Постанова 4875 № 913/545/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2020 р. Справа № 913/545/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В. за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ Укртрансгаз (вх. № 319 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2019 у справі №913/545/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Шеліхіною Р.М., повний текст рішення складено та підписано 26.12.2019) за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, про стягнення 50594,97 грн, ВСТАНОВИЛА: В жовтні 2019 року Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут 50594,97 грн, з яких: 41785,92 грн плата за зберігання природного газу, 1344,02 грн інфляційні втрати за період з 01.08.2018 по 31.07.2019, 1336,00 грн 3% річних за період з 01.08.2018 по 23.08.2019 та 6129,03 грн пені за період з 01.08.2018 по 23.08.2019, які виникли на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу від 02.08.2018 №1808000020. Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2019 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що послуги надаються у відповідності до замовлення відповідача. Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідним замовленням на виконання п.3.3. договору. Позивач виконував договір самостійно, на свій власний розсуд і ризик, без врахування дій та замовлень відповідача. АТ Укртрансгаз з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача. Скарга обґрунтована тим, що виходячи з положень договору, послуги можуть надаватись не лише відповідно до замовлення, а можуть бути оформлені також в односторонньому порядку у випадках, якщо оператором вживаються заходи з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи. На думку позивача, помилковим є висновок суду про те, що дії позивача при виконанні умов договору з оформлення в односторонньому порядку послуг за договором суперечать приписам ст.901-903 ЦК України, адже в даному випадку правовідносини сторін регулюються не лише загальними нормами цивільного законодавства, а і нормами спеціального законодавства, визначеними у Кодексі газотранспортної системи та Кодексі газосховищ, та крім того умовами укладеного договору з їх врахуванням, що укладений у формі типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2499. Як зазначає скаржник, враховуючи те, що закачування обсягів природного газу відповідача було здійснено у червні 2018 року в розмірі 378,540 тис.куб.м та у липні 2018 року в розмірі 125,697 тис.куб.м, тобто до укладення договору №1808000020 від 02.08.2018, то сама індивідуальна послуга із закачування природного газу в підземні газосховища не є предметом розгляду у справі №913/545/19 та здійснена на підставі іншого договору, який не є підставою для позовних вимог. В апеляційній скарзі викладені обставини, які передували виникненню правовідносин щодо надання послуг за зберігання обсягів природного газу за договором №1808000020 від 02.08.2018 з метою пояснення суду, що надання таких послуг здійснюється по відношенню до обсягу природного газу, який з минулого періоду залишається на зберіганні та продовжує зберігатись в підземному газосховищі. Скаржник зазначає, що враховуючи те, що за договором №1808000020 від 02.08.2018 здійснюється зберігання обсягів природного газу саме неврегульованого позитивного небалансу замовника, який закачаний в підземні газосховища оператором в односторонньому порядку, то в даному випадку щомісячне продовження здійснення зберігання таких обсягів природного газу із наданням відповідних послуг зумовлюється відсутністю вимоги зі сторони відповідача (власника, поклажодавця) повернути йому таке майно зі зберігання (ст.953 ЦК України), зокрема шляхом замовлення послуги з відбору природного газу з підземного газосховища, тобто зумовлюється відсутністю відповідного розпорядження власника майна, а не замовленням послуги індивідуального робочого обсягу на місяць (зберігання обсягу природного газу в підземному газосховищі), як помилково у своєму висновку вказав суд першої інстанції. В силу специфіки функціонування газотранспортної системи за викладених обставин позивач не може самостійно припинити зберігання обсягів природного газу відповідача за відсутності підстав для того та зобов`язаний зберігати майно і забезпечити його схоронність. Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 12.05.2020. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці №2/06-18/0047 відповідач у червні 2018 року придбав у ТОВ «Енергомонтаж-21» природний газ в обсязі 378,540 тис.куб.м (а.с.97). Як зазначає позивач, ТОВ Луганськгаз Збут придбаний обсяг природного газу не подавав до газотранспортної системи на точку входу відповідною номінацією для своїх споживачів та не відбирав на точці виходу з газотранспортної системи, в зв`язку з чим весь цей обсяг природного газу не був використаний відповідачем шляхом споживання його споживачами та був закачаний в підземні газосховища за результатами заходів врегулювання позитивного небалансу (а.с.98). Згідно актів приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці від 31.07.2018 відповідачем у липні 2018 року було придбано 483,839 тис.куб.м природного газу, а саме: у ТОВ «Гефєст ЛТД» придбано 357,841 тис.куб.м, у ТОВ «Енергомонтаж-21» придбано 125,998 тис.куб.м (а.с.99-104). Згідно алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Луганськгаз, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за липень 2018 року, ТОВ Луганськгаз Збут надав позивачу номінацію на 26,000 тис.куб.м (а.с.105). Проте, у липні 2018 року відповідачем спожито 358,142 тис.куб.м, тобто мало місце перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу, внаслідок чого утворився негативний небаланс, який був покритий за рахунок наявного у відповідача ресурсу, придбаного ним у липні 2018 року, після чого залишок природного газу в обсязі 125,697 тис.куб.м був закачаний в підземні газосховища за результатами заходів врегулювання позитивного небалансу. 02.08.2018 між Акціонерним товариством Укртрансгаз, оператором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут, замовником, укладено договір зберігання (закачування, відбору) природного газу №1808000020, згідно з яким оператор надає замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі-послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у договорі, а замовник зобов`язується оплатити оператору вартість послуг на умовах, визначених договором. Відповідно до п.3.1.2. договору оператор надає такі види послуг, зокрема, індивідуальні послуги на місяць: індивідуальний робочий обсяг на місяць. Згідно з п.3.3. договору зобов`язання щодо оплати річної потужності та/або індивідуальних послуг на місяць виникають у момент надходження на адресу замовника підписаної оператором заявки на розподіл потужності (додаток 1 до цього договору) з урахуванням строків оплати визначених у п.6.4. цього договору. Пунктом 3.7. договору передбачено, що при прийнятті газу замовника на зберігання відповідно до умов договору оператор не набуває права власності на прийнятий газ замовника. Гарантований відбір природного газу з газосховища здійснюється в базовий сезон відбору згідно з Кодексом (п.3.9. договору). Умовами п.3.11. договору передбачено, що порядок обліку природного газу, приймання-передача природного газу та документальне оформлення зазначених операцій здійснюється відповідно до вимог Кодексу газосховищ. Відповідно до п.3.15. договору у випадку повідомлення оператором газотранспортної системи про наявність у замовника неврегульованого місячного позитивного небалансу (із зазначенням обсягу позитивного небалансу) після 12 числа місяця, наступного за звітним, оператор в односторонньому порядку оформлює закачування природного газу в газосховище в обсязі небалансу замовника, про що оператор повідомляє замовника. Пунктом 4.2. договору передбачено, що оператор має право, зокрема отримувати від замовника своєчасну плату за надані послуги. Відповідно до п.5.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг відповідно до умов договору; дотримуватися вимог, установлених цим договором та Кодексом; надавати оператору номінації у порядку, встановленому Кодексом. Вартість послуг розраховується відповідно до тарифів та коефіцієнтів, що встановлюються регулятором (п.6.1. договору). Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та коефіцієнти на своєму веб-сайті (п.6.2. договору). За умовами п.6.3. договору тарифи та коефіцієнти є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності рішенням регулятора про їх встановлення і додаткового письмового погодження сторін не потребують. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору. Згідно з п.6.4. договору оплата вартості послуг при замовленні річної потужності та/або індивідуальної послуги на місяць здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок оператора на умовах 100-відсоткової попередньої оплати за п`ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися послуги. Замовник сплачує оператору вартість послуг незалежно від фактичного використання розподіленої потужності. Відповідно до п.6.9. договору у разі закачування обсягів природного газу неврегульованого місячного позитивного небалансу замовника відповідно до п.3.15 договору, якщо замовник не здійснив замовлення послуг, які враховують закачування та зберігання зазначених обсягів, розрахунок вартості послуг закачування обсягів неврегульованого місячного позитивного небалансу здійснюється як для індивідуальних послуг на добу наперед відповідно до пункту 6.7. договору. При цьому закачування здійснюється останнім числом місяця, в якому виник такий небаланс. Оплата послуг індивідуального робочого обсягу за місяць, в якому виник небаланс, не здійснюється. Зберігання обсягів природного газу неврегульованого позитивного небалансу замовника в місяці, наступному за місяцем виникнення небалансу, здійснюється на умовах надання послуг індивідуального робочого обсягу на місяць відповідно до пункту 6.6. договору. Оплата за послуги, передбачені цим пунктом, здійснюється замовником до 20 числа місяця, наступного за місяцем виникнення небалансу. У наступних газових місяцях оплата вартості послуг здійснюється замовником відповідно до абзацу першого п.6.4. договору. Згідно з п.6.12. договору послуги, що надаються за цим договором у звітному місяці, крім випадку, визначеному у п.3.15, оформлюються двосторонніми актами наданих послуг між оператором і замовником до 12 числа місяця, наступного за звітним. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник додатково сплачує оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.5. договору). Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2019. На виконання договору зберігання позивачем складено наступні акти наданих послуг: -від 31.08.2018 №2000201/08.18/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 30.09.2018 №2000201/09.18/1808000020/IPOміс на суму 3434,46 грн; -від 31.10.2018 №2000201/10.18/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 30.11.2018 №2000201/11.18/1808000020/IPOміс на суму 3434,46 грн; -від 31.12.2018 №2000201/12.18/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 31.01.2019 №2000201/01.19/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 28.02.2019 №2000201/02.19/1808000020/IPOміс на суму 3205,50 грн; -від 31.03.2019 №2000201/03.19/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 30.04.2019 №2000201/04.19/1808000020/IPOміс на суму 3434,46 грн; -від 31.05.2019 №2000201/05.19/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн; -від 30.06.2019 №2000201/06.19/1808000020/IPOміс на суму 3434,46 грн; -від 31.07.2019 №2000201/07.19/1808000020/IPOміс на суму 3548,94 грн. Всього на суму 41785,92 грн (а.с.20-31). Відповідач свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч.1-3 ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів. Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції від 01.07.2017) дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності. У пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції від 01.07.2017) наведені терміни, які використовуються у цьому Кодексі та їх значення, зокрема: алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Відповідно до п.2-4 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (в редакції від 01.07.2017) при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи. Згідно з п.1, 3 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (в редакції від 01.07.2017) оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. У разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування; здійснює закачування газу в обсязі місячного небалансу природного газу або його залишків шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць. Пунктом 7 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (в редакції від 01.07.2017) передбачено, що місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: зокрема при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання. Аналогічні положення містяться у п.4 глави 4 розділу І Кодексу газосховищ (в редакції від 25.05.2017), а саме: у випадках, передбачених Кодексом газотранспортної системи, для врегулювання місячного позитивного небалансу замовників оператор газотранспортної системи направляє оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має місячний позитивний небаланс, та обсяг його небалансу, а оператор газосховища проводить оформлення закачування природного газу в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування чинного договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний у строк до 14 числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання, дія якого поширюється на правовідносини сторін, які виникли з дати закачування природного газу. Умовами укладеного між сторонами договору (п.3.15.) передбачено, що у випадку повідомлення оператором газотранспортної системи про наявність у замовника неврегульованого місячного позитивного небалансу (із зазначенням обсягу позитивного небалансу) після 12 числа місяця, наступного за звітним, оператор в односторонньому порядку оформлює закачування природного газу в газосховище в обсязі небалансу замовника, про що оператор повідомляє замовника. Пунктом 6.9. договору передбачено, що зберігання обсягів природного газу неврегульованого позитивного небалансу замовника в місяці, наступному за місяцем виникнення небалансу, здійснюється на умовах надання послуг індивідуального робочого обсягу на місяць відповідно до пункту 6.6. договору. Оплата за послуги, передбачені цим пунктом, здійснюється замовником до 20 числа місяця, наступного за місяцем виникнення небалансу. У наступних газових місяцях оплата вартості послуг здійснюється замовником відповідно до абзацу першого п.6.4. договору. Згідно з п.6.4. договору оплата вартості послуг при замовленні річної потужності та/або індивідуальної послуги на місяць здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості послуг за газовий місяць на рахунок оператора на умовах 100-відсоткової попередньої оплати за п`ять банківських днів до початку місяця, у якому будуть надаватися послуги. Замовник сплачує оператору вартість послуг незалежно від фактичного використання розподіленої потужності. Враховуючи те, що за договором здійснюється зберігання обсягів природного газу саме неврегульованого позитивного небалансу замовника, який закачаний в підземні газосховища оператором в односторонньому порядку, то в даному випадку щомісячне продовження здійснення зберігання таких обсягів природного газу із наданням відповідних послуг зумовлюється відсутністю вимоги зі сторони відповідача повернути йому таке майно зі зберігання, зокрема шляхом замовлення послуги з відбору природного газу з підземного газосховища, тобто зумовлюється відсутністю відповідного розпорядження власника майна. Колегія суддів зазначає, що в силу специфіки функціонування газотранспортної системи за викладених обставин позивач не може самостійно припинити зберігання обсягів природного газу відповідача за відсутності підстав для того та зобов`язаний зберігати майно і забезпечити схоронність такого майна. Як свідчать матеріали справи, відповідачем у червні 2018 року було придбано на віртуальній торговій точці природний газ в обсязі 378,540 тис.куб.м, а у липні 2018 року - 483,839 тис.куб.м. В червні 2018 року відповідач номінації не подавав, що підтверджується алокацією (звітом) оператора газорозподільної системи ПАТ «Луганськгаз» за червень 2018 року. Тому, природний газ в обсязі 378,540 тис.куб.м за червень 2018 року був закачаний в підземні газосховища за результатами заходів врегулювання позитивного небалансу. В липні 2018 року відповідачем було подано номінацію на 26,000 тис.куб.м, що відображено у алокації (звіті) оператора газорозподільної системи ПАТ «Луганськгаз» за липень 2018 року. За даними звіту про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Лубнигаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за липень 2018 року, споживачі, на яких відповідач подав номінацію на 26,000 тис.куб.м, спожили загалом 358,142 тис.куб.м, тобто мало місце перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу, внаслідок чого утворився негативний небаланс, який був покритий за рахунок наявного у відповідача ресурсу, придбаного ним у липні 2018 року. Тобто, залишок природного газу в обсязі 125,697 тис.куб.м за липень 2018 року був в односторонньому порядку закачаний АТ «Укртрансгаз» в підземні газосховища за результатами заходів врегулювання позитивного небалансу. Враховуючи те, що позивач щомісячно продовжує зберігати майно відповідача, у відповідача виникають зобов`язання здійснити оплату таких послуг. Позивачем за неналежне виконання умов договору нараховано відповідачу 41785,92 грн заборгованості по зберіганню вказаних обсягів природного газу за весь фактичний час його зберігання, а саме з серпня 2018 року по липень 2019 року. Доказів виконання відповідачем умов договору матеріали справи не містять. За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 41785,92 грн основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст.199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до п.7.5. договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник додатково сплачує оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення його зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг у розмірі 6129,03 грн за період з 01.08.2018 по 23.08.2019. Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок вважає його правомірним та обґрунтованим. Крім того, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 1336,00 грн за період з 01.08.1018 по 23.08.2019 та 1344,02 грн інфляційних за період з 01.08.2018 по 31.07.2019. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів вважає його правомірним та обґрунтованим. Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позову послався на те, що послуги надаються у відповідності до замовлення. Доказів того, що відповідач звертався з відповідним замовленням в матеріалах справи немає. Однак, колегія суддів вважає даний висновок місцевого господарського суду таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки відповідно до умов договору послуги можуть надаватися не лише відповідно до замовлення, а можуть бути оформлені також в односторонньому порядку у випадках, якщо оператором вживаються заходи з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову у повному обсязі. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2019 у справі №913/545/19 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Відповідно до п.п.б) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення. Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу АТ Укртрансгаз задовольнити. Рішення Господарського суду Луганської області від 24.12.2019 у справі №913/545/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськгаз Збут (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул..Гагаріна, буд.87, кімната 307, код ЄДРПОУ 40268230) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз, (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 41785,92 грн основної заборгованості, 6129,03 грн пені, 1336,00 грн 3% річних, 1344,02 грн інфляційних, 1921,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 2881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 28.05.2020. Головуючий суддя Я.О. Білоусова Суддя О.А. Пуль Суддя І.В. Тарасова