Постанова 4857 № 500/2559/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2559/19 пров. № А/857/2879/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Кухтея Р.В., Носа С.П., з участю секретаря судового засідання Цар М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 500/2559/19 за адміністративним позовом Тернопільської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Шульгач М.П., час ухвалення рішення 05.02.2019 року, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 06.02.2020 року, В С Т А Н О В И В : Тернопільська міська рада (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач) в якому просить: 1.Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Дубчак Марії Зіновіївни по винесенню постанови про накладення штрафу 24.10.2019р. ВП №60207760 неправомірними.

2. Скасувати постанову про накладення штрафу від 24.10.2019р. ВП №60207760. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М. 3., винесено постанову про накладення штрафу №60207760 в сумі 5100 грн., за невиконання наказу №921/459/15-г/4 виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016. З даною постановою позивач не згідний вважає її протиправною, оскільки дії щодо виконання наказу №921/459/15-г/4 виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016 вживались та були виконані. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 500/2559/19 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права, а тому є незаконним та необґрунтованим. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2019 зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанову направлено боржнику - Тернопільській міській раді рекомендованим листом. В наданий термін (до 16.10.2019) Тернопільська міська рада не повідомила державного виконавця про виконання чи невиконання рішення суду №921/459/15-г/4 від 01.11.2016. На адресу боржника 16.10.2019 за вих.№3953/03.3.32 скеровано вимогу (рекомендованою кореспонденцією) про повідомлення в термін до 23.10.2019 державного виконавця щодо виконання наказу№921/459/15-г від 01.11.2016 Тернопільською міською радою. В наданий термін (до 23.10.2019) Тернопільська міська рада не повідомила державного виконавця про виконання чи невиконання рішення суду № 921/459/15-Г/4 від 01.11.2016. Керуючись вимогами ст. 63,75 Закону державним виконавцем 24.10.2019 винесено постанову про накладення штрафу №60207760 в сумі 5100 грн., за невиконання та ненадання інформації про виконання наказу №921/459/15-г/4 виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016. Постановою про накладення штрафу від 24.10.2019 зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Постанову про накладення штрафу від 24.10.2019 №60207760 направлено боржнику рекомендованим листом. В наданий термін (до 06.11.2019) Тернопільська міська рада не повідомила державного виконавця про виконання чи невиконання рішення суду № 921/459/15-Г/4 від 01.11.2016. На адресу боржника 06.11.2019 за вих.№4181/03.3.32 скеровано повторну вимогу (рекомендованою кореспонденцією) про повідомлення в термін до 12.11.2019 державного виконавця щодо виконання наказу №921/459/15-г від 01.11.2016 боржником - Тернопільською міською радою. На адресу відділу 07.11.2019 за вх.№1601/05 надійшов лист Тернопільської міської ради про вжиті заходи щодо виконання наказу №921/459/15-г/4. Штраф в сумі 5100 грн. накладений на Тернопільську міську раду за постановою державного виконавця від 24.10.2019 №60207760 стягнуто та перераховано в рахунок державного бюджету, шляхом списання коштів з розрахункового рахунку боржника на підставі ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судового рішення» (платіжне доручення №463 від 11.12.2019). В період проведення виконавчих дій по ВП№60207760 боржник належно повідомлявся про всі виконавчі дії які проводилися державним виконавцем в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», про те жодної інформації про виконання чи невиконання рішення суду на вимоги державного виконавця на адресу відділу не надходили. Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 500/2559/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що 24 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М. 3., безпідставно було винесено постанову про накладення штрафу №60207760 в сумі 5100 грн., за невиконання наказу №921/459/15-г/4 виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016 так як він був вчасно не виконаний з поважних причин, оскільки як вбачається з часу отримання наказу позивачем почали вживатися дії по його виконанню, проте існує визначена законом процедура повернення (списання) державних коштів яка займає певний період часу. Позивач відповідно до Конституції України повинен діяти в межах чинного законодавства Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 60207760 з примусового виконання наказу №921/459/15-г виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016, про зобов`язання Тернопільську міську раду (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова,5, код ЄДРПОУ 34334305) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бодмін-Україна"( 04050, м. Київ, вул. Миколи Кравченка, 17/73, код ЄДРПОУ 3216384) грошові кошти в сумі 2 194 493 (два мільйони сто дев`яносто чотири тисячі чотириста дев`яносто три) грн.60 коп. Державним виконавцем 02.10.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам для відома та виконання. Тернопільська міська рада отримала дану постанову 08 жовтня 2019 року, що підтверджено відстеженням відправлень Укрпошти. 24 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М. 3., винесено постанову про накладення штрафу №60207760 в сумі 5100 грн., за невиконання та ненадання інформації про виконання наказу №921/459/15-г/4 виданого Господарським судом Тернопільської області 01.11.2016. Тернопільською міською радою у зв`язку із відсутністю коштів, внесено зміни у місцевий бюджет для повернення ТОВ "Бодмін-Україна" вказаних коштів. Дані зміни у місцевий бюджет внесені на пленарному засіданні сесії міської ради, відповідно до розпорядження від 15 жовтня 2019 року № 253 міського голови. На пленарному засіданні Тернопільської міської ради 25 жовтня 2019 року було прийнято рішення № 7/39/8 Про внесення змін до рішення міської ради від 19.12.2018 р. № 7/31/14 Про бюджет м. Тернополя (громади) на 2019 рік. 31 жовтня 2019 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення № 995, яким виділив 2194500,00 гривень для повернення ТОВ "Бодмін-Україна". Управлінням ДКСУ в м. Тернополі були проведені довідки після чого були підготовлені документи для реєстрації та повернення ТОВ "Бодмін-Україна" грошових коштів. Кошти були списані з рахунку міської ради 07.11.2019 року. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Розглядувані правовідносини регламентовані нормами Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до ч.3 ст.18 цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законами України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ст. 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Статтею 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно ч. 1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів і:ходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Як підтверджено матеріалами справи, постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2019 зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Дану постанову направлено боржнику - Тернопільській міській раді рекомендованим листом та отримано останнім 08.10.2019. На адресу боржника 16.10.2019 за вих.№3953/03.3.32 скеровано вимогу (рекомендованою кореспонденцією) про повідомлення в термін до 23.10.2019 державного виконавця щодо виконання наказу№921/459/15-г від 01.11.2016 Тернопільською міською радою. В свою чергу, у матеріалах справи відсутні дані про отримання такої боржником. Однак матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням від 15 жовтня 2019 року № 253 міського голови було скликано тридцять дев`яту сесію міської ради та запропоновано розглянути питання Про внесення змін до рішення міської ради від 19.12.2018 року № 7/31/14 Про бюджет м. Тернополя (громади) на 2019 рік. На пленарному засіданні Тернопільської міської ради 25 жовтня 2019 року було прийнято рішення № 7/39/8 Про внесення змін до рішення міської ради від 19.12.2018 р. № 7/31/14 Про бюджет м. Тернополя (громади) на 2019 рік. 31 жовтня 2019 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення № 995, яким виділив 2194500,00 гривень для повернення ТОВ "Бодмін-Україна". Управлінням ДКСУ в м. Тернополі були проведені довідки після чого були підготовлені документи для реєстрації та повернення ТОВ "Бодмін-Україна" грошових коштів. 07.11.2019 року кошти були списані з рахунку міської ради. Як слідує з постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільські області про накладення штрафу від 24.10.2019 року ВП №60207760, на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання та ненадання інформації про виконання наказу №921/459/15-г/4. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що приймаючи постанову від 24.10.2019 року про накладення штрафу за невиконання та ненадання інформації про виконання рішення суду державний виконавець з`ясував обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, вимоги про надання інформації про виконання чи невиконання рішення суду та встановленого строку для їх виконання. Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільські області про накладення штрафу від 24.10.2019 року ВП №60207760, як необґрунтованої. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 500/2559/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 27.05.2020 року