Постанова 4852 № 340/118/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 травня 2020 року м.Дніпросправа № 340/118/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 340/118/20 (суддя Сагун А.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) №169230 від 10.01.2020 про відмову у переведенні, на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати відповідача здійснити позивачу із 02.01.2020р. перевід на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням відповідно до ч.2 ст.40 та ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №169230 від 10.01.2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 , на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні решти вимог судом відмовлено. Із рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскарженій частині та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що вона звернулась до відповідача вперше за переведенням з пенсії державного службовця, призначеної за Законом України «Про державну службу», на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дані види пенсії є різними, оскільки врегульовуються різними законами. Крім того, зазначає, що раніше отримувана пенсія по інвалідності за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не є тотожною пенсії за віком, що призначається за цим же Законом. Відповідач рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржив, направив письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач стверджує, що вважає вірними висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, а рішення законним і обґрунтованим. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно протоколу № 541 від 19.05.2010 позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку вона отримувала по 20.05.2014 (а.с. 27). На підставі заяви позивача про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Закону України «Про державну службу» від 21.05.2014 (а.с. 27), розпорядженням №169230 від 26.05.2014 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» (а.с. 30). 02.01.2010 позивачем подано до відповідача заяву про перевід з пенсії державного службовця, призначеної за Законом України «Про державну службу», на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки (а.с. 10, 31). За результатами розгляду даної заяви відповідачем прийнято рішення №169230 від 10.01.2020р. (а.с. 11-12,). У рішенні відповідач стверджує про недоцільність переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Щодо застосуванням показників середньої заробітної плати за 2017, 2018, 2019 роки то у рішенні зазначено, що позивачу 21.05.2014р. вже проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 45 Закону, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому права на застосування показника середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 цього Закону, остання не має. Спірні правовідносини врегульовано положеннями Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. У частині першій статті 9 Закону №1058-IV наведено види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є саме зміна виду пенсії, зокрема, переведення з пенсії по інвалідності або пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Отже, в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком, призначена відповідно до Закону України «Про державну службу», є різновидом пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій, що оскільки позивач вже отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка є різновидом пенсії за віком, у відповідача були відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду, оскільки предметом спору в зазначених справах було переведення з пенсії за іншим Законом, котра передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 340/118/20 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак