Постанова 4808 № 354/1064/19

Справа № 354/1064/19 Провадження № 33/4808/152/20 Категорія ст.130 ч.1, ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Польська М. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Челій-Пушкар О.І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10.12.2019 року о 22 год. 15 хв. в м .Яремче по вул..Свободи, керував автомобілем марки «Volkswagen CADDI», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, тим самим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, ОСОБА_1 10.12.2019 року о 22 год. 15 хв. в м. Яремче по вул..Свободи, керуючи автомобілем марки «Volkswagen CADDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та допустив з`їзд автомобіля в кювет, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, тим самим порушив вимоги п.12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що його належним чином було повідомлено про розгляд справи, оскільки судові повідомлення йому не надходили, а в матеріалах справи наявні повернуті повістки суду. Вказує на те, що судом порушено його право на захист. Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 від 11.12.2019 року не дотримано вимог закону щодо порядку його складання, оскільки при його складанні свідок ОСОБА_2 був відсутній, але який зазначений у протоколі. Крім того, підпис свідка ОСОБА_2 відсутній як і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 від 11.12.2019 року, так і в акті огляду на стан сп`яніння. У постанові суду зазначено про перегляд диску з відеоматеріалам до протоколу, однак у протоколі не зазначено про долучення до матеріалів справи будь яких відеозаписів та за допомогою якого саме пристрою було здійснено запис вказаного відеофайлу. На відеозаписі відображено розмову з працівниками поліції під час якої видно двох осіб, але жодних даних про те, що ці особи є свідками події, давали пояснення працівникам поліції, та зазначені у протоколі немає. Свідки в судове засідання не викликались для з`ясування всіх обставин справи. Таким чином, зазначені докази не можуть бути належними доказами у визнанні його вини у вчинені адміністративного правопорушення. Враховуючи наведе, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист. Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово направляв особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду, які повертались до суду у зв`язку із неможливістю їх вручити з відмітками про те, що останній не проживає за вказаною адресою або тимчасово відсутній. Судові повістки направлялись судом у відповідності до вимог п.17 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270, та відповідно якому рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Так, розгляд справи судом було призначено на 23.01.2020 року, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу суду (а.с.20-22) з відміткою про те, що поданій адресі ОСОБА_1 не проживає. Повторно розгляд справи судом було призначено на 18.02.2020 року. ОСОБА_1 було надіслано повідомлення рекомендованим повідомленням, яке повторно повернулось на адресу суду з відміткою про те, що адресат тимчасово відсутній за місцем проживання (24-26). Як вбачається з мотивувальної частини постанови судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2020 року ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, однак належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення, клопотань від нього про перенесення розгляду справи не надійшло, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлялись ОСОБА_1 за адресою, яку останній сам вказав при складанні протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 та серії ДПР18 №053771 від 11.12.2019 року. Вказані протоколи про адміністративне правопорушення містить дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, він був ознайомлений зі змістом протоколів та отримав їх копію, про що свідчить його власноручний підпис, а також надав пояснення з приводу вчинених ним адміністративних правопорушень в яких фактично визнав свою вину у вчиненні правопорушень. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що у встановленому законом порядку щодо нього складено протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень та те, що він притягується до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП. Правильність даних щодо місця проживання було підтверджено власним підписом особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, враховуючи вищевказані обставини, прийшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд вважає за необхідне перевірити доводи апеляційної скарги щодо відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 . Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративних правопорушень, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 від 11.12.2019 р., в якому мається особисте пояснення правопорушника : «випив стакан вина перед тим за 2 години до їзди», протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053771 від 11.12.2019 року та даними оптичного диску з відеоматеріалом до протоколу серії ДПР18 №053770 від 11.12.2019 року, який було переглянуто в судовому засіданні. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративних правопорушень, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення та у відповідності до ст.36 КУпАП. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення. Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ознайомлений з правами, які передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Челій-Пушкар О.І. повністю підтримали вимоги апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 від 11 грудня 2019 року, ОСОБА_1 10.12.2019 року о 22 год. 15 хв. в м. Яремче по вул. Свободи, біля моста через річку Прут, керував автомобілем марки «Volkswagen CADDI», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, тим самим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - начальником СРПП №2 Яремчанського ВП капітаном поліції Бойко Л.В., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якому були роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у суді м. Яремча. В протоколі вказані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із зазначенням їх анкетних даних та власноручних підписів. Зазначено , що до протоколу про адміністративне правопорушення додано матеріали справи про адміністративне правопорушення. У вказаному протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 власноручно написав, що випив стакан вина за 2 години до керування транспортним засобом. У ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. На зворотній стороні протоколу ОСОБА_1 власноручно написав, що його автомобіль доставлено йому по місцю його проживання і зобов`язується не сідати за кермо автомобіля на протязі 24 годин. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №053770 від 11 грудня 2019 року не містить підпису свідка ОСОБА_2 , який у ньому зазначений. Такі доводи апелянта спростовуються наявним у справі протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки у графі свідки чи потерпілі протоколу, працівником поліції зазначені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із зазначенням їх адреси проживання, а також з їх власноручними підписами, в тому числі із підписом свідка ОСОБА_2 . В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Челій-Пушкар О.І. звертали увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення на місці підпису свідка ОСОБА_2 можна побачити написаний олівцем знак питання, а наявна в матеріалах справи ксерокопія вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення в якій відсутній підпис зазначеного свідка, вказує на те, що підпис свідка в протоколі про адміністративне правопорушення було сфальсифіковано і він виконаний вже після складання протоколу. Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини не свідчать про фальсифікацію протоколу про адміністративне правопорушення і не вказують на наявність правових підстав вважати його недійсним, оскільки він повністю відповідає вимогам, які встановлені до нього діючим КУпАП. Так, відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дані, щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Таким чином, за своєю правовою сутністю протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом у якому викладено формулювання обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, конкретизовано особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та містяться дані про роз`яснення процесуальних прав, місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не містить даних про порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи знаходяться письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.3), надані ним працівнику поліції в деь вчинених ним адміністративних правопорушення, із описом обставин справи. Зокрема, ОСОБА_1 вказав. Що 10.12.2019 року близько о 22 год. 15 хв. керував автомобілем марки «Volkswagen CADDI», д.н.з. НОМЕР_1 , від місця його проживання у напрямку м. Яремче. Під час керування автомобілем, його автомобіль занесло на праву обочину з ґрунтовим покриттям дороги, при намаганні вирівняти рух автомобіля, його автомобіль винесло на зустрічну смугу руху дороги, а згодом автомобіль знесло в кювет перед мостом через річку Прут. ОСОБА_1 у поясненнях вказав, що перед тим як сідати за кермо, він випив стакан домашнього вина. У даних поясненнях апелянт зазначив, що не мав до них жодних зауважень чи доповнень. Вищевказані письмові пояснення ОСОБА_1 підтверджують його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та свідчать про те, що останній фактично повністю визнавав свою вину у вчиненні правопорушення. До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.4-5) згідно яких вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який в їхній присутності відмовився, у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, а також пройти дану перевірку у медичному закладі, що і засвідчили своїми власноручними підписами. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6) огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із виявленими у нього ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд було проведено у присутності двох свідків. У графі результату огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 поставив власноручний підпис, що свідчить про те, що він погодився із описаними у нього ознаками сп`яніння за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Відсутність підписа свідка ОСОБА_2 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 дійсно свідчить про те, що оформлення вказаного документу не відповідає, вимогам до нього. Разом з тим, правова оцінка письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.4-5) та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння не впливає на правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що вищевказані свідки дійсно були присутні, коли ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспектора патрульної поліції на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився. Так, відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов`язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі сукупності доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. вбачається, що ОСОБА_1 , незважаючи на неодноразові пропозиції працівника поліції, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не погодився. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Обставини, які зафіксовані на відеозапису свідчать про те, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом і як водій транспортного засобу допустив ДТП та керував транспортним засобом випивши перед тим стакан домашнього вина, при цьому відмовився пройти огляд на перевірку стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі. До матеріалів справи додано свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу Драгер № 12-01/5614, яке чинне до 02.10.2020 року про відповідність приладу вимогам закону. До матеріалів справи додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (а.с.8), відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду у Надвірнянській ЦРЛ. Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 10.12.2019 року о 22 год. 15 хв. в м. Яремче по вул.. Свободи, керуючи автомобілем марки «Volkswagen CADDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та допустив з`їзд автомобіля в кювет, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, тим самим порушив вимоги п.12.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не оспорює доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не переглядав рішення суду першої інстанції в цій частині. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення. Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я. При цьому зі змісту п. 8 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, вбачається що письмова форма направлення на огляд в медичний заклад надається у разі якщо водій погоджується пройти такий медичний огляд. Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом не може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які передбачені ст.17 КУпАП. Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 27). Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_1 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв