Постанова 4851 № 589/5434/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 р.Справа № 589/5434/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Мороза М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області (головуючий І інстанції Сидорчук О.М., м. Шостка) від 29.01.2020 року по справі № 589/5434/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно- будівельної інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення посадової особи суб`єкта владних повноважень, стягнення моральної шкоди та понесених матеріальних витрат, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову, винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області Халєєвим А.С. № 121 від 11.11.2019 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Також позивач просить стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на його користь понесені витрати на підставі постанови старшого державного виконавця ВП № 60898545 в сумі 11461,08 грн., пов`язані зі сплатою вищевказаного штрафу, а також стягнути з відповідача відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач розгляд справи здійснив за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без належного сповіщення такої особи про час та місце розгляду справи. Про існування постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачу стало відомо від державного виконавця, після надходження на його адресу постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу. Вказав, що у постанові, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, відсутня частина тексту, а фактичні обставини суті адміністративного правопорушення, зокрема, недопуск інспектора для проведення позапланової перевірки, не відповідають дійсності. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2020 року по справі № 589/5434/19 позовні вимоги задоволено частково: постанову в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 11.11.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 5100 гривень визнано протиправною та скасовано. В задоволенні вимоги про стягнення з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на користь позивача понесених витрат на підставі постанови старшого державного виконавця ВП № 60898545 в сумі 11461,08 грн. відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності. Крім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2019 р. відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову № 121 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. Не погодившись з винесеною відповідачем постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що в цій справі поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_1 : перебував на місці вчинення адміністративного правопорушення на дату та час його вчинення (які не встановлені), був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд зазначив, що вимога про стягнення з Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області на користь позивача понесені витрати на підставі постанови старшого державного виконавця ВП № 60898545 в сумі 11461,08 грн., задоволенню не підлягають, оскільки сума штрафу (в т.ч., в подвійному розмірі) була, як встановлено судом, сплачена до Державного бюджету України, а не безпосередньо на користь відповідача на відкриті ним рахунки. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Зі змісту оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що "...замовник - ОСОБА_1 не допустив посадову особу органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт "Виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки". Також у ній вказано, що такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 1 п. 11, п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №

553. В тексті постанови також зазначено, що ознайомлюватись та поставити свій підпис в тексті постанови ОСОБА_1 відмовився. В графі дата, місце народження вказано - "не встановлено", місце роботи (навчання), посада: "не встановлено". Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з ч. 2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, з аналізу вищевказаних норм діючого законодавства, вбачається, що об`єктом адміністративного правопорушення, у цьому випадку, є встановлений порядок управління, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності, затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553 затверджено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок). Відповідно до п. п. 5, 7 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Абзацом 2 пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Пунктом 11 Порядку № 553 також визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; тощо. Як вказувалося вище, адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, є недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю. При зверненні до суду першої інстанції позивач вказував про те, що 20.12.2019 р. від старшого державного виконавця ІІІосткинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Сумській області йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 19.12.2019 р. Зазначив, що про час і місце розгляду протоколу від 08.10.2019 р. та складанні акту перевірки не було повідомлено належним чином. Судовим розглядом встановлено, що згідно повідомлення про проведення перевірки від 27.09.2019 р. № 2083-19, адресованого ОСОБА_1 , останнього повідомлено про те, що у період з 08.10.2019 р. по 09.10.2019 р. буде проведено позапланову перевірку на об`єкті: "Виконання будівельних робіт в кв. АДРЕСА_1 . Запропоновано адресату особисто або його представнику з`явитися 08.10.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення безперешкодного доступу до зазначеного об`єкта перевірки (а.с. 49). Згідно ксерокопії конверту, наданої відповідачем, вбачається, що поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором "4001600759370" повернуто відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 49, зворот). Листом № 40-1018/2181-19 від 10.10.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що 08.10.2019 р. здійснено виїзд на об`єкт: «Виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1» , про що ОСОБА_1 був відповідним чином повідомлені рекомендованим листом. За результатами виходу на місце проведення перевірки 08.10.2019 об 14:00 год. за участю представника відділу Державного архітектурно - будівельного контролю Шосткинської міської ради та Шосткинського відділу поліції було встановлено факт відсутності замовника або уповноваженої особи, ненадання належною доступу до об`єкта перевірки та ненадання відповідних документів. Також цим листом повідомлено, що посадовою особою управління було складено відповідний акт № 412 від 08.10.2019, протокол № 412 від 08.10.2019. припис № 412 від 08.l0.2019 р. Додатково повідомлено, що відповідно до припису № 412 віл 08.10.2019 позивачу необхідно бути присутнім 22.10.2019 р. об 14:00 год. за місцем розташування об`єкту перевірки з метою надання належного доступу до об`єкту, відповідних документів для проведення перевірки. Крім того повідомлено, що 22.10.2019 о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Суми. вул. Шишкарівська. 9, 5-й поверх, відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, згідно протоколу № 412 від 08.10.2019 р. Додатками цього листа вказані прийняті (складені) контролюючим органом акт, припис та протокол від 08.10.2019 р. (а.с. 51). Згідно ксерокопії конверту, наданої відповідачем, вбачається, що поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором "4003009324970" повернуто відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 51, зворот). Судовим розглядом також встановлено, що листом № 40-1018/2275-19 від 23.10.2019 р. позивача повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відкладено на 11.11.2019 р. об 14 год. 00 хв., у зв`язку з неявкою позивача на розгляд справи 22.10.2019 р. (а.с. 52). Згідно ксерокопії конверту, наданої відповідачем, вбачається, що поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором "4000010543406" повернуто відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 52, зворот). Колегія суддів зазначає, що складення протоколу про адміністративне правопорушення, в межах спірних правовідносин, відбувалося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується, хоча відповідач вказує, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки 08.10.2019 р. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії, як повідомлення про проведення перевірки (щодо необхідності позивача чи його представника бути присутніми 08.10.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 , так і акту, протоколу та припису, які були складені 08.10.2019 р., що свідчить про те, що відповідач фактично позбавив позивача можливості знати про час та місце проведення перевірки, а також реалізувати надані йому права під час складення протоколу, які передбачені ст. 268 КУпАП. З наданих відповідачем ксерокопій конвертів неможливо встановити, які саме документи (листи, протоколи, акти чи приписи) були вкладені у поштове відправлення, яке направлялося на адресу ОСОБА_1 . Також в матеріалах справи відсутні відомості про належне вручення позивачу цих документів. Також колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Нормами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП. Статтею 254 КУпАП визначено. що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач був зобов`язаний довести зміст цього протоколу до такої особи, зокрема, і шляхом направлення копії цього протоколу на його адресу, але як вказувалося вище, відповідачем не доведено цієї обставини, оскільки з наданої відповідачем ксерокопії конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором "4003009324970" неможливо встановити факт направлення саме копії протоколу від 08.10.2019 р. Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 735) (далі - Порядок № 244), цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон). Відповідно до п. 3 Порядку № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності. У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет. Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. Враховуючи те, що згідно приписів п. 3 Порядку № 244 належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є саме розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції, але відповідачем такого документу до суду надано не було, а надані ксерокопії конвертів не дають можливості встановити, що саме (які саме документи) були вкладені у рекомендований лист, який направлявся на адресу ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла до висновку, що надані відповідачем ксерокопії конвертів, в межах цих правовідносин, не є належними доказами як повідомлення позивача про проведення перевірки, так і направлення на його адресу протоколу про адміністративне правопорушення, та повідомлень про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Колегія суддів зазначає, що в залежності від їх характеру, процедурні порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. В межах спірних правовідносин суд вважає, що відповідачем допущені процедурні порушення, які впливають на правомірність прийнятої ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки адміністративне стягнення у вигляді штрафу на позивача накладено за недопуск посадових осіб органу ДАБІ до проведення перевірки, про проведення якої позивач не був належним чином повідомлений, про що вказувалося вище. Вирішуючи спірні правовідносини колегія суддів також звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.11.2019 р. по справі № 400/2866/18 щодо скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та постанови за недопуск посадових осіб ДАБІ на об`єкт будівництва, прийшов до наступних висновків: суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки; оскільки, суб`єкт містобудування або ж його представник не знали про намір проведення перевірки, не отримували повідомлення про проведення такої та були відсутні на об`єкті перевірки під час її проведення, то не могли вчиняти дій щодо недопуску посадових осіб ДАБІ на об`єкт будівництва (відтак обґрунтованими є висновки про визнання протиправним та скасування припису та постанови щодо недопуску посадових осіб держархбудконтролю до здійнесення заходів контролю (позапланової перевірки)). Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Враховуючи наведені вище обставини, відсутності доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки та відсутність суб`єкта перевірки на об`єкті будівництва (що в подальшому виключає можливість притягнення його до відповідальності за недопуск до проведення перевірки), відсутність доказів належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 11.11.2019 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 5100 грн. є протиправною, а тому підлягає скасуванню. Доводи апелянта, які ґрунтуються на тому, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, спростовуються наведеними вище судом апеляційної інстанції обставинами. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2020 року по справі № 589/5434/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2020 року по справі № 589/5434/19 - залишити без задоволення. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 29.01.2020 року по справі № 589/5434/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 26.05.2020 року