Постанова 4803 № 175/3319/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5669/20 Справа № 175/3319/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Борисов С.А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. при секретарі Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу, - в с т а н о в и л а: У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС (далі ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС) звернулось до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу, мотивуючи тим, що 25 лютого 2016 року між ними та ОСОБА_4 було укладено договір фінансового лізингу №DN00A!00000055, за яким ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС передало йому у користування автомобіль марки SsangYong Korando, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з переходом права власності на предмет лізингу після закінчення строку виконання договору. Зазначали, що зобов`язання за договором фінансового лізингу забезпечувалося окремими договорами поруки №1 та №2, укладеними 25 лютого 2016 року ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у межах відповідальності у розмірі 1 000 грн., У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов`язань за договором фінансового лізингу станом на 16 серпня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 265 644,66 грн., в тому числі: 237 043,78 грн. залишок вартості предмету лізингу, 22 623,02 грн. плату за користування предметом лізингу, 3 183,16 грн. винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу, 2 794,70 грн. пеня. Вказували, що їм стало відомо про те, що автомобіль марки SsangYong Korando, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було відчужено ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на підставі довіреності від 25 лютого 2016 року, яка на ім`я ОСОБА_7 не видавалася. Посилаючись на те, що на момент подання позову вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_1 , просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» заборгованість за договором фінансового лізингу №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року у розмірі 236 043 грн. 78 коп.; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» заборгованість за договором фінансового лізингу №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року, за договорами поруки 1,2 №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року у розмірі 1 000 грн.; визнати недійсною довіреність №2 від 25 лютого 2016 року, видану від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на ім`я ОСОБА_5 , з моменту її вчинення; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_6 ; скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_4 від 26 березня 2016 року, видане ТСЦ в м.Київ, про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: НОМЕР_5 , тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 ; скасувати державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_7 , видане ТСЦ Донецької області про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 та визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_1 ; витребувати у ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 та передати транспортний засіб, автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС»; зареєструвати транспортний засіб, автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , за ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», надавши повноваження представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 . Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року позовні вимоги ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» задоволено. Вирішено питання стосовно судових витрат. В апеляційній ОСОБА_1 просить заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року в частині визнання недійсною довіреності №2 від 25 лютого 2016 року, виданої від імені ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» на ім`я ОСОБА_5 , з моменту її вчинення; визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_6 ; скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , та визнання недійсним свідоцтво серії НОМЕР_4 від 26 березня 2016 року видане ТСЦ в м.Київ про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 ; скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 та визнання недійсним свідоцтва серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_1 ; витребування у ОСОБА_1 транспортного засобу - автомобіля марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 та передання транспортного засіб представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС»; реєстрації транспортного засобу, автомобіля марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , за ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», надання повноважень представникам ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального закону. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року скасовано повністю. У задоволенні позову ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС відмовлено повністю. Вирішено питання стосовно судових витрат. Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16. 25 травня 2020 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Гурєва В.М., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, втім підстав для його задоволення суд не вбачає. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, взявши до уваги постанову Верховного Суду від 18 березня 2020 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній ОСОБА_1 частині з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в частині позовних вимог про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, витребування у транспортного засобу та його реєстрації за ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС не відповідає з огляду на таке. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Встановлено судом першої інстанції, що 25 лютого 2016 року заявою про приєднання до публічного договору №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року ОСОБА_4 надав згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, визначених публічним договором про надання фінансового лізингу, який розміщений на офіційному сайті компанії (т.1 а.с.7 зворот). Відповідно до умов договору фінансового лізингу №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року ОСОБА_4 отримав від ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» у платне користування автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 та зобов`язалася сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, встановлених у додатку 2 Графік лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору. У якості забезпечення зобов`язань ОСОБА_4 за договором №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року, між ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кожним окремо, 25 лютого 2016 року були укладені договори поруки №DN00A!00000055, відповідно до умов яких останні зобов`язалися перед ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» відповідати за виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу №DN00A!00000055 від 25 лютого 2016 року (т.1 а.с.10,33). Згідно з пунктів 2 договорів поруки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожний окремо, відповідають перед ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» за виконання обов`язків ОСОБА_4 за договором фінансового лізингу у розмірі 1 000 грн. ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за вказаним договором не виконав належним чином. Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, станом на 16 серпня 2016 року заборгованість за фактичний строк користування предметом лізингу складає 265 644 грн.66 коп., яка складається з: заборгованості по залишку вартості предмету лізингу 237 043 грн.78 коп.; заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу 22 623 грн.02 коп.; заборгованості за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу 3 183 грн.16 коп.; заборгованості за пенею 2 794 грн.70 коп. (т.1 а.с.6). 25 лютого 2016 року ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» надав довіреність №2, якою уповноважив Осіпенка А.А. для отримання цінностей, а саме: документів про перереєстрацію автомобіля SsangYong, Korando, 2012 року випуску (т.1 а.с.28). 22 серпня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу, перереєстрували транспортний засіб - автомобіль марки SsangYong, модель: Korando, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Універсал, код кольору-колір: 1-чорний, №кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 (т.1 а.с.31,32). ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» зазначали, що товариство не формувало і не підписувало довіреність №2, якою ОСОБА_5 уповноважується для отримання цінностей, вказаний співробітник ніколи не працював в банку, підпис і печатка на документах підроблені (т.1 а.с.28). 31 березня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №00241/02/8041/2016, посвідчений Територіальним сервісним центром 8041 Регіонального сервісного центру МВС в м.Києві, на підставі якого спірний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_1 (т.1 а.с.32,142). Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, посилався на те, що допущена заборгованість, яку лізингоодержувач та поручитель повинні сплатити у відповідності до вимог закону та укладених ними договорів, прийшов до висновку, що ОСОБА_7 , продаючи автомобіль від імені позивача, не мав на те жодних повноважень, тому такий договір є недійсним, а автомобіль підлягає поверненню ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» шляхом реституції, довіреність, на підставі якої вчинено оспорюваний правочин, є недійсною в силу закону. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду в оскаржуваній відповідачем ОСОБА_1 частині у зв`язку з наступним. Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно ст.11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу або договору поставки. За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування. Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України. За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається. Втім, зважаючи на те, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості не оскаржується, тому рішення суду в цій частині колегією суддів не переглядається. Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3 ст.237 ЦК України ). Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. В силу ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Суд встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, визнає цей договір недійсним за нормами ст.ст.203,215 ЦК України (підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення) (п.8 постанову Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»). Спір, який виник у справі, зокрема стосується дійсності документів, на підставі яких відбулося відчуження автомобіля марки SsangYong Korando, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та перевірки наявності волевиявлення ТОВ «Автокредит Плюс» на таке відчуження автомобіля. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ОСОБА_8 в інтересах відповідача ОСОБА_1 суд витребував у територіального сервісного центру №1442 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області копії матеріалів щодо перереєстрації на ОСОБА_1 транспортного засобу SsangYong Korando, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У квітні 2018 року суд витребував у регіонального сервісного центру в м.Києві МВС України відомості щодо проведення реєстраційних дій з автомобілем у період з 25 лютого 2016 року до 26 березня 2016 року. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року задоволено клопотання ТОВ «Автокредит Плюс» про витребування у регіонального сервісного центру в м.Києві МВД України оригіналів документів щодо перереєстрації на ОСОБА_6 транспортного засобу SsangYong Korando, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На виконання зазначеної ухвали суду регіональний сервісний центр в м.Києві МВС України надіслав до суду оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу транспортного засобу від 26 березня 2016 року №133/01/8043-2016, укладений між ТОВ «Автокредит Плюс» та ОСОБА_6 ; акт приймання-передачі транспортного засобу від 26 березня 2016 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ТОВ «Автокредит Плюс», протокол наради ТОВ «Автокредит Плюс» від 25 березня 2016 року № НОМЕР_8 щодо перереєстрації автомобіля; наказ ТОВ «Автокредит Плюс» від 25 березня 2016 року №K5002157639478 про призначення відповідальних працівників за перереєстрацію автомобіля; довіреність № НОМЕР_8 , видану 25 березня 2016 року на ім`я ОСОБА_7 для перереєстрації автомобіля; крім того, копії паспортів громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги документи, надані на виконання ухвал про витребування доказів у даній справі, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позовних вимог позивача в частині визнання недійсною довіреності та як наслідок цього недоведеність вимог про визнання недійсною довіреність, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, витребування у ОСОБА_1 транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу за ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС Позивачем не доведено незаконність вибуття з володіння ТОВ «Автокредит Плюс» автомобіля. Зважаючи, що позивачем є юридична особа, яке має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ, - зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи;учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. На зазначене вище суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі обставини справи не встановив, що призвело до неправильного вирішення спору в частині повністю задоволених позовних вимог та ухвалення неправомірного рішення. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року слід скасувати в частині визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» про визнання недійсним довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу у зв`язку з недоведеністю. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року в частині визнання недійсною довіреність, визнання недійсним договір купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, витребування у ОСОБА_1 транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу за товариством з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС в частині визнання недійсною довіреність, визнання недійсним договір купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації прав власності на автомобіль, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, витребування у ОСОБА_1 транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу за товариством з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС відмовити. Скасувати заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС судового збору в розмірі 3 555 грн.66 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТОКРЕДИТ ПЛЮС судовий збір в розмірі по 711 грн.13 коп. з кожного. В решті заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.