Постанова Київський апеляційний суд № 757/52989/18-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/5/2020 Суддя 1 інстанції - Карабань В.М. Категорія: ч. 1 ст. 185-13 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши за участю особи, притягнутої до відповідальності ОСОБА_1 , його захисників Оджиковського В.О. та ОСОБА_2 , детектива НАБУ Шинкаренко С.П. матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Колос К.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185-13 КУпАП, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-13 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду строків притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно постанови, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника Міністра фінансів України (адреса - вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) листом від 25.09.2018 року за вих. №06230-06 надав інформацію Національному антикорупційному бюро України на запит його посадової особи, старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчука В.А., не в повному обсязі та з порушенням встановлених законом строків її надання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-13 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Колос К.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Печерського районного суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №757/52989/18-п щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-13 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-13 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Захисник фактично погоджується із закриттям провадження щодо ОСОБА_1 , однак вважає, що в його діях відсутня вина як обов`язкова ознака адміністративного правопорушення, внаслідок чого провадження в цій справі підлягало закриттю з підстави відсутності події і складу адміністративного правопорушення., В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що питання, щодо яких був направлений запит НАБУ, стосуються періоду, протягом якого ОСОБА_1 не був заступником Міністра фінансів України. За фактом неповної та несвоєчасної відповіді на запит НАБУ розпочато дисциплінарне провадження проти директора Департаменту фінансів промисловості та його заступника, що підтверджує, що відповідальною особою за своєчасне і повне надання відповіді на запит НАБУ є не ОСОБА_1 , а директор Департаменту фінансів промисловості або його заступник, а відтак, на думку апелянта, у зв`язку із наведеним, в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-13 КУпАП, що виключає можливість встановлення вини в його діях та закриттю провадження з нереабілітуючих підстав. Запитувані відомості та документи стосуються обставин будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» у 2013-2016 роках, проте у вказаний період ОСОБА_1 не перебував на посаді заступника Міністра фінансів України, оскільки був призначений на цю посаду лише 04.07.2018, а тому йому не була відома будь-яка інформація щодо запитуваних питань, а відтак, на переконання апелянта, ОСОБА_1 не може бути відповідальною особою при підготовці та наданні відповіді на запит НАБУ. Також адвокат Колос К.О. зазначає, що запит НАБУ було передано в роботу в.о. Міністра фінансів України та визначено відповідальним за опрацювання вказаного документа Департамент фінансової промисловості Міністерства фінансів України, що підтверджується окремим дорученням, а тому саме він відповідав за надання відповіді. Крім цього, апелянт вказує на те, що з огляду на отримання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві фінансів України було доручено: здійснити дисциплінарні провадження стосовно директора Департаменту фінансової промисловості начальникам управління фінансів ПЕК ОСОБА_3 . Відповідний наказ Міністерства фінансів України №31-о від 30.01.2019 року та лист щодо порушення дисциплінарного провадження наявні в матеріалах справи, а відтак, на думку захисника, ОСОБА_1 не був уповноваженою особою за надання відповіді на запит НАБУ. Також захисник вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить всієї інформації, передбаченої ст. 251 КУпАП, оскільки в протоколі щодо ОСОБА_1 відсутня інформація щодо місця та часу та суті адміністративного правопорушення, проте, Печерським районним судом міста Києва без посилання на жодні належні та допустимі докази було самостійно визначено нібито дату вчинення адміністративного правопорушення ат інші обставини, що суперечить завданню КУпАП згідно ст. 1, а саме охороні прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, цим самим, на думку захисника, Печерський районний суд міста Києва самостійно виправив недоліки протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , фактично взявши на себе повноваження НАБУ, що не відповідає засадам здійснення судочинства в Україні, гарантованих Конституцією України. Таким чином, на переконання захисника, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам КУпАП, а тому не може вважатись доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-13 КУпАП. З приводу закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності захисник зазначає, що Печерський районний суд міста Києва, помилково зіслався на іншу обставину, яка виключає провадження згідно ст. 247 КУпАП, а саме сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, у даному випадку у заявленому діянні відсутні такі обов`язкові елементи адміністративного правопорушення як 1) суб`єкт адміністративного правопорушення (посадові особи та громадяни) та 2) суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення (вина у формі прямого або непрямого умислу), а тому, провадження в даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Захисник вказує на те, що за приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому, а тому, на думку захисника, провадження в даній справі підлягає закриттю, оскільки відсутня подія та склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисників Оджиковського В.