Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8140/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8140/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САФФРАН УКРАЇНА» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Конєва С.О.) по адміністративній справі №160/8140/19, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САФФРАН УКРАЇНА» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товару, - ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «САФФРАН УКРАЇНА» (далі ТОВ «САФФРАН УКРАЇНА») 21.08.2019 року звернулося до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі Дніпропетровська митниця ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесене відповідачем 22.02.2019 року рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA110000/2019/200051/2 та складену в цей же день картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00190. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю висновків митного органу щодо не підтвердження ним заявленої митної вартості ввезеного на митну територію України товару. У відзиві на позов відповідач зазначив про правомірність складеної 22.02.2019 року картки відмови №UA110150/2019/00190 та прийнятого в цей же день рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару за резервним методом №UA110000/2019/200051/2, а тому вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA110000/2019/200051/2 від 22.02.2019 року та складена ним в цей же день картка відмови №UA110150/2019/00190 є правомірними, виходячи з ненадання в повному обсязі позивачем документів, підтверджуючих митну вартість заявленого ним товару за ціною договору, а в поданих документах наявні розбіжності. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви. Дніпровською митницею Держмитслужби до суду апеляційної інстанції подано відзив на зазначену апеляційну скаргу, в якому зазначено про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення та відсутність підстав для його скасування. Також у відзиві заявлено клопотання про заміну відповідача по справі №160/8140/19 з Дніпропетровської митниці ДФС на Дніпровську митницю Держмитслужби, як її правонаступника. Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №1200 від 18.12.2018 року «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», №858 від 02.10.2019 року «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», визначено реорганізувати Дніпропетровську митницю ДФС, шляхом приєднання до Дніпровської митниці Держмитслужби. Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає можливим здійснити заміну відповідача по справі №160/8140/19 з Дніпропетровської митниці ДФС на правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року відповідає, а вимоги апеляційної скарги є не обґрунтованими з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.11.2018 року між компанією ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO., LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «САФФРАН УКРАЇНА» (Покупець) укладений контракт № 1911/18, за умовами якого продавець зобов`язувався поставити та передати покупцю товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначається у Інвойсі до кожної партії товару окремо, що являється невід`ємною частиною даного Контракту; оплата за товар здійснюється як по переплаті та підставі Платформи Інвойс ,так і по факту надходження товару; поставка товару здійснюється Продавцем на умовах, зазначених в Інвойсі для кожної окремої партії товару (а.с.24-27). На підставі даного контракту, відповідно до інвойсу №SY1865 від 04.01.2019 року (а.с.29) на митну території України ввезений товар - «вибілена тканина мікрофібра за ціною в загальному розмірі 19, 568,33 дол./США; «набивна тканина мікрофібра» за ціною в загальному розмірі 17,452,20 дол./США. Для митного оформлення зазначеного товару позивачем в особі представника ТОВ «СМАРТФОМТРАНС» 21.02.2019 року подано відповідачу вантажну митну декларацію №UA110150/2019/211295, в якій зазначена вартість товару за методом 1 за ціною угоди (а.с. 99,100). До зазначеної декларації позивачем додано: контракт №1911/18 від 19.11.2018 року; сертифікат якості від 04.01.2019 року; пакувальний лист від 04.01.2019 року; рахунок-фактура SV 1865 від 04.01.2019 року; коносамент SO 118121702А від 09.01.2019 року; автотранспортна накладна 843/1 від 18.02.2019 року; сертифікат про походження товару С19330823020001 від 21.01.2019 року; декларація про походження товару SV1865 від 04.01.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №02/19-10 від 15.02.2019 року; прайс-лист виробника від 04.01.2019 року. Матеріали справи свідчать, що відповідачем відмовлено ТОВ «САФФРАН УКРАЇНА» у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом, із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: 1) в інвойсі №SV1865 від 04.01.2019 року, пакувальному листі зазначено про обов`язкову попередню оплату (до початку виробництва) у розмірі 20%. Банківський платіжний документ, підтверджуючий попередню оплату не надано; 2) наданий декларантом прайс-лист від 04.02.2019 року містить цінову інформацію виключно щодо позицій інвойсу; 3) не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) не здійснено належного конкретизування транспортних витрат та не підтверджено їх сплата декларантом. У зв`язку із виявленими розбіжностями відповідач витребував у позивача додаткові документи, однак листом №22/02-2 від 22.02.2019 року позивач повідомив митницю про надання всіх документів у повному обсязі та неможливість надання додаткових документів (а.с.110). 22.02.2019 року відповідачем надано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №UA110150/2019/00190 та в цей же день прийнято рішення №UA110000/2019/200051/2 про коригування митної вартості товару за резервним методом. Митне оформлення вищезазначеного товару здійснено позивачем за митною декларацією №UA110150/2019/211752 від 22.02.2019 року (а.с.21-23). Не погодившись з вищезазначеним рішенням та карткою відмови відповідача ТОВ «САФФРАН УКРАЇНА» 21.08.2019 року звернулося до суду з вимогою визнати їх протиправними та скасувати. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Згідно положень ст.49, 51 - 54,57 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. У випадках передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи зазначені у ч.2 цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Матеріали справи свідчать про наявність розбіжностей числових значень заявленої декларантом (позивачем) митної вартості за ціною договору, в тому числі відсутні банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а також ті, що підтверджують транспортні витрати при доставці товару на територію України, понесення яких позивачем не заперечується. В силу викладеного суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ «САФФРАН УКРАЇНА» про визнання протиправними та скасування винесеного Дніпропетровською митницею ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA110000/2019/200051/2 та складеної ним картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00190. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 221, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САФФРАН УКРАЇНА» - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року по адміністративній справі №160/8140/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 травня 2020 року, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 26 травня 2020 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий