Постанова Харківський апеляційний суд № 622/1017/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Провадження № 33/818/617/20 Головуючий І інстанції - Шабас О.С. Справа 622/1017/19 Доповідач - Кружиліна О.А. Категорія: ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ- Кружиліної О.А. за участю секретарів - Михайлюка А.В. апелянта- ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Золочівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП,- в с т а н о в и в : 24 серпня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 018767 стосовно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 24 серпня 2019 року о 08 годині 40 хвилин в Харківській обл., Золочівський р-н, автошлях Золочів-Харків, поворот с.Чорноглазівка, водій автомобілю Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на перехресті с.Чорноглазівка, при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно та повертав ліворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 14.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. Постановою судді Золочівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за порушення вимог пункту 14.6 ПДР закрито на підставі частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з вказаною постановою, інший учасник ДТП - водій автомобіля ЗАЗ 110307 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову змінити шляхом викладення в мотивувальній частині оцінки усіх наявних доказів, що свідчать про присутність в діях ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1, 14.6 «а» ПДР і складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, після чого закрити подальше провадження по вказаній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, тобто за збігом строків притягнення до адміністративної відповідальності, що є нереабілітуючими обставинами. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, що потягло неповне з`ясування обставин справи та неправильні висновки суду щодо відсутності в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, хоча нею до матеріалів справи долучався висновок експертизи, що, на її думку, свідчить про її активну позицію і бажання приймати участь в подальшому судовому розгляді справи. Вважає, що вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи. Посилаючись на положення статті 217 КУпАП, вважає, що суд, встановивши під час судового розгляду обставини справи і допущені ОСОБА_3 порушення ПДР України, міг уточнити резолютивну частину протоколу серії БД № 018767 від 24.08.2019, не виходячи за межі відповідного розділу ПДР, вказавши в постанові від 09.04.2020, з урахуванням висновків експертизи, на наявність в діях ОСОБА_3 порушень пунктів 10.1, 14.6 «а» ПДР України і складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Закриваючи провадження за частиною 1 статті 247 КУпАП, суддя не вказав конкретний пункт частини 1 статті 247 КУпАП і своє відношення до наявності факту правопорушення. З урахуванням збігу на час розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП, встановлених статтею 38 КУпАП, провадження у справі необхідно було закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, тобто за нереабілітуючими обставинами. При апеляційному перегляді в судове засідання, призначене на 06 травня 2020 року, ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Попенко Д.В. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом надіслання судових повісток (а.с. 116, 117). Додатково ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Попенко Д.В. повідомлялись про судові засідання Харківського апеляційного суду за допомогою СМС-повідомлень (а.с. 120,121). 06 травня 2020 року до Харківського апеляційного суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_3 - адвоката Попенка Д.В. проти апеляційної скарги, в яких, серед іншого, просив розглядати справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_3 . З врахуванням викладеного та виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами за відсутністю належним чином повідомлених осіб - ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Попенка Д.В. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 , яка апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Закриваючи провадження у справі, суддя виходив з тих обставин, що пункт 14.6 ПДР України має декілька підпунктів, працівником патрульної поліції, який склав протокол відносно ОСОБА_3 не зазначено, який саме підпункт пункту 14.6 ПДР України був порушений діями ОСОБА_3 ; формулювання суті правопорушення є загальним формулюванням, та зазначені дії не передбачені підпунктами пункту 14.6 ПДР України; ділянка, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, не зазначена в жодному підпункті пункту 14.6 ПДР, а тому правила обгону, визначені в пункті 14.6 ПДР України на вказану частину проїжджої частини не розповсюджуються; на ділянці дороги, окресленій в схемі місця ДТП, відсутні знаки, що забороняють обгін, як і відсутня відповідна дорожня розмітка, що свідчить про те, що зазначена дорожня ділянка не є перехрестям, залізничних на перехресті, переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом, у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості, транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд, у тунелях, на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого) та дійшов висновку, що працівниками поліції зроблено неправильний висновок про порушення ОСОБА_3 вимог пункту 14.6 ПДР України. Оскільки за нормами КУпАП суд не наділений правом самостійно визначати інші обставини або надавати їм іншу правову кваліфікацію, ніж ті, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_3 порушення пункту 14.6 ПДР України суду надано не було, а тому підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за порушення вимог пункту 14.6 ПДР України суддя не вбачав. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 14.6 ПДР України обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ)транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд; д)у тунелях; е)на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є)колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого). В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 24 серпня 2019 року о 08 годині 40 хвилин в Харківській обл., Золочівський р-н, автошлях Золочів-Харків, поворот с.