Постанова 4803 № 201/1526/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4991/20 Справа № 201/1526/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2020 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Ганна Олегівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат, - в с т а н о в и л а: У лютому 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Г.О., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2020 року позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення, договору-купівлі продажу земельної ділянки, скасування записів, визнання незаконною та скасування державну реєстрацію земельної ділянки, стягнення витрат повернуто позивачу. Повернутл Дніпровській міській раді заяву про забезпечення позову по справі. Роз`яснено Дніпровській міській раді, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Не погодившись із такою ухвалою, Дніпровська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просили ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна та майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами; справи у спорах, що виникають із приватно-правових відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав та обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства; матеріали справи свідчать про те, що набуття права власності на спірну земельну ділянку за громадянином ОСОБА_2 не пов`язується з підприємницькою діяльністю цієї особи, мета набуття у власність спірної земельної ділянки не є комерційною; позовну заяву підписано належною особою та на підтвердження надано належні докази; суд підійшов до розгляду матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову з надвірним формалізмом. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, її розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення заяви відповідно до положення п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України. Втім, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана в.о.міського голови Дніпровської міської ради ОСОБА_3 . Згідно розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 29 січня 2020 року №1-29/1-рк, останній перебував у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 03 лютого 2020 року по 07 лютого 2020 року, на період відпустки виконання обов`язків міського голови покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Підлубного Е.С. Позовна заява Дніпровської міської ради підписана в.о.міського голови ОСОБА_3 05 лютого 2020 року, про що свідчить вихідний номер позивача №7/11-332 від 05 лютого 2020 року. Зареєстрована позовна заява в Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська 13 лютого 2020 року, про що свідчить відповідний штамп, втім підстави вважати, що дата подання позовної заяви до суду першої інстанції є однаковою з датою підпису позовної заяви відсутні. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає безпідставним висновок місцевого суду про повернення позовної заяви згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України. Крім того, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що вимога до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання недійсним рішення підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, в той час як вимога до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тобто позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Згідно з положеннями статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). За висновком Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №923/466/17 (провадження №12-89гс18), відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. Вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав, можуть бути предметом розгляду в судах. Так, розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявлення вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення щодо права користування земельною ділянкою, вплине на законність таких документів та відновить порушені права для користувачів спірної земельної ділянки. З позовної заяви вбачається, що на підставі спірного рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,047 га надано приватному підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель загального користування. Згодом між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. Отже, вимога про визнання оспорюваного рішення недійсним зачіпає також приватні інтереси іншої фізичної особи ОСОБА_2 , а тому така вимога, як окремий спосіб захисту порушених прав, може бути предметом розгляду в цивільному суді. Вищенаведеного місцевий суд не врахував, та дійшов помилкового висновку про застосування п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України. Вимоги апеляційної скарги про відшкодування витрат по сплаті судового збору задоволенню не підлягають, оскільки розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачену ч.1 ст.353 ЦПК України, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141 ЦПК України. Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК, України протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 27 травня 2020 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.