О. та Колос К. О. , які, підтримавши апеляційну скаргу, просили її задовольнити з наведених в ній підстав, детектива НАБУ - Шинкаренко С.П., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, ці вимоги закону суддею, як убачається з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишились нез`ясованими обставини, які мають значення для її правильного вирішення. Ухвалюючи постанову про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-13 КУпАП, суддя районного суду обґрунтував своє рішення лише відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, суддя фактично відхилив інші, представлені у справі докази, у тому числі пояснення самого ОСОБА_1 , дані, що містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів справи, не допитав свідків у справі. Усі ці обставини беззаперечно свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального закону, більш того про помилковість висновків судді, у зв`язку із чим постановлене по справі рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. При цьому, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише в тому разі, якщо її вина у вчиненні правопорушення буде доведена поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів, із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких, та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних і допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Так, частиною 1 статті 185-13 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ненадання інформації Національному антикорупційному бюро України на запит його посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 інкримінувалось вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-15 КУпАП, зокрема, те, що він, як заступник Міністра фінансів України, листом від 25.09.2018 року надав інформацію на запит керівника структурного підрозділу детективів, старшого детектива - Васильчука В.А. від 10.08.2018 р. не в повному обсязі та з порушенням вставлених строків її надання. З приводу надання на запит суду інформації з порушенням встановлених строків її надання слід зазначити наступне. З матеріалів справи вбачається, що в ході розслідування кримінального провадження №12014100000000365 від 18.02.2014 за підписом керівника структурного підрозділу детективів, старшого детектива - керівника четвертого відділу детективів НАБУ Васильчука В.А. направлений запит № від 10.08.2018 р. до Міністерства фінансів України про надання в триденний термін з моменту отримання запиту інформації та належним чином завірених копій всіх наявних підтверджуючих документів з таких питань: - чи були будь - які інші випадки погашення кредиторської заборгованості розпорядниками бюджетних коштів за відсутності такого напрямку використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми у 2015 році; - чи направляли будь - які інші розпорядники бюджетних коштів проекти змін до паспортів бюджетної програми для погашення кредиторської заборгованості у зв`язку із відсутністю окремого напрямку використання бюджетних коштів у 2015 році; - чи були будь - які інші подібні випадки щодо погашення розпорядниками бюджетних коштів кредиторської заборгованості за відсутності такого напрямку використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми у період з 2013 року по теперішній час; - чи є вказана ситуація із погашенням кредиторської заборгованості ДП "Укрмедпроекстбуд" за відсутності цього напрямку використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми унікальною та чи були будь - які інші аналогічні випадки. Вказаний запит надійшов до Міністерства фінансів України 21.08.2018 року за вх. №11-20935. Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", Національне антикорупційне бюро України має право витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати у встановленому законом порядку, у вказаному в запиті вигляд та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов`язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов`язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном. Суб`єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов`язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. Надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що про надходження до Міністерства фінансів вказаного листа НАБУ він особисто дізнався лише 28.08.2018 р., і що такий запит не був адресований саме йому. Такі пояснення ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження наявними у справі доказами. Так, з долученої до матеріалів справи копії запиту НАБУ вбачається, що він адресований вцілому на Міністерство фінансів України, що свідчить про те, що запит не був адресований безпосередньо ОСОБА_1 . Зазначених обставин не заперечував і представник НАБУ під час апеляційного розгляду. Більш того, до матеріалів справи долучено копію доручення в.о. Міністра фінансів України - Маркарової О.С. від 28.08.2018 р. ( Т.1 а.с. 197), з якої вбачається, що нею лише 28.08.2018 р. надано вказівку підготувати відповідь на лист Головного підрозділу детективів НАБУ від 10.08.2018 р. Зі змісту вказаної резолюції, відповіді на адвокатський запит за підписом В.о. державного секретаря Скрипкіної О. та показань під час апеляційного розгляду свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - скл., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 доручено опрацювати зазначений лист, відповідно до вимог чинного законодавства; головним виконавцем визначено ОСОБА_9 ; ОСОБА_1 , ОСОБА_14 - до відома. Наведене свідчить про те, що лише 28.08.2018 року, тобто, вже по спливу встановленого законом триденного строку для надання відповіді, ОСОБА_1 стало відомо про надходження запиту від НАБУ. Будь - яких інших доказів, які б спростовували зазначені обставини до матеріалів справи не надано. Крім того, як вже зазначалось, серед виконавців для підготовки відповіді на запит НАБУ були визначені: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 . Саме ОСОБА_9 був зазначений особою, що відповідальна за складання відповіді. Відповідно до п.п. 22 п. 10 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, в редакції, що діяла на дату складання протоколу, Міністр фінансів дає обов`язкові до виконання працівниками апарат Мінфіну доручення. Як пояснив допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_5 , виконання доручення було доручено саме тим посадовим особам, які володіли даними про запитувану інформацію, адже, ОСОБА_8 на той час перебувала на посаді Голови Державної казначейської служби України, ОСОБА_10 на посаді директора Департаменту фінансів виробничої сфери, ОСОБА_11 на посаді Директора Департаменту державного бюджету, ОСОБА_12 на посаді Директора Юридичного департаменту, ОСОБА_13 на посаді начальника Управління запобігання корупції та внутрішнього аудиту та ОСОБА_9 на посаді директора Департаменту фінансів промисловості та саме ОСОБА_9 був зазначений особою, що відповідальна за складання відповіді. В подальшому, як пояснив свідок ОСОБА_5 , оскільки він працював на посаді начальника відділу фінансів Департаменту фінансів промисловості, де директором був ОСОБА_9 , то по ієрархії, виконання цього запиту було доручено саме йому. А той факт, що саме він був виконавцем запиту підтверджується відміткою, зробленою у нижньому лівому куті відповіді на запит НАБУ. Свідок пояснив, що Департамент фінансів промисловості Міністерства фінансів України безпосередньо не володів інформацією, яку просили надати НАБУ в запиті (чого не заперечував і представник НАБУ під час апеляційного розгляду), а тому, для того, щоб надати відповідь на запит НАБУ по суті піднятих в запиті питань, потрібно було отримати інформацію від співвиконавців, які були визначені в дорученні в.о. Міністра фінансів, зокрема, інформацію від ОСОБА_8 , тобто від Державної казначейської служби України та інших суб`єктів виконання доручення. Така інформація надходила протягом тривалого часу, зокрема, наприклад, інформація від Державної казначейської служби України, надійшла до Міністерства фінансів України лише 13 вересня 2018 року, а тому, надати відповідь на запит НАБУ з дотриманням встановленого законом триденного строку, не було можливим. Більш того, ОСОБА_5 , пояснив, що він, як виконавець листа, готував відповідь від імені Міністерства фінансів за підписом В.О. Міністра фінансів України - ОСОБА_6 , доручення якої і виконувалось, разом з тим, подавши на підпис таку відповідь, з`ясувалось, що вона відсутня на роботі, тому, відповідь терміново була підготовлена за підписом одного із заступників Міністра - ОСОБА_15 . Наведені обставини свідчать про те, що про надходження запиту від НАБУ до відома ОСОБА_1 було доведено вже поза межами встановленого законом строку для надання відповіді, більш того, він не був безпосереднім виконавцем вказаного запиту, а підписав відповідь на запит після виконання всіх дій по збиранню інформації для надання такої відповіді, як заступник Міністра фінансів лише в зв`язку з відсутністю на момент підписання Міністра фінансів. Встановлені обставини свідчать про відсутність як об`єктивної сторони, так і умислу в діях ОСОБА_1 по не наданню відповіді на запит НАБУ у встановлений законом строк, на що обґрунтовано посилався в апеляційній скарзі захисник. З приводу іншої складової інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - надання на запит НАБУ неповної інформації, то слід зазначити наступне. Відповідно до виписаних у статтях 252, 254, 255, 256КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою на те особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення. В межах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися судовий розгляд. Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі " Малофєєва проти Росії" ( заява № 36673/04, рішення від 30 травня 2013 року), яке відповідно до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ, як джерело права), ЄСПЛ вказав, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично , судом). Згідно з ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Проте, наведених вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано не було. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (а.с. 1-7) вбачається, що останньому інкримінується порушення ч.1 ст.185 -13 КУпАП, а саме, надання не в повному обсязі інформації на запит посадової особи НАБУ. При цьому, в протоколі наведено лише зміст наданого запиту, разом з тим, не конкретизовано в якій частині, на думку, посадових осіб НАБУ, надана за підписом ОСОБА_1 інформація є не в повному обсязі. Долучення ж до відповіді на запит копії не завірених документів не може свідчити про неповноту надання інформації. Враховуючи той факт, що суд не вправі самостійно формулювати фабулу адміністративного правопорушення, а вказані вище обставини унеможливлюють повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю. При цьому, варто зауважити, що в Узагальненні судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, підготовленого Верховним Судом України в 2018 році, стверджується, що статтею 284 КУпАП не передбачено ухвалення таких постанов, як направлення для усунення недоліків (належного оформлення) або для доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення. Правильною вважається судова практика, коли у разі неналежно оформленого протоколу про адміністративне правопорушення та порушення положень статей 254, 256, 268 КУпАП, зокрема відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП), провадження у справі підлягає закриттю із звільненням особи від адміністративної відповідальності (стор. 96 Узагальнення). Таким чином, розглянувши справу в межах апеляційної скарги та протоколу про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-13 КУпАП за виписаних в протоколі обставин. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Колос К.О. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-13 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду строків притягнення до адміністративної відповідальності - скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-13 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Кепкал Л.І.