Чорноглазівка, водій автомобілю Peugeot Boxer, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на перехресті с.Чорноглазівка, при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно та повертав ліворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 14.6 ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 23825/27574: 1) з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання про те, де відносно елементів перехрестя було розташоване місце зіткнення автомобілів Пежо і ЗАЗ-110307, - експертним шляхом неможливо; 2) з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Чи технічно спроможні покази водія ОСОБА_2 про те, що водій ОСОБА_3 , рухаючись зі швидкістю 90-100 км/год. посередині своєї смуги руху встиг на відстані 100 м відхилити напрямок пересування ліворуч до об`єктивно встановленого місця зіткнення автомобілів Пежо-Боксер, д.н. НОМЕР_1 , та ЗАЗ-110307, д.н. НОМЕР_2 ?», - експертним шляхом неможливо; 3) з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Чи технічно спроможні покази водія ОСОБА_3 про те, що автомобіль ЗАЗ-110307, д.н. НОМЕР_2 , перед зіткненням стояв на відстані 10…15 м від перехрестя правою половиною свого кузова на правому узбіччі, а коли автомобіль Пежо-Боксер, д.н. НОМЕР_1 , об`їжджав його із швидкістю 80 км/год і боковим інтервалом 1 м досяг своєю передньою частиною середини його правої передньої двері, водій ОСОБА_2 стала виконувати різкий поворот ліворуч, що призвело до зіткнення?», - експертним шляхом неможливо; 4-6) з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, провести технічну оцінку дій водіїв автомобіля Пежо ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 та вирішити питання про те, як в даній дорожньо-транспортній ситуації повинні були діяти водій автомобіля Пежо ОСОБА_3 та водій автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 , чи мали вони технічну можливість запобігти ДТП та чи вбачаються в їх діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться з технічної точки зору в причинному зв`язку із ДТП, - експертним шляхом на даному етапі дослідження неможливо. В даній дорожньо-транспортній ситуації, виходячи із пояснень водія ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, водій автомобіля Пежо ОСОБА_3 повинен був діяти згідно із вимогами пунктів 10.1, 12.6 «ґ», 12.9 «б» ПДР України. Якщо виходити з пояснень водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, то в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 визначалася шляхом виконання ним вимог пункту 10.1 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації, виходячи з пояснень водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, дії водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 не відповідали вимогам пункту 10.1 ПДР України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Якщо швидкість руху автомобіля Пежо перед ДТП становила 100 км/год., то в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 також не відповідали вимогам пунктам 12.6 «ґ», 12.9 «б» ПДР України. Але дані невідповідності вимогам пунктів 12.6 «ґ», 12.9 «б» ПДР України, з технічної точки зору, не знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з причин, які вказані в дослідницькій частині висновку. Якщо виходити з пояснень водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, то в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 повинна була діяти згідно із вимогами пункту 10.1 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, виходячи з пояснень водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, технічна можливість уникнення даної ДТП не визначалася односторонніми діями водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 , а цілком залежала від дій водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 по виконанню ним вимог пункту 10.1. ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, виходячи з пояснень водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_2 про механізм розвитку ДТП, в діях водія автомобіля ЗАЗ-110307 Бугай не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які знаходилися б, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням ДТП (а.с. 86-100). З вказаного висновку експерта вбачається, що в діях ОСОБА_3 порушень пункту 14.6 ПДР, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 018767 від 24 серпня 2019 року, не встановлено. Відповідно до вимог статей 7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі та в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а протокол серії БД № 018767 від 24 серпня 2019 року складено відносно ОСОБА_3 за порушення вимог пункту 14.6 ПДР України, що не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, апеляційний суд погоджується з висновком судді про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю даних про порушення ним пункту 14.6 ПДР України. Відсутність складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. З врахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком судді про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини ДТП, яка мала місце 24 серпня 2019 року. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Доказів, які б спростовували висновок судді, ОСОБА_2 до апеляційного суду не надано. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незазначення суддею при закритті провадження у справі конкретного пункту частини 1 статті 247 КУпАП заслуговують на увагу, разом з цим, не є підставою для скасування постанови, оскільки суддею як в мотивувальній частині постанови, так і в резолютивній зазначено відповідну обставину закриття провадження, а саме відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують, підстав для скасування постанови судді Золочівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2020 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачає. Керуючись ст. ст. 245, 278, 280, 283, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Постанову судді Золочівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна