяця перераховувались на поточний рахунок, 13.03.2019р. ПАТ «Державний ощадний банк» повернув на рахунок Пенсійного фонду України в м. Лисичанську (а.с. 61-62). Окремого рішення щодо припинення виплати позивачу пенсії відповідачем не приймалося. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (частина 1 статті 55 Закону № 2262-XII). Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Враховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. Підстави припинення та поновлення виплати пенсії врегульовані статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно частини 1 якої виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. З вищевказаних норм чинного законодавства слідує, що частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено вичерпний перелік підстав призупинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду. Цим переліком передбачена можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Водночас, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії, як на підставі наданої ПАТ «Ощадбанк» інформації про те що, на рахунок було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців , але не виконувалось одержання коштів на протязі останніх 12 місяців. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що припинення виплати пенсії позивачу за відсутності передбачених законами України підстав, є незаконним, а тому правомірно задоволено позов. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 360/5165/19 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі №360/5165/19 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 28 травня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 28 травня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Геращенко