Постанова КЦС ВС № 390/1210/16-ц

Постанова Іменем України 20 травня 2020 року м. Київ справа № 390/1210/16-ц провадження № 61-31928св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач) учасники справи: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження», відповідач- ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2016 року в складі судді Сарапи М. Б. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2016 року в складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Єгорової С. М., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» (далі - ТОВ «Агрофірма «Відродження») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання поновленим до 27 березня 2026 року договору оренди землі від 27 березня 2006 року, укладений між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 110 від 27 березня 2006 року. На обґрунтування вимог зазначено, що 27 березня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 90, який зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель 27 березня 2006 року вчинено запис №

110. Згідно з пунктами 1, 2 якого ОСОБА_1 (орендодавець) передала ТОВ «Агрофірма «Відродження» (орендар) в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, площею 4,34 га, що розташована на території Червоноярівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Договір укладено на 10 років, тобто до 27 березня 2016 року. У випадку, якщо орендодавець немає наміру продовжувати договір на новий строк орендодавець зобов`язаний за рік до закінчення строку дії договору повідомити орендаря про намір не поновлювати договір на новий строк, відсутність такого повідомлення є підставою поновлення договору відповідно до пункту 5 договору (пункт 25). Товариством повністю виконані вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі», 19 лютого 2016 року на адресу відповідача направлено лист про намір поновлення строку дії договору оренди землі, з проектом додаткової угоди, відповідь на який не отриманий. У зв`язку з чим 04 травня 2016 року направлено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, для її підписання. За рік до закінчення договору оренди відповідач не повідомила про намір не поновлювати строк його дії на новий термін та протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не направила орендарю лист-повідомлення в якому заперечує в поновленні договору оренди землі. Таким чином, станом на 28 квітня 2016 року договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були в ньому передбачені. Проте, в місячний термін відповідач не уклала з позивачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Така додаткова угода не укладена до цього часу, відповідач зволікає з її укладенням, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просив його задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2016 року, позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі, який укладено 27 березня 2006 року між ТОВ «Агрофірмою «Відродження» та ОСОБА_1 терміном на 10 років щодо земельної ділянки, загальною площею 4,34 га, розташованої на території Червоноярської сільської ради Кіровоградського району та області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований Кіровоградським районним відділом земельних ресурсів 27 березня 2006 року за №110 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у встановлений договором оренди строк відповідач не повідомив позивача про небажання продовжувати договірні відносини, не направив орендарю повідомлення про наслідки розгляду листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, а також він не повідомив орендаря про незгоду продовжувати договір оренди на новий строк у місячний термін з дня закінчення договору оренди, тому договір оренди є поновленим і додаткова угода до договору оренди мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Короткий зміст вимог касаційної скарги У січні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга обґрунтовувалась неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник зазначала, що суди дійшли необґрунтованого висновку про те, що є підстави для подовження договору оренди. Оспорювані рішення порушують права відповідача як власника земельної ділянки. Заперечення на касаційну скаргу не надходило. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Справу передано до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року цивільну справу призначено до судового розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами 27 березня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 90, який зареєстрований у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України», про що 27 березня 2006 року в Державному реєстрі земель вчинено запис № 110 (а.с.16-17). Згідно з умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,34 га, що знаходиться на території Червоноярівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та належить орендодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 05 липня 1999 року серії КР №201289. Договір укладено на 10 років. Орендар, у випадку відсутності письмового повідомлення орендодавця про намір не поновлювати договір на новий строк, повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово власника про намір продовжити його дію. В такому випадку договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (пункт 5). Пунктом 25 передбачено, що у випадку якщо орендодавець не має наміру продовжувати договір на новий строк орендодавець зобов`язаний за рік до закінчення строку дії договору повідомити орендаря про намір не поновлювати договір на новий строк, відсутність такого повідомлення є підставою поновлення договору відповідно до п. 5 договору. Згідно відомостей ТОВ «Агрофірма «Відродження» орендна плата ОСОБА_1 виплачувалась з 2006 року по 2015 рік (а.с. 68-88). 19 лютого 2016 року позивач цінним листом (лист складено 12 лютого 2016 року) надіслав відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, із проектом додаткової угоди (а.с. 22-24). Згідно з довідкою виконавчого комітету Червоноярської сільської ради від 01 червня 2016 року № 311 ТОВ «Агрофірма «Відродження» у період з березня 2016 року по травень 2016 рік фактично користувалося та продовжує користуватися земельною ділянкою № АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 . На указаній земельній ділянці ТОВ «Агрофірма «Відродження» вирощує сільськогосподарські культури та продовжує використовувати вказану земельну ділянку і станом на сьогодні (а.с.18). 28 квітня 2016 року ТОВ «Агрофірма «Відродження» направило ОСОБА_1 в порядку частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» цінним листом повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди, для її підписання ( а.с.25-27).

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Касаційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Вказані правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1282 цс 16, у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, у постанові від 23 березня 2016 року у справі 6-146 цс 16, у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10 цс15, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року в справі № 390/1207/16-ц (провадження № 61-15763св18). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказаний договір оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» підлягає поновленню на тих самих умовах, оскільки позивачем доведено належне виконання ним умов договору, вчасно направлено повідомлення з пропозицією продовження дії договору та проект додаткової угоди, у той час як орендодавець не надав доказів неналежного виконання орендарем договору оренди землі та вчасно не повідомила про відмову у продовженні його дії. Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права. Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 листопада 2016 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун