Постанова 4875 № 917/628/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2020 р. Справа № 917/628/17 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., за участю секретаря судового засідання Перікової К.В., за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - Маруда Л.П. (директор), Сліпченко Ю.А. (ордер від 17.03.2020 серії ПТ № 182980, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.10.1999 №308), приватного виконавця - Скрипник В.Л., посвідчення від 27.10.2017 №0107, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Кременчуцьким районним судом Полтавської області та Ленінським районним судом м. Полтави апеляційну скаргу Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" (вх. 741) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі № 917/628/17, постановлену суддею Іванко Л.А. в приміщенні господарського суду Полтавської області 11.02.2020 о 12:07 (повний текст складено та підписано 17.02.2020), за скаргою Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" на дії приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича у справі №917/628/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», м. Полтава, про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 відмовлено в задоволенні скарги Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. щодо зупинення реалізації нерухомого майна та визнання оцінки нерухомого майна недійсною. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що суб`єкт оціночної діяльності був попереджений приватним виконавцем про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові; постанова приватного виконавця від 19.12.2019 про призначення даного суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалася; на виконання даної постанови суб`єктом оціночної діяльності підготовлено та надіслано до приватного виконавця звіт № 919 про незалежну оцінку майна; скаржник не довів належними доказами факту неправомірного заниження оцінки майна. Спільне українсько - російське товариство з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020; визнати оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул. Хорольський, 9 , який на праві власності належить Спільному українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», проведену суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» станом на 23.12.2019 в межах процедури виконавчого провадження, недійсною. В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що звіт про оцінку нерухомого майна від 17.01.2020, зроблений на замовлення Маруди Л.П. , як один із письмових доказів, підлягав дослідженню господарським судом першої інстанції. Також зазначає, що господарським судом першої інстанції не надано оцінку доводам скаржника щодо обов`язкової необхідності огляду оцінювачем об`єктів оцінки. Також звертає увагу, що оцінювачем вибрано не аналогічні об`єкти для порівняння, додатки до звіту від 23.12.2019 порівнювались та були роздруковані не раніше 24.12.2019, що є пізніше за складання звіту. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спільного українсько- російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17. Призначено справу № 917/628/17 до розгляду на 02.04.2020. Від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. 2739 від 19.03.2020), в якому просить доручити Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса проведення оціночно-будівельної експертизи. На вирішення оціночно-будівельної експертизи поставити питання: «Яка ринкова вартість станом на 23.12.2019 нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадська будівля (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м., реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, пров. Хорольський, будинок 9». Відповідачем подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№2740 від 19.03.2020), в якому заявник просить доручити забезпечення проведення в режимі відеоконференції судового засідання по справі №917/628/17 за скаргою Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. - Ленінському районному суду м. Полтави. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 в задоволенні клопотання Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» про участь в судовому засіданні, призначеному на 02.04.2020 відмовлено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17. Постановлено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду. Від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. надійшло клопотання (вх. 3022 від 27.03.2020), в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з запровадженням карантину. Від приватного виконавця надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 3095 від 31.03.2020), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" в повному обсязі, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17 залишити в силі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 призначено справу №917/628/17 до розгляду на 28.04.2020 о 14:15 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 задоволено клопотання Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та доручено Ленінському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 розгляд справи відкладено на 26.05.2020. Задоволено клопотання Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" про участь у судовому засіданні у справі №917/628/17 в режимі відеоконференції у Ленінському районному суді м. Полтави. Постановлено провести судове засідання у справі №917/628/17, призначене на 26.05.2020 о 15:45 год. в режимі відеоконференції, доручено Ленінському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання, що відбудеться 26.05.2020. Від позивача електронною поштою надійшло клопотання (вх. 1531 від 20.05.2020), в якому просить розглядати справу без участі представника позивача. Однак, наведена заява не підписана електронним цифровим підписом, про що складений акт Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 №13-35/270. Приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№4821 від 20.05.2020). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 задоволено клопотання приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про участь у судовому засіданні у справі №917/628/17 в режимі відеоконференції. Постановлено провести судове засідання у справі №917/628/17, призначене на 26.05.2020 о 15:45 год. в режимі відеоконференції, доручено Кременчуцькому районному суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання, що відбудеться 26.05.2020, в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції 26.05.2020 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17 скасувати. Приватний виконавець заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Колегія суддів, розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, прийшла до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1-3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Як вбачається з матеріалів справи, боржник не заявляв у суді першої інстанції про призначення судової експертизи, у суді апеляційної інстанції боржником не надано обґрунтування незаявлення наведеного клопотання у суді першої інстанції. Крім того, питання щодо оціночної вартості майна у виконавчому провадженні, яке боржник хоче поставити на вирішення експертизи, вирішується в порядку ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.08.2017 по справі №917/628/17 позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково. Стягнуто з Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» в особі генерального директора Маруди Людмили Петрівни на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 93677,01 грн - заборгованість за кредитом, 62712,40 грн - заборгованість за відсотками, 16731,63 грн пені, 2596,82 грн судового збору. 28.08.2017 на виконання даного судового рішення господарським судом Полтавської області видано наказ у справі №917/628/17. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває виконавче провадження № 60877735 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області №917/628/17 від 28.08.2017 про стягнення з Спільного українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості. 13.12.2019 приватним виконавцем Скрипником В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Приватним виконавцем встановлено, що боржник має на праві приватної власності нерухоме майно - нежитлове приміщення, громадська будівля (офісні приміщення) загальною площею 208,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, провул.Хорольський, 9 . 18.12.2019 винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: нежитлове приміщення, громадська будівля (офісні приміщення) загальною площею 208,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, провул.Хорольський, 9 . Вищевказане майно є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 22.02.2013 №12/0026/119990, укладеного між Спільним українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В., реєстраційний №

364. Як встановлено господарським судом першої інстанції сторони не дійшли згоди щодо вартості описаного майна боржника, приватним виконавцем винесено постанову від 19.12.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та залучено для проведення оцінки арештованого майна ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д.С. Суб`єкт оціночної діяльності був попереджений приватним виконавцем про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. Постанова приватного виконавця від 19.12.2019 про призначення даного суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалася. На виконання постанови приватного виконавця від 19.12.2019 суб`єктом оціночної діяльності підготовлено та надіслано до приватного виконавця звіт №919 про незалежну оцінку майна. 24.12.2019 до приватного виконавця надійшов звіт №919 про незалежну оцінку майна, у відповідності до якого ринкова вартість нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісних приміщень), загальною площею 208,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, провулок Хорольський, 9 , складає 454300,00 грн. 10.01.2020 Спільним українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» отримано повідомлення приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визначення вартості майна боржника, в якому зазначалось, що 24.12.2019 на адресу приватного виконавця надійшов звіт №919 про незалежну оцінку майна, а саме нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м., реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Полтава, провулок Хорольський, будинок 9 , ринкова вартість без ПДВ- 454300,00 грн. Відповідач не погоджується з наведеною оцінку та вказує, що у попередньому звіті № 408 про незалежну оцінку майна від 11.07.2018 вартість майна становила 1316900,00 грн, що на 65% вище за теперішню. Крім того, у звіті про оцінку нерухомого майна від 17.01.2020, зробленого на замовлення генерального директора Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» Маруди Л.П. , ринкова вартість об`єкту оцінки - громадська будівля (офісне приміщення) загальною площею 208,3 кв.м., розташованої за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, пров. Хорольский, буд.9 станом на 17.01.2020 склала 1897000 гривень. Вважаючи, що вартість майна у звіті про незалежну оцінку майна № 919 від 23.12.2019 свідомо занижена суб`єктом оціночної діяльності, боржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просить визнати оцінку нерухомого майна, проведену ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» станом на 23.12.2019 в межах процедури виконавчого провадження недійсною, та зупинити реалізацію зазначеного нежитлового приміщення. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 відмовлено в задоволенні скарги Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. щодо зупинення реалізації нерухомого майна та визнання оцінки нерухомого майна недійсною. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження". За змістом положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно із частинами 1-2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до статей 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання Частинами 3, 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Як зазначає приватний виконавець, сторони не дійшли згоди щодо вартості описаного майна боржника, у зв`язку з чим приватним виконавцем винесено постанову від 19.12.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та залучено для проведення оцінки арештованого майна ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д.С. Суб`єкт оціночної діяльності був попереджений приватним виконавцем про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. Постанова приватного виконавця від 19.12.2019 про призначення даного суб`єкта оціночної діяльності для оцінки майна боржника у виконавчому провадженні не оскаржувалася. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно із частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами значення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна. Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. За умовами ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Такими нормативно-правовими актами з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 та Національний стандарт №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004. Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Національний стандарт №2 також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання. Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема ознайомлення з об`єктом оцінки. Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Також, відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна, тобто як зовнішнього огляду, так і внутрішнього. Водночас, належних та допустимих доказів проведення особистого внутрішнього огляду об`єкта оцінки суб`єктом оціночної діяльності матеріали звіту не містять. Колегія суддів не може погодитися з висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність доводів скаржника щодо обов`язкової необхідності огляду оцінювачем об`єктів оцінки, так як ознайомлення з об`єктом оцінки можливе не лише шляхом особистого огляду об`єкта оцінки, а й шляхом вивчення, аналізу оцінювачем матеріалів, які відображають об`єктивний стан майна. Судом першої інстанції також зазначено, що скаржником не спростовано належними та допустимими доказами, що інформація про майно, яка передана оцінювачу та використовувалась ним при здійсненні оцінки, є недостатньою для проведення оцінки, відображена не в повному обсязі, спотворює стан майна на момент проведення оцінки, чи іншим чином впливає на об`єктивне визначення вартості майна. Разом з тим у наданому звіті від 23.12.2019 №919 про незалежну оцінку майна зазначено у розділі «Нерухоме майно» - «При безпосередньому огляді об`єкту оцінки встановлено, що це нежитлове приміщення, (громадська будівля), загальною площею 208,3 кв.м., яке розташоване за адресою м.Полтава, провулок Хорольський, 9 ; зовнішній вигляд оцінюваного приміщення відображено на фотокартках, наведених в додатку до даного звіту». У розділі звіту від 23.12.2019 №919 «Основні облікові характеристики», зокрема, відображено, що огляд майна здійснювався при денному освітленні в присутності представників власника об`єкту. При огляді встановлено, що згідно наданого переліку, дані відповідають об`єктам, представленими для огляду, отримано інформацію в усній формі від представника власника об`єкта щодо ідентифікації об`єктів, їх технічного стану, функціонального призначення та використання, кількісних показників (т. 2, а.с. 17, т. 2, а.с. 17 назвороті). Як звертає увагу боржник у скарзі на дії приватного виконавця, оцінювачем Коваль Т.С. не було здійснено ознайомлення з об`єктом оцінки через те, що представник боржника (у якої знаходяться ключі від приміщення) не залучався до процесу проведення оцінки, до участі при огляді об`єкту оцінки і відповідно оцінювач не мав змоги ввійти до нежитлового приміщення, а тому не міг з ним ознайомитись, як передбачено нормами чинного законодавства. Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції представник боржника підтвердив, що був відсутній під час проведення оцінки. Отже, посилання у звіті від 23.12.2019 №919 на огляд об`єкта оцінки в присутності представників власника не відповідають дійсності. Приватний виконавець наведені доводи боржника не спростував, а суд першої інстанції не дослідив вказані обставини. Таким чином, враховуючи невідповідність аргументів приватного виконавця (щодо безпосереднього огляду приміщення) та фактів, які відображені у звіті від 23.12.2019 №919, колегія суддів не може погодитись з висновками господарського суду першої інстанції. Матеріали справи не містять доказів звернення ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», або приватного виконавця до Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» з вимогою забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до об`єкта оцінки. Колегія суддів зазначає, що фотографічні матеріали, які є невід`ємною частиною звіту та містяться у матеріалах справи підтверджують факт ознайомлення оцінювача з зовнішнім виглядом об`єкта оцінки, однак не є доказом того, що оцінювач здійснював повне ознайомлення з об`єктом оцінки (внутрішній огляд приміщення), що є обов`язковим у відповідності до вищенаведених норм Національного стандарту №1. Відсутність внутрішнього огляду приміщення та його оцінки може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.12.1019 у справі №910/7221/17. Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 15 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Додані до звіту прайс-листи агентств нерухомості та приватні оголошення, які є його невід`ємною частиною, не є доказами, які підтверджують визначення вартості нерухомого майна порівняльним підходом. У п. 7.1. звіту від 23.12.2019 зазначено, що в зв`язку з обмеженістю і закритістю даних по угодах купівлі-продажу на ринку нерухомості, в розрахунки приймалися лістингові (пропозиційні) ціни на подібні об`єкти, які пропонувались у 2019 році з урахуванням поправок на ціну пропозиції. Інформація про об`єкти порівняння отримана з мережі Internet (див. пропозиції агентств нерухомості та приватні оголошення в додатках до звіту). Як вбачається з додатків до звіту, скріншоти сторінок мережі Internet з продажем подібних будівель зроблені 24.12.2019 з 10:57 по 11:04 год. Натомість звіт про оцінку нерухомого майна зроблений 23.12.2019. З вищевикладеного вбачається, що об`єкти порівняння аналізувались оцінювачем після складання звіту №919 про незалежну оцінку майна, що суперечить ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій передбачено, що датою оцінки є дата, станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження були порушені ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункти 15, 50, 51, 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, що могло вплинути на результати оцінки цього майна та є підставою для визнання недійсною такої оцінки, зазначеної у звіті від 23.12.2019. З огляду на викладене, ухвала господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 в частині відмови у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця щодо визнання недійсною оцінки нерухомого майна підлягає скасуванню. З прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення скарги Спільного українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. та визнання оцінки нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул. Хорольський, 9 станом на 23.12.2019 в межах процедури виконавчого провадження, недійсною. Щодо зупинення реалізації нерухомого майна колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. (ч. 2 ст. 18 ГПК України). Таким чином, законодавство передбачає обов`язковість виконання рішення всіма особами приватного та публічного права у порядок та спосіб визначеним законом, крім випадків коли законодавство встановлює обмеження. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено підстав надання суду повноважень для зупинення реалізації майна чи зупинення вчинення виконавчих дій. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов`язковості виконання судових рішень. Крім того, відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Так, звертаючись до суду із скаргою на дії приватного виконавця щодо визначення вартості (оцінки) майна, скаржник не посилався на жодні норми Законів України, на підставі яких суд може зупиняти вчинення виконавчих дій. Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік обставин, на підставі яких може зупинити вчинення виконавчих дій. З огляду на всі обставини в сукупності, беручи до уваги принцип обов`язковості виконання судових рішень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги боржника в частині зупинення реалізації нерухомого майна. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованим посилання відповідача на висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, складеним ТОВ «Біном-Груп» (станом на 17.01.2020). Зазначена оцінка здійснена на замовлення директора боржника оцінювачем ТОВ «Біном - Груп», який не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту. Посилання приватного виконавця на те, що торги з продажу спірного майна вже відбулись 17.02.2020 є необґрунтованими, оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали (11.02.2020) торги не проводились, отже, наведений факт є новим доказом, який не був предметом дослідження і оцінки судом першої інстанції. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи. З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що скарга на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. є частково обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимим доказами, тому підлягає задоволенню частково, а саме в частині визнання оцінки нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул. Хорольський, 9 , який на праві власності належить Спільному українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», проведену суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» станом на 23.12.2019 в межах процедури виконавчого провадження, недійсною. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17 слід частково скасувати, а саме в частині відмови задоволенні скарги на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. щодо визнання недійсною оцінки нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул. Хорольський, 9 , який на праві власності належить Спільному українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю «Светолюкс», проведену суб`єктом оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» станом на 23.12.2019 в межах процедури виконавчого провадження; в іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 залишити без змін. Керуючись статтями 253, 254, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17 скасувати в частині відмови у визнанні недійсною оцінки нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул.Хорольський, 9 , який на праві власності належить Спільному українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю "Светолюкс", проведену суб`єктом оціночної діяльності -ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" станом на 23.12.2019 року в межах процедури виконавчого провадження. В цій частині прийняти нове рішення, яким скаргу Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" на дії приватного виконавця Скрипника В.Л. задовольнити частково; визнати оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення, громадської будівлі (офісні приміщення), загальною площею 208,3 кв.м, реєстраційний номер 12400753101, місцезнаходження: Полтавська область, м.Полтава, провул.Хорольський, 9 , який на праві власності належить Спільному українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю "Светолюкс", проведену суб`єктом оціночної діяльності -ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" станом на 23.12.2019 року в межах процедури виконавчого провадження, недійсною. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 у справі №917/628/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складений 28.05.2020. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко