Постанова Львівський апеляційний суд № 455/1568/19

Справа № 455/1568/19 Головуючий у 1 інстанції: Ніточко Л.Й. Провадження № 33/811/215/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 15.11.2019 о 23 годині 30 хвилин у с.Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області керував автомобілем марки «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на необґрунтованість постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року, просить таку скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова судді винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції не дотримано вимог про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, так як він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки, як встановлено було при дослідженні письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення, він відмовився від проходження медичного огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, а тому він не порушував вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, а порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, а відтак, оскільки, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст.266 КУпАП, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Окрім цього, наголошує у апеляційній скарзі на тому, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, поліцейським не дотримано порядку проведення огляду. Зазначає, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, а тому, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. У судовому засіданні 29.04.2020 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бущак Р.Є. апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на викладені в ній мотиви. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи № 455/1568/19 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №092069 від 15.11.2019 року (а.с.2), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №386745 від 15.11.2019 року (а.с.4), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2019 року (а.с.7). Крім цього, судом апеляційної інстанції допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що не був присутнім при медичному огляді ОСОБА_1 , відмови останнього від проходження вказаного огляду не чув. Відтак, апеляційний суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_2 , оскільки такі не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Що стосується доводів апелянта про те, що лікарем КНП СРР «Старосамбірської ЦРЛ» ОСОБА_5 зроблено необґрунтований висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, то слід зазначити наступне. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Згідно з положеннями Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 15.11.2019 року (а.с.7) та акт медичного огляду, який залишений в закладі охорони здоров`я, копія зазначеного акту міститься в матеріалах даної справи. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7) від 15.11.2019 року, за результатами проведеного 15.11.2019 року о 23 год. 50 хв. лікарем КНП СРР «Старосамбірської ЦРЛ» ОСОБА_5 огляду у громадянина ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння. Окрім того в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 надала пояснення, відповідно до яких, для проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 . Даний громадянин поводив себе агресивно. Від проходження огляду на алкотестері відмовлявся категорично. Перебував в стані алкогольного сп`яніння. У нього тремтіли пальці рук, був відчутний різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіли повіки, мова була ейфоричною. Мови про сертифікат на алкометр «Алконт» ОСОБА_1 не вів. Сертифікат на алкометр лежить в папці біля приладу, а отже є у вільному доступі і може бути показаний за першою вимогою. Алкометр постійно проходить повірки, був у технічно справному стані. ОСОБА_1 вказав, що пив «уролесан», проте в даному препараті міститься незначна доза алкоголю. На своєму висновку свідок ОСОБА_5 наполягає, так як проводить огляди більше 30 років і в неї є значний досвід при визначені стану алкогольного сп`яніння. На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду є допустимим доказом підтвердження перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий складений з дотриманням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Доводи апелянта про невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Суддя районного суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи,та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін, а його апеляційну скаргу, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк