Ухвала КЦС ВС № 755/14373/16-ц

Ухвала 25 травня 2020 року м. Київ справа № 530/1614/15-ц провадження № 61-48123св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_5 , на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та усунуто перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з зазначеного житлового приміщення. В задоволенні зустрічних позовних ОСОБА_2 відмовлено за пропуском строку позовної давності. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину квартири скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2017 року залишено без змін. Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 липня 2017 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог про визнання права власності на 1\2 частину квартири. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Алімов Д. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині та ухвалити нове судове рішення у скасованій частині. Відповідно до пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод користування житловим приміщенням шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину квартири призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян