Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3833/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3833/19 Головуючий у І інстанції: Блонський В.К. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 21 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Реамедбуд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року Приватне підприємство "Реамедбуд" ( далі- ПП "Реамедбуд", позивач)звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 1170951/34786776 від 24.05.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2019 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.04.2019 року, подану приватним підприємством "Реамедбуд". Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року клопотання Державної фіскальної служби України про заміну відповідача - Державної фіскальної служби України, на її правонаступника - Державну податкову службу України задоволено. Замінено Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України у справі №560/3833/19. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розгляд за правилами загального провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року позов Приватного підприємства "Реамедбуд" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 1170951/34786776 від 24.05.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2019 року; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.04.2019 року, подану приватним підприємством "Реамедбуд". Стягнуто на користь приватного підприємства "Реамедбуд" судовий збір у сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що у квитанції контролюючим органом чітко вказано визначення критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого і було зупинено реєстрацію податкової накладної від 05.04.2019 року № 1, зазначає, що на вимогу податкового органу позивачем не підтверджено реальності господарських операцій, за наслідками яких складено згадану податкову накладну, а тому останньому правомірно відмовлено в реєстрації такої. Також зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі є передчасним, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент прийняття судом рішення у справі. Крім того, відповідач звертає увагу суду на порушення позивачем строків звернення до суду, визначених ч.4 ст.122 КАС України. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду з цим позовом КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом. У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України. Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас, пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням. Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Згідно з вимогами ч. 5ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у даній справі є рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області № 1170951/34786776 від 24.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 р.№1 Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач скористався правом оскарження в досудовому порядку вирішення спору шляхом подання 03.06.2019 року скарги на оскаржуване рішення до ДФС України, за результатами розгляду якої 06.06.2018 року прийнято рішення Комісії з розгляду скарг № 30009/34786776/2, яким скаргу залишено без задоволення(а.с.45). Згідно квитанції про доставку рішення від 06.06.2019 р. № 1184082/34786776 за результатами розгляду скарги, датою вручення позивачу є 06.06.2019, 17:30. Дана обставина позивачем не оспорюється. До суду з позовом позивач звернувся 27 листопада 2019 року, тобто з пропуском спеціальних скорочених строків звернення до суду, які встановлені ч.4 ст.122 КАС, а саме після використання досудового порядку вирішення спору. За змістом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Разом з цим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. У даній справі відповідач 12 грудня 2019 року подав відзив, у якому звернув увагу суду на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом (а.с.57). 16.12.2019 р. позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку, з посиланням на поважність причин, зумовлених зупинення контролюючим органом всіх податкових накладних за період з березня по червень 2019 року та відсутність коштів для оплати судових витрат. Подана позивачем заява приєднана за резолюцією судді до матеріалів справи, проте не розглянута і жодного процесуального документу щодо поданої заяви судом не прийнято (а.с.72). Не містить висновків щодо заявленого клопотання і судове рішення. Таким чином, суд першої інстанції не з`ясував, не дослідив і не встановив фактичних обставин, за яких позивач своєчасно не реалізував своє право на звернення до суду з даним позовом, і не надав їм належної оцінки. З огляду на наведене суд першої інстанції порушив норми процесуального права і ухвалив рішення, яке не може бути визнано законним та обґрунтованим з наведених підстав. Згідно з п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. У свою чергу, пунктом 8 частини1 статті 238 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення адміністративного позову приватного підприємства "Реамедбуд"без розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року скасувати. Адміністративний позов Приватного підприємства "Реамедбуд